Як тепер, так і в минулому фотомайстри рідко залишають нащадкам фотопортрети своїх персон. Тому портрет чоловіка, якого бачите на цій світлині, швидше виняток із правил. А зображений на фотознімку — Йосип (Юзеф) Кордиш (1824-1896) — засновник фотосправи у Кам’янці-Подільському. Принаймні, так вважають автори книг «Позабутий майстер. Про Михайла Грейма з Кам’янця» (Краків, 1972) та «Нетипові фотографи» (Краків, 1987) Юліуш Гаржтецький і Гражина Плутецька. Про самого Йосипа Кордиша збереглося не так вже й багато відомостей. Зокрема збереглися свідчення про те, що він мав свою фотосправу в Одесі, Кам’янці-Подільському, а пізніше, 1868 року, у Києві.
Фотознімки Кордиша, зроблені у Кам’янці-Подільському, мають нині особливу цінність. Так, на одному із них можна побачити велику вежу Святої Анни на західному кінці Замкового мосту, з боку Старого замку. У 1876 році для розширення дороги її розібрали, тому пізніше фотографи вже не змогли її зафіксувати.
Кордиш був членом Південно-Західного відділу Імператорського географічного товариства, яке в ту пору об’єднувало істориків, статистиків, географів, економістів, метеорологів, картографів, філологів-фольклористів і було справжнім науковим центром. На його особистому штемпелі значилося також: «Фотограф Киевского Университета Св. Владимира». Його фотографію в Києві вважали однією з кращих. І знаходилася вона спочатку «на Владимирской улице, дом Тамары против Театра», а пізніше на Хрещатику в будинку Скловського (нині №15).
У 1868 році Йосип Кордиш разом з Я. Темненком розпочав зйомку киян-чоловіків у національному одязі у зв’язку з введенням в Російській імперії військової повинності. Йому також належать фотопортрети композитора М. Лисенка, історика М. Костомарова, письменника І. Нечуя-Левицького (1873), відомого на всю Україну сліпого бандуриста Остапа Вересая, чиї пісні увійшли до багатьох збірників фольклористів, а концерти із захопленням слухала і столична публіка — в 1875 році він виступав у Петербурзі. Брав участь Йосип Кордиш і в зйомках для «Альбома костюмов России». У 1870-ті р видав «Этнографический альбом Малороссии Иосифа Кордыша, члена Юго-западного отдела Русского географического общества», у якому відображені сцени праці, картини домашнього побуту, численні народні типи. У 1875 році видав альбом руських типів. У 1876 році випустив фотоальбом з портретами друзів М. Драгоманова та 20 видами Києва.
Знімки Кордиша включені і до «Альбома костюмов России» — унікальний збірник майже ста російських фотографів з різних частин країни. Історія цього зібрання, що налічує більше п’ятисот знімків. В середині сімдесятих років 19-го століття військове відомство вирішило в черговий раз змінити військову форму, наблизивши її до народного костюма. Для цього потрібні були зображення чоловічого одягу зі всіх регіонів країни. Місцевій владі було доручено організувати фотозйомку. Представлені в столицю знімки були різної якості, але вони давали точне уявлення про одяг росіян, українців, білорусів, латишів, естонців, татар і багатьох інших народів, що населяли Російську імперію.
Й. Кордиш робив також і стереоскопічні знімки. Відомо близько 35 київських краєвидів Кордиша, зроблені ймовірно в середині 70-х років. Серед них є дуже рідкісний знімок Тріумфальних воріт на Шулявці, знімки університету та 1-ї гімназії, Георгіївської церкви, Володимирської вулиці та інші.
«Альбом Малоросії», в повному обсязі до наших днів не зберігся. Відомі лише два його альбоми. Один великого формату, розкішно оформлений (шкіряна обкладинка із золотим тисненням), з 35 знімками розміром 20х25 см,
які добре збереглися і перебувають у Відділі старого Києва. Більшість знімків з автографом червоними чорнилами «Киев Кордышъ», на яких зафіксовані старий вокзал, старий театр, старий Державний Банк, вид на Кожум’яки та Глибочицю, «Нова Будова» з університетом, Бесарабка з гори, Площа Хрещатик та Інститут, вид Хрещатика від Бесарабки, вид на Олександрівську вулицю з дзвіниці Царської площі, вид на Хрещатик від «Мінеральних вод» — на першому плані будівля в стилі ампір і фонтан.
Інший альбом виготовив Кордиш для подарунка М. Драгоманову в зв’язку з його від’їздом за кордон. У альбомі текст: «Од щирого товариства Киiвъ. 1876 р.». На початку альбому портрети, а в кінці 20 великих знімків Києва.
За два роки до смерті Юзеф Кордиш втратив старшого сина, а його молодший син Леон став фізиком-теоретиком, професором Київського університету та Київської політехніки.
Gismeteo 
