Курси валют

Днями у Хмельницькому центральному відділенні УДППЗ Укрпошта відбувся «День передплатника». Для нас, журналістів, це ще одна приємна нагода поспілкуватися зі своїм читачем. Хоча, чого там гріха таїти, спілкуємося ми із ним щоднини, виїжджаючи у найвіддаленіші куточки краю. І дуже радіємо, коли спонукою до дороги, дальньої чи близької, слугує приємна подія. Але мусимо визнати, що все ж частіше, до нас,  подільськовістян, як до останньої інстанції,  звертаються із наболілими, часто-густо, так би мовити, «бородатими» проблемами. І «Подільські вісті», до честі своєї, їх вирішують.

Виклавши на величезнім столі, серед численної періодики, останній номер «Подільських вістей»,  підіймаємося до керівництва Хмельницької дирекції УДППЗ «Укрпошта», аби дізнатися про стан передплати.
«Поки що стовідсоткової передплати на всю періодику не взяли, – не приховує тривоги Олег Барчишен, директор Хмельницької дирекції  УДППЗ «Укрпошта», – але до кінця червня план виконаємо. Окрім того, намітили собі взяти передплатну планку на  двадцять відсотків більшу до минулорічної». До честі наших поштовиків  зауважимо, що Хмельниччина минулого півріччя займала п’яте місце з передплати по Україні. «У «Подільських вістей» – традиційно найбільший тираж, – констатує Олег Вікторович. –  Передусім тому, що газета цікава для подолян. Окрім того, що  читач дізнається з вашого часопису усі новини, події краю, непересічні  життєві історії, він завжди знає, що працівники «Подільських вістей» оперативно відреагують й допоможуть розв’язати наболілу проблему».
«Кожна наступна передплатна кампанія, – долучається до розмови заступник директора Микола Буря, – дається все важче. І поясненням цьому є чимало об’єктивних факторів. Зокрема й той, що відсотків 70-75 передплатників – сільські мешканці. Але лише за минулий рік, згідно зі статистичними даними,  померло близько шести тисяч селян… До того ж, глобальне безгрошів’я, здорожчання абсолютно всього, ситуація в країні…
Та все одно люди читають періодику. Працівники пошти виконують свою роботу. …Нам приємна, – усміхається Микола Леонтійович, – співпраця з «Подільськими вістями». Адже описуєте наші будні, досягнення й проблеми. Не секрет, що на селі, в цілому, напевно, тільки  пошта й залишилася соціальним захисником населення. Бо ж за нами вже: й ліки на замовлення, страхування, поповнення мобільних рахунків, доставка продуктів, здійснення комунальних платежів (від зняття показників лічильника, доставки квитанцій до проплати)… У нас є доставочні дільниці протяжністю по  15-28 кілометрів, і навіть,  якщо там залишилося 5-10 хат, все одно вчасно приносимо газети, пенсії…»
Приємно відзначити, що першим передплатником  «Подільських вістей» цього дня став саме Микола Буря. «Подільські вісті», – зазначив він, – завжди були брендом. Газета цікава. Доступна для кожного читача. Об’єднує всі вікові категорії».
Не змогли не поцікавитися й у пересічних подолян, чому передплачують, чим до вподоби  їм «Подільські вісті»? І ось що почули:
Володимир Захарчук, полковник:
«Подільські вісті» читаю завжди. Люблю аналітику. Залюбки читаю бліц-аналізи важливих подій в Україні. Глибокі матеріали. Подобаються ваші журналістські розслідування: не боїтеся влазити в, так би мовити, найнепролазніші нетрі. У вас велике різнобарв’я тематичних сторінок, особливо у вівторкових номерах. Мені імпонує «Цікава сторінка», «Весела ха-хата», «Гачок»…

Сергій Манзюк, голова комітету само- організації населення мікрорайону Лезневе:
«З газетою «Подільські вісті», а раніше «Радянське Поділля», товаришую вже багато десятиліть. Навіть поставив перед собою завдання: з весни 44-го перечитав весь часопис і зняв копії абсолютно всіх матеріалів про лезневців. Постійно передплачую цю газету з кількох причин: по-перше, я знаю всі новини області, по-друге, саме до неї почасти звертаючись, як до останньої інстанції, розв’язуємо всі свої складні проблеми. А ще мені дуже подобається сторінка «Орбіта краєзнавця», що друкується у вівторковому номері. Там стільки цікавої інформації, феноменальних невідомих досі нам історичних фактів. З цієї сторінки роблю вирізки… Хочу закликати всіх хмельничан, особливо лезневців, передплачувати «Подільські вісті», оскільки з ними, окрім того, що цікаво, легко вирішуються будь-   які, навіть найскладніші, питання.
Ольга Єрмакова, вчитель:
«Подільські вісті» читаємо всією родиною. Кожен з нас — я, чоловік, мама й син — облюбував щось своє. Мені, до прикладу, не в образу вам сказано, більше подобаються вівторкові випуски. Там аналітики вдосталь, цікавинок усіляких, бо в четвергові чимало місця забирає реклама й програма. Тому, чесно кажучи, не розумію людей, які передплачують лише випуск з програмою. Адже між одноразовим та дворазовими номерами така дріб’язкова різниця в грошах, зате набагато більше корисної та цікавої інформації. Я й на позакласних годинах використовую вирізки з вівторкових тематичних сторінок: «Орбіта краєзнавця», «Цікава сторінка». Мама моя з нетерпінням чекає «Цілителя», «Любистка», «Нашої садиби» і «Доброї страви», син з чоловіком захоплюються «Веселою ха-хатою», «Гачком»…
Ольга Кулик, домогосподарка:
Вашу газету передплачую давно. Особливо з нетерпінням чекаю тих вівторків, що радують «Доброю стравою». Бо ж, без перебільшення, стала вона мені, так ми мовити, справжнім кулінарним порадником-рецептником. Адже у більшості кулінарних книг здебільшого зі всіляких заморських делікатесів пропонують страви готувати, а тут господині діляться давніми подільськими рецептами. В жодному журналі чи газеті подібного не знайдеш. Я й сама постійно дописую до цієї сторінки, бо ж готувати — моє хобі. Та й не лише «Добра страва» «причарувала» мене в цьому часописі: сім’єю перечитуємо все від першої до останньої сторінки. Бабуся, до прикладу, «Цілителя» виглядає, адже там від будь-якої недуги дешеві народні ліки пропонують. Цікава газета, корисна порадниця. Що ж тут скажеш? Хіба: дякую вам.
Анатолій Попель, депутат Хмельницької райради:
Періодики передплачую чимало. Втім, зізнаюся, найбільше люблю «Подільські вісті». Дружу з цим часописом уже чимало десятків літ, бо він єдиний неупереджено і справедливо висвітлює життя рідних району та області. З надзвичайною насолодою перечитую бліц- аналізи важливих подій в Україні. Такої глибокої аналітики немає в жодній газеті! Часом думаю, як не бояться оглядачі бліців, та й журналісти, які пишуть критичні матеріали, критикувати владу! Хоч багато закидають, що «Подільські вісті» прислуговують владі, я переконаний: кажуть так ті, хто «Подільські вісті» в очі не бачив, бо не один чиновник постраждав від ваших журналістських розслідувань. Чимало моїх друзів, знайомих передплачують вашу газету. І всі — дворазовий випуск, кажуть: на гривню-другу дорожче, зате наскільки більше інформації — корисної, цікавої!
Розпитувала