Надрукувати
Категорія: Історія
Перегляди: 912

11 вересня виповнюється 78 років від дня загибелі видатного бандуриста, митця, вчителя, невтомного політичного, громадського діяча, уродженця села Лезневе Костя Місевича. Щоб вшанувати видатного земляка заступник міського голови Василь Новачок, депутати Хмельницької міської та обласної рад поклали квіти до меморіальної дошки Костю Місевичу. Пам’ятний знак відкрили минулого року на приміщенні Хмельницької міської ради.

Кость Місевич – багатогранна постать. В часи революції 1917 року виборці Проскурівського повіту обрали його депутатом Центральної Ради, як представника Всеукраїнської Ради селянських депутатів.
Одного разу, приїхавши на засідання Центральної Ради до Києва, зайшов до крамниці й купив улюблений інструмент - бандуру, яким захоплювався ще з дитинства. Невдовзі доля подарувала йому і вчителя – бандуриста Антона Митяя, який у революційні роки був пропагандистом визвольного руху серед українських воїнів. Від нього Місевич почав переймати секрети кобзарського мистецтва і бандура зіграла вирішальну роль у подальшому формуванні його державницької позиції.
Під час роботи на станції Проскурів Кость Місевич допомагав гетьманові Павлу Скоропадському роззброювати московське військо, виконував обов’язки представника Центральної Ради у справах «Синьої дивізії» УНР, працював комісаром Подільської залізниці.
У листопаді 1920 року з урядом та армією Української Народної Республіки Кость Місевич змушений був виїхати до Тарнева, де продовжував активну культурно-просвітницьку діяльність, виготовляв бандури, навчав молодь гри на них, став засновником школи кобзарського мистецтва, створив безліч творчих колективів, дуетів, тріо, згодом - капелу бандуристів, з якими два десятиліття виступав на Західному Поділлі, Волині, Галичині, у Польщі та Німеччині.
Кобзарі стали добре відомими серед української діаспори. Вони пропагували давній український інструмент - бандуру, українську пісню, історію, пробуджували національну свідомість, доносили світу інформацію про Україну та визвольну боротьбу українців.
У 1939 році Місевич став надрайоновим провідником ОУН, організував повстанський визвольний рух на Кременеччині, виступав в лісових таборах бійців УПА.
Життя Костя Місевича обірвалось у 1943 році в бою з гітлерівцями. Він віддав його за волю, за Україну!
Минуло багато років, та ім`я подвижника української ідеї Костя Місевича вшановують українці всього світу. Випускники школи кобзарського мистецтва продовжують справу Місевича, є відомими провідниками української культури. В 90-х роках ХХ століття у Нью-Йорку відкрили Школу кобзарського мистецтва, названу на честь знаного проскурівчанина Костя Місевича.