Маєм партії та блоки,
Що до влади рвуться кожен раз.
І як вибори настануть,
Ось тоді вже «думають  про нас».

х х х
Є рятівний нам знову шеф —
Багатий «дядя» МВФ.
Він на гачку усіх «трима»,
Бо позичає недарма.
х х х
Алхіміків не треба –
Ділками гать гати:
Дістануть зірку з неба
І зроблять злиток… «золотий».
х х х
Запишалася, наче фея,
Економіка тіниста,
Бо ярлик висить у неї:
«Не чіпать! На руку чиста».
х х х
А земля якраз на часі
І ціни її нема.
Діловим, на неї ласим,
Вже „прилипла” задарма.
х х х
— Ким ти, ледарю мій, станеш? –
Клопоталась сином мати.
Згодом радо здивувалась:
Став «поважним» депутатом.
х х х
За законами прогресії
Ціни скачуть не востаннє.
Чи настане час рецесії?..
Риторичне запитання.
х х х
Як добавка „харчова”,
Що секрет не розкрива,
Розчинився порошок:
— Буде масло, як пушок.