25 серпня Хмельниччина попрощалася з Романом Івановичем Якобчуком, котрий загинув 19 серпня поблизу селища Опитне, що на Донеччині, виконуючи бойове завдання.
Народився він 31.12. 1982 року. Втім місце невідоме. Немовлям його підкинули у дім малюка. Затим перевели у школу-інтернат у селі Головчинці Летичівського району. Там Роман здобув середню освіту. Після навчання хлопця направили у село Шпичинці, що на Деражнянщині, під особисту відповідальність сільського голови. А той поселив сироту в одну із сільських сімей. Проте і чоловік, і жінка полюбляли оковиту. Тож юнакові часто доводилося ночувати на фермі. Селяни згадують Романа лише добрими словами. Кажуть, що був доброзичливим та чуйним. Розповідають, що всю отриману зарплату міг витратити на цукерки для сільських дітлахів…
У Шпичинці до матері часто приїздила сім’я Трачуків із Хмельницького. Якось запропонували хлопцю переїхати до їхньої самотньої матері. Він погодився. Відтоді стареньку називав бабусею, а згодом її дітей — Наталю та Едуарда мамою і татом.
Коли Роману виповнилося 20 років, подружжя забрало його до міста. Там він опанував професію будівельника. Через деякий час разом із бригадою поїхав працювати до Києва…
Бурхливі події на столичному майдані не залишили Романа байдужим — він став активним учасником Євромайдану. А незабаром добровольцем поїхав захищати мир на сході.
Нещодавно Роман Якобчук, військовий 93-ї окремої механізованої бригади, отримав поранення. Але після шпиталю відмовився їхати у відпустку. Повернувся до побратимів у зону АТО. Проте доля цього разу не була прихильною…
Gismeteo 
