Та довгоочікувана відпустка Олега Волошина, перша за час перебування в зоні АТО, промайнула, як один день, для батьків, дружини Марини, для синів Андрійка та Дмитрика. Були теплі зустрічі з односельцями рідного Думанова.
Та настав час знову повертатися на передову. Були щирі молитви рідних, напутні слова з побажаннями якнайшвидшого повернення додому живим і здоровим.
Відтак для родини знову настали безсонні ночі, дні тривог і очікування вісточки від свого захисника. Бувало, що по кілька днів не виходив на зв’язок. Постійно слухали радіо, дивилися телевізора, ретельно стежили за подіями на сході країни, особливо під Дебальцевим. Знали, що Олег теж у тій найгарячішій точці Донбасу.
Аж тут… на телеканалі «1+1» у новинах телесюжет про доставку в Дніпропетровську обласну лікарню імені Мечникова з передової поранених, розповідь про те, що серед них — невідомий боєць майже з нульовими можливостями вижити. Він був найтяжчий: втратив руку, нога ледь трималася на одній шкірі, крововтрати — понад три літри, критично низький рівень гемоглобіну.
— Оскільки солдат був без тями, не мав жодного документа, й ми не знали, як його звати, то дали йому ймення «Титан», тому що лише титани могли витримати те, що витримав цей мужній і сильний хлопець, — розповідав головний лікар медзакладу Сергій Риженко.
Дві бригади кілька годин не відходили від бійця, попри мізерні шанси врятувати йому життя. І це їм вдалося. Навіть ногу зшили міліметр за міліметром. А коли опритомнів, попросив дати йому ручку та аркуш паперу, на якому написав, що звати його Олегом, дружину — Мариною, що має двох синів Андрія і Діму, за фахом механізатор і родом з Хмельницької області. Затим уточнив, що з села Думанів Кам’янець-Подільського району. І дописав: «Я вас усіх люблю»…
За два дні після цієї звістки односельці зібрали на лікування земляка і мужнього захисника Вітчизни понад 11 тисяч гривень. Допомогли і аграрна компанія КЕРНЕЛ,
у якій працював Олег, і ТОВ «Промінь Галичини»,
яке орендує в Думанові землі, та багато інших співвітчизників, небайдужих до чужого горя. Також депутати сільської ради виступили з ініціативою щодо присвоєння Олегові Волошину звання почесного громадянина села та порушили клопотання перед районною радою про присвоєння йому звання почесного громадянина Кам’янець-Подільського району.
Минулої неділі по обіді ми телефоном поспілкувалися з дружиною Олега — Мариною, яка разом з матір’ю перебуває в Дніпропетровській лікарні. За її словами, Олег, незважаючи на те, що лікарям таки не вдалося врятувати йому ногу, а тепер ще й доведеться робити її нарощування для протезу, тримається мужньо, багато жартує, підбадьорює інших і обіцяє Пасху святкувати з родиною в Думанові. Щоправда, горює за бойовими побратимами, які не вийшли живими з дебальцівського пекла, своїм командиром «Батею», котрий, прикриваючи їхній відхід загинув смертю хоробрих. А ще, просить через газету подякувати усім, хто підтримав його у ці тяжкі хвилини.
Номер картки, на яку можна перераховувати кошти для лікування подільського воїна: 5168757262479530. («ПриватБанк»). Для ВОЛОШИНОЇ Марини Миколаївни.
Gismeteo 
