Ага, це саме про мене. Бо я не за буграми-морями Європу знайшов, а в себе у селі організував, і тепер живу-поживаю, не згірш, ніж ті іноземці. Як, запитаєте? А дуже просто: трохи праці, трохи видумки, трохи зусиль і ось воно – омріяне життя.