Кам’янеччина оплакала  ще одного загиблого героя. 29-річний Дмитро Кримінський із села  Привітне з червня 2014 року мужньо захищав Україну в зоні АТО. Сержант матеріального забезпечення однієї із військових частин загинув 15 лютого під Дебальцевим.

До свого ювілею — 30-річчя — він не дожив лічені дні. А так мріяв цей день — 29 березня — зустріти в родинному колі, серед найдорожчих серцю людей, адже і його донечці Златі 30 березня виповнюється три рочки. Хотілося вирватися бодай на тиждень-другий із жорстокого пекла додому, обійняти й заспокоїти рідних, котрі виринали у снах під час перепочинку в окопах поміж боями, нарешті розповісти про страшні реалії, про які не наважувався говорити по телефону, пройтися вулицями Дніпродзержинська, де нині проживає його сім’я, але...
Оселя Галини Кримінської оповита невимовним смутком. Вона втратила свого єдиного сина… Галина Степанівна увесь час молилася за Дмитра. Коли хлопчині було три місяці, помер її чоловік. Тож Дмитрик на цьому світі став для неї найдорожчою кровинкою, яку вона оберігала всім єством. І навіть коли принесли повістку із військкомату, то матір її не взяла і сину нічого про це не повідомила. Боялася його відпустити. Та приховати правди від сина не зуміла.
— Все одно буду служити, — сказав Дмитро й подався у військкомат, — пригадує жінка. — Дмитро мало що розповідав, та іноді ділився пережитим.  Завжди заспокоював: «Усе добре! Не хвилюйтеся!». Побратими по службі, які проводжали Дмитра в останню путь, казали, що мій син був гідним солдатом, вірним товаришем і братом, який віддано захищав Україну від сепаратистів, а додавала йому сили думка про рідне Поділля»…
Між матір’ю і сином завжди було взаєморозуміння. Однак жорстока війна забрала її найбільшу радість і надію… І тепер для Галини Степанівни всі ті хлопці, які воювали під Дебальцевим, стали її синами. Тепер вони підтримують матір своїми телефонними дзвінками. А їй здається, що це її синочок вкотре промовляє: «Усе добре! Не хвилюйтеся!». Що він десь недалечко, ось-ось відчинить двері й скаже: «Мамусю, я вдома»...