Сепаратизм та участь у терористичній організації – саме в цьому звинуватив Шепетівський міськрайонний суд місцевого жителя Дмитра Єфімова і присудив йому 10 років в’язниці. Влітку минулого року  чоловік місяць зі зброєю в руках прослужив у терористичній організації ДНР.
Не задоволений таким рішенням підсудний подав  скаргу до  апеляційного суду Хмельницької області. Однак досить суворий вирок колегія суддів залишила без змін.

Рідна вулиця шепетівчанина Дмитра Єфімова носить назву Небесної Сотні. Тільки ж сам він, на жаль, уже давно став великою ганьбою для Шепетівки. Вочевидь, і найближчих родичів, які на вирішальне засідання в апеляційному судді не приїхали.  Присутніми були тільки журналісти. Їм, попри заперечення обвинуваченого,  висвітлювати колегію суддів дозволили. Між іншим,  за два роки, відколи триває війна в Україні, Хмельницький суд другої інстанції подібну  апеляційну скаргу  розглядав уперше.

Єфімов – уродженець Шепетівки, росіянин українського походження. Однак у терористичну організацію ДНР його покликала не палка любов до агресора, а дещо інші обставини. 14 років зі своїх 38 він просидів у в’язниці за дрібні хуліганства, крадіжки, нанесення тілесних ушкоджень. Усього ж за грати потрапляв п’ять разів. Утім перспектива «відмотувати» свій останній строк півтора року Дмитру видалася вже настільки нестерпною, що він вирішив вдатися до крайнощів.
  За допомогою Інтернету чоловік терміново зв’язався з контактною особою ДНР і в червні 2014 року відвідав Донецький штаб організації. Цілком задовольнивши своєю біографією та радикальним настроєм місцевих бандитів, злочинець відразу відбув на завдання до Слов’янська. Там колишній ув’язнений отримав військову форму, посвідчення члена ДНР та ручний кулемет Калашникова. Невисокого зросту, худорлявий, з тяжким шлейфом принижень та образ за плечима, тепер колишній вигнанець суспільства вже й сам міг поставити будь-кого на коліна.
  Згодився Єфімову й досвід військової служби в прикордонних військах України, й тактичні навички поводження з вогнепальною зброєю. Тож отримав зловмисник призначення стрілка-розвідника в групу під командуванням бойовика з позивним Штурм. Окрім того, навчав вогневій підготовці й інших вояків. Брав участь у розвідувальних операціях та збройних сутичках, у тому числі, й при відступі зі Слов’янська п’ятого липня минулого року. Надалі новоспечений бойовик разом із собі подібними був передислокований у Степанівку Шахтарського району Донецької області, де облаштував бойові позиції незаконних формувань.
  У середині липня Дмитро Єфімов під час боїв проти сил АТО отримав осколкові поранення  тулуба та голови. Підлікувавшись у місті Сніжному Донецької області, ДНРівський посіпака прийняв рішення тікати подалі від гріха, відтак повернувся в Шепетівку. Однак, за даними прослуховувань, які проводили працівники СБУ в Хмельницькій області, він і далі підтримував зв’язки з невстановленими членами терористичної організації з умовними позивними Спасатель, Фрод, Юстас, Вога та нібито виношував плани повернутися назад у Донецьку область.
  Відчувши, як серйозно запахло смаленим, Єфімов все ж пішов назустріч органам судового слідства. Він детально розповів про свою діяльність у ДНР, вказав, що незаконну організацію залишив добровільно й не мав найменшого наміру до неї повертатися. До того ж чоловік стверджував, що жодного разу не брав участі в бойових сутичках із воїнами АТО, а поранення отримав внаслідок обстрілу. Свою вину визнає і в скоєному розкаюється.
Втім ні суд першої, ні другої інстанції таким запевненням у щиросердечному розкаянні не повірив. Колегія Апеляційного суду області визнала пом’якшуючі обставини недостатніми. Натомість серед серйозних обтяжуючих назвала рецидив злочину, посилаючись на попередні судимості та строк, який підсудний так і не відбув. Тож вирок Шепетівського міськрайонного суду судейська колегія вирішила залишити без змін, а міру покарання визнати достатньою.
   У своєму останньому слові Дмитро Єфімов просив застосувати до нього програму лояльності і врахувати людський фактор:
— Мотиви, що штовхнули мене вступити в ДНР, — це нуль уваги зі сторони держави. Після звільнення із в’язниці, я не отримав ніякої соціальної підтримки, тому був безробітним, без житла. Людина, яка навіть переспати не має де, може піти на все.
 Як з’ясувалося, «піти на все» Єфімова змушувала й ще одна досить вагома обставина. З 2013 року чоловік перебуває на обліку в наркодиспансері, а за висновком судово-психіатричної експертизи, під час скоєння злочинів проявляв психічні розлади через вживання наркотиків.