Їх прозвали “кіборгами” за надлюдські можливості, проявлені у бою за Донецький аеропорт. Мовляв, звичайні люди на таке не здатні. Там, де не витримувало бетонне перекриття, ці мужні і сильні чоловіки вистояли, і змогли дати гідну відсіч ворогу. А цими вихідними тридцять дев’ять військовослужбовців зі славетного 90-го окремого аеромобільного батальйону повернулися на рідну Хмельниччину.

 


Зі словами любові й сльозами на очах рідні та близькі, товариші та прості перехожі зустрічали в Хмельницькому кожного бійця. Дарували квіти, повітряні кульки, вдивлялися в обличчя і вигукували: “Герої!”. Так, вони —герої, вони заслуговують на те, щоб їхні імена знали усі, але вони скромно проходять повз людей, шикуються і ніяковіють від надмірної уваги.


Традиційно дівчата у вишиванках вручають військовим коровай. Лунає Гімн і натовп підхоплює його багатоголоссям так, що кожне слово проникає до самої душі. Урочисту частину продовжили покладанням квітів до пам’ятника героям Небесної сотні і загиблим воїнам АТО та хвилиною мовчання, аби вшанувати тих людей, які загинули заради миру і майбутнього країни.


Не залишили поза увагою людей, які допомагали бійцям вижити на передовій. Співорганізатори благодійного фонду “Патріоти України” Роман Ковальчук та Борис Голодний зачитали імена спонсорів, які щоразу відгукувалися на потреби військових і надавали необхідну допомогу.
Як символ миру, бійці випустили у чисте небо синьо-жовті кульки, ще раз подякували людям за підтримку і пішли до своїх рідних святкувати радісну мить повернення додому. Добре, що живі!