Хмельниччина здавна приваблювала туристів неймовірною природою, особливими флорою і фауною, унікальними історико-культурними пам’ятками, старовинними промислами.

Це на Хмельниччині найбільша протяжність Товтрів (90 кілометрів), аналогів, яким немає у Європі. Це у нас клімат Бакоти на один квадратний метр відповідає клімату Ялти. Це наш Кам’янець-Подільський входить до семи чудес України… У час, коли туризм набирає все більшої популярності, усі громади краю планують його розвивати, тим паче, що кожнісінька має чим похвалитися і привабити. Нові можливості для цього відкриває презентована днями в холі Держархіву області документальна виставка «Туристичні приваби Хмельниччини у ретроспективі», яку організували працівники архіву з Департаментом економічного розвитку, курортів і туризму облдержадміністрації.

«Неможливо організувати туристичну екскурсію без знання історії, – констатує Юрій Олійник, начальник відділу інформаційних технологій Державного архіву в області.

– В архівах збереглося безліч документів, які можуть допомогти громадам не просто розвивати туризм, організовувати туристичні маршрути, а наповнити їх цікавими історичними фактами, які можна почерпнути з архівних джерел».

Пандемія вплинула і на туристичну галузь. «Багато туристів переорієнтувалися із зовнішніх ринків на внутрішні, – аналізує Ігор Петраш, начальник відділу з питань курортів і туризму облдержадміністрації. – Тому ми хочемо, щоб, приїхавши на Хмельниччину, вони горіли бажанням повернутися сюди ще. Аналізуючи можливості та потенціал, які має край, все ще бачимо, що не так багато громад вміє привабити до себе туриста, подати цікаво свою історію, показати свою культуру. Часто навіть сторінки тих чи інших населених пунктів у «Вікіпедії» не мають історичних даних, звідки б турист зміг почерпнути трохи корисної інформації. Тому хочемо показати громадам, що в архівах є чимало цікавого матеріалу, який якраз зможе стати в нагоді для розвитку місцевого туризму – як на базі архітектурних, археологічних, сакральних пам’яток, так і за напрямком розвитку промислів, ремесел та гастротуризму».

Давні світлини із замками, фортецями, маєтками, церквами, карти, копії архівних документів метричні книги, навіть з церков, яких уже немає, праці істориків і краєзнавців не лише відкривають принади кожнісінького населеного пункту, а й допоможуть у розробці туристичних маршрутів. Окрім того, захід, має за мету й привернути увагу краєзнавців, адже в архіві більше двох мільйонів документів, і деякі все ще потребують вивчення.

«Зважаючи на карантинні обмеження, архів діджеталізовується, – запевнила заступник директора архіву Катерина Бурдуваліс, – тож виставка буде доступною в режимі онлайн на офіційному сайті Державного архіву в області та на офіційній сторінці установи в мережі Фейсбук».

 Фото Богдани САДОМСЬКОЇ