Ох, і люблю ж я їздити до міста! Там не те що у селі. Там ніколи не знаєш, яка пригода чи халепа на тебе чекає. От минулої неділі не встиг зійти з автобуса та обтрусити дорожню куряву, як міська дівчинка простягає якийсь папірець, та ще й так, мило посміхаючись, припрошує:
— Відвідайте наш тренінг, і ви назавжди забудете про свої хвороби, негаразди і неприємності.
— Та невже? – перепитую недовірливо.
— Подивіться у мої чесні очі, — відповідає серйозно. — Хіба я можу вас обманути?