У кожного храму – православного чи католицького – є своя історія, яка свідчить про радісні, щасливі, тривожні та трагічні події. Про одну з них, що сталася сто років тому в Красилівському костьолі Пресвятого Серця Ісуса, хочу розповісти.
Костьол – одна з найстаріших споруд нашого міста, минулого року йому виповнилося 225 років з часу побудови та 30 років з часу повернення приміщення католицькій громаді. Віряни пам’ятають і шанобливо згадують колишніх священників, які тут служили, переживали гоніння та репресії.
Одна з найтрагічніших сторінок костьолу датується 15 серпня 1921 року. Саме цього дня, під час урочистостей, присвячених Внебовзяттю Пресвятої Матері Божої, був убитий настоятель – Казимир Мазур. Про нього дуже обмаль інформації. Немає й фото. Відомо, що в 33-річного священника була молодша сестра, яка виховувала двох синів близнюків. Тривалий час ведемо пошуки його родичів, але поки що безрезультатно.
Про місце його загибелі ще й досі сперечаються, адже знайдені джерела й люди розповідають по-різному. За даними Католицької енциклопедії «Царство Христове»: «Мазур Казимир. Народився у 1887 році (за свідченням T. Madala, у 1889 р.) Закінчив Житомирську духовну семінарію й в 1914 році був рукопокладений у священники. З 1919 року – адміністратор парафії Пресвятого Серця Ісуса в Красилові під Кременцем. 15 серпня 1921 року під час урочистостей, присвячених Внебовзяттю Пресвятої Матері Божої, був убитий більшовиками на порозі храму». В інших джерелах вказано, що його вбили «перед храмом», «перед святинею», «на території храму».
У 2003 році, за ініціативи монашок, які на той час служили в Красилівському костьолі, було зібрано й записано на магнітофон спогади старожилів 1907- 1920 років народження, які розповіли про Казимира Мазура.
Свідчення Ольги Пилипенко, 1914 року народження: «Ксьондз Казимир Мазур був гарний, високий чоловік. Його розстріляли у власному будинку. Всі знали хто це зробив. Це Фарцабей, я його добре знала. Спочатку ксьондза поховали біля стін костьолу, а потім перенесли на католицький цвинтар».
Яніна Войцеховська, 1920 року народження: «Ще коли була мала, чула про ксьондза, якого вбили біля костьолу. Я того не бачила, була ще дуже мала. А коли в костьол прийшов о. Станіслав Варденга, я розповіла йому про вбитого і похованого на цвинтарі священника, відтоді біля його могили правиться заупокійна служба...
Станіслав Володимирович Лісовський, 1907 року народження: «Ксьондз Казимир приходив до нас (очевидно в дитячий будинок, який утримувала пані Маньковська, власниця цукрового заводу (авт.), забрав шістьох хлопчиків, щоб йому прислуговували при службі. Якось прийшли ми до костьолу, а ксьондза нема. Вийшла до нас його покоївка.
Був у костьолі набожний чоловік, ходив у процесії хресним ходом. Коли прийшла радянська влада, його зняли, зібрали збори і поставили іншого. Дали йому пістолета і сказали, щоб вбив свого друга. О першій ночі прийшов до о. Казимира і вистрелив йому в груди. Наступного дня привезли його до костьолу, де він три дні лежав, доки йому могилу приготували. Прийшли люди, а він лежить. Стали всі плакати, кричати. Поховали його біля костьолу. Коли костьол забрали, наказали могилу забрати звідти. Могилу розкопали і прах перенесли на цвинтар.
А Фарцабей (який стріляв у ксьондза) кудись втік. Тиждень його не було, потім появився, але був ніби божевільний. А потім знову кудись подівся. Він був не місцевий, а звідки – не знаю».
Могилу Казимира Мазура на старому католицькому кладовищі постійно прибирають, кладуть квіти. У поминальні дні сюди приходять парафіяни, щоб помолитися за упокій душі невинно убієнного священника.
Католики відзначають 15 серпня урочистість Внебовзяття Пресвятої Діви Марії. Цього дня в храмі Пресвятого Серця Ісуса присутні молилися за упокій душі загиблого сто років тому мученицькою смертю колишнього настоятеля Казимира Мазура. На внутрішній стіні костьолу встановлено пам’ятну меморіальну дошку, на якій викарбувано: «Кс. Казимир Мазур. Народився в 1889 році. 1914 року рукопокладений у священники. З 1919 року виконував обов’язки адміністратора парафії Пресвятого Серця Ісуса в м. Красилів. 15 серпня 1921 року загинув мученицькою смертю внаслідок розстрілу більшовицьким режимом. В 100 річницю мученицької смерті від парафіян. м. Красилів. 15.08.2021».
В урочистій обстановці дошку було відкрито й освячено. Після освячення зілля усі парафіяни, разом із настоятелем храму Мацеєм Стибурським, вирушили на старе католицьке кладовище, де спочиває Казимир Мазур. Тут відбулася заупокійна служба. На могилі запалили лампадки і поклали квіти.
Gismeteo 
