Цьогорічний день народження Хмельницький відзначив яскраво, казково-красиво, велично. Хмельничанам й  гостям міста минулих вихідних вистачало, як то кажуть, і хліба, й видовищ, розваг, адже, зважаючи на передвиборчу кампанію, до організації свята, окрім традиційно міської влади, щедро долучилися й народні обранці, кандидати в депутати… Тож в усіх мікрорайонах міста-іменинника, окрім святкової каші, кави, чаю, а подекуди й морозива, відбувалися концерти, тішили дітлахів безкоштовні атракціони, проводилися різноманітні конкурси з доволі пристойними призами.

У рамках святкування 584-ї річниці  в обласному академічному театрі імені М. Старицького відбулося урочисте зібрання, під час якого відзначено учасників АТО, волонтерів, кращих за професією, переможців конкурсу на кращий благоустрій «Хмельницький — наш дім», лауреатів премій імені Б. Хмельницького та М. Орловського. В урочистостях взяли участь та виступили  виконуючий обов’язки міського голови Костянтин Чернилевський, голова обласної державної адміністрації Михайло Загородний, перший заступник голови обласної ради Віктор Адамський,   народний депутат України Сергій Мельник.

Так прокоментував причини початку транспортної блокади Криму народний депутат України Мустафа Джемілєв. І хоч про акцію кримських татар та українських громадських активістів повідомлялося заздалегідь, здається, особи, які набивали кишені на тій торгівлі, до останнього вірили, що їм вдасться «порішати» це питання, тож каравани великовагових вантажівок й надалі безперешкодно проходитимуть як на територію окупованого півострова, так і транзитом прямо в Росію.

Олександр Мандибура загинув на Луганщині

Двадцять третього вересня під селом Жолобок на Луганщині загинув двадцятиоднорічний уродженець Старокостянтинова Олександр Мандибура, військовий  8-го окремого полку спеціального призначення. Олександр підірвався на розтяжці. Поранення також отримали і два його побратими. Наразі загроз для їхнього життя немає, а от Олександр — загинув на місці. У хлопця залишилися батьки та брат. Поховали бійця у рідному місті.

В село Раціборівка Волочиського району надійшла сумна звістка: за результатами експертизи ДНК встановлено особу 23-річного Василя Шестака. Він був кулеметиком БТРа у 30-ій окремій механізованій бригаді. Ймовірно, Василь загинув при виході з оточення поблизу Іловайська у серпні 2014 року, після чого був похований на Дніпропетровщині. Рідні до цього часу сподівалися, що Василь живий. Не судилося... Перепоховання героя відбулося 23 вересня на Солом’янському кладовищі Волочиського району.

Ще один результат експертизи ДНК підтвердив смерть сорокашестирічного військового з села Малий Скнит Славутського району. Боєць 30-ої окремої механізованої бригади Юрій Ковальчук зник безвісти ще півроку тому. А насправді заступник командира БМП згорів заживо після прямого влучення снаряда у його машину. Це сталося під час запеклого бою біля Дебальцевого.

Спочивайте з миром, наші захисники!

В обласній науковій бібліотеці ім. М. Островського презентовано книжку «Друга світова війна у творчості літераторів Хмельниччини», у підготовці якої взяли  участь письменники, науковці, студентська молодь.

У Хмельницькому пройшов літературний фестиваль із промовистою назвою «Слово єднає». Його організатори — міське управління культури і туризму, обласне Всеукраїнське товариство «Просвіта», міська централізована бібліотечна система, обласні спілчанські організації — письменницька і журналістська та інші творчі колективи мали на меті згуртувати подекуди розрізнені літературні таланти Хмельницького.

Минулої п’ятниці на  Кам’янець-Подільському центральному ринку сталася масштабна пожежа.

Це гасло за останні два роки стало таким звичним, що ніхто навіть не замислюється, коли воно виникло.

Уже в середині ХІХ століття мешканці подністровських поселень розповідали легенди про те, що не всі види риб, які водилися у Дністрі та його притоках, зуміли вижити протягом минулих століть. Так зниклою вважали наші предки гігантську рибу, яку називали камбулою. В усних розповідях, надрукованих у книзі «Историко-географический и этнографический очерк Подолии» у 1875 році, ця міфічна риба наділялася навіть здатністю поглинати людей, які необачно виходили на риболовлю. Якихось подробиць і застережень щодо цієї риби легенди не містять. Окрім однієї: ота ненажерлива «камбула», плаваючи у водах Дністра, нічим від інших риб не відрізнялася. Тобто, вона мала два ока, розміщених симетрично з обох боків голови.
Чи справді у дністровських водах водилася колись така гігантська риба, чи то просто гіперболічний витвір рибальської уяви, того ми вже ніколи не дізнаємось. Але ще й досі на півдні області можна почути лайливий вислів – «сліпа камбула». Ним «пошановують» зазвичай п’яних сліпців чи просто неповоротких людей, які створюють зайві проблеми оточенню.

У цьому році селу Кунів Ізяславського району виповнюється 470 років з часу першої писемної згадки. 

Як тепер, так і в минулому фотомайстри рідко залишають нащадкам фотопортрети своїх персон. Тому портрет чоловіка, якого бачите на цій світлині, швидше виняток із правил. А зображений на фотознімку — Йосип (Юзеф) Кордиш (1824-1896) — засновник фотосправи у Кам’янці-Подільському. Принаймні, так вважають автори книг «Позабутий майстер. Про Михайла Грейма з Кам’янця» (Краків, 1972) та «Нетипові фотографи» (Краків, 1987) Юліуш Гаржтецький і Гражина Плутецька. Про самого Йосипа Кордиша збереглося не так вже й багато відомостей. Зокрема збереглися свідчення про те, що він мав свою фотосправу в Одесі, Кам’янці-Подільському, а пізніше,  1868 року, у Києві.

Проблема проросійської агітації для України не нова. Але за часів Української народної республіки вона на державному рівні розв’язувалася дуже просто, про що свідчить ось такий наказ міністра внутрішніх справ.

Історія розвивається по спіралі. Ця аксіома неодноразово знаходила підтвердження, якщо проаналізувати історію України зокрема та всесвітню історію загалом. Геополітичні інтереси Російської імперії завжди зачіпали українські землі, але про те, що між Росією та Україною точитиметься війна на початку ХХІ століття, мало хто думав...

Шанувальникам музичного мистецтва  ім’я молодого соліста обласної філармонії, львів’янина Степана Дробіта  запап’яталося одразу ж з перших виступів  на хмельницькій сцені на початку минулого року. Його проникливий, оксамитовий баритон, спокійна впевненість, широка репертуарна палітра: від народних, популярних пісень — до  складних класичних творів, переконали: цей 30-річний співак  наділений як  природним талантом, так і неабияким  вже здобутим  професійним вишколом, який отримав на львівських та зарубіжних сценах. Та найголовніше, що розгледіли хмельничани в молодому галичанині, — це його активна, наскрізна  любов до українського національного мистецтва. І нині це особливо актуально: нам потрібна духовна, мистецька Україна, потрібно чути і бачити своє, українське щодня, берегти, пишатись, любити.

У Соснівці, що на Ярмолинеччині, тимчасово призупинили діяльність школи. Причина — відома: школярів зовсім мало. Дітей перевели до Савинецької загальноосвітньої школи I-III ступенів, молодих вчителів працевлаштували, а ось приміщення залишилося пустувати…

Іллічівськ Одеської області вперше прийняв кубок України з легкої атлетики серед ветеранів, який традиційно проводився в Ялті до окупації Криму Росією.

140 кг. вареників... 120 кг. квашених помідорів... Усе це для наших захисників-армійців заготовили місцеві волонтери всього за один день. Сезонними овочами, вирощеними на власному городі, поділилася родина з Красилівщини – Росоловецький сільський голова Ковальчуку Василь Михайлович, його дружина Валентина Анатоліївна, вчителька місцевої ЗОШ, та син Михайло. Прихожанки храму Святої Трійці УПЦ Київського патріархату разом з головним зберігачем фондів історико-культурного центру-музею «Старий Костянтинів» Максимом Перепелицею заквасили овочі, щоб згодом передати відеречка зі смакотою нашим бійцям.
А на базі ресторану «Фієста»у кілька змін упродовж дня ліпили вареники на замовлення і за безпосередньої участі місцевого волонтера Анатолія Потерби. Подяка господиням-волонтеркам, котрі відгукнулися на заклик наліпити вареників для наших захисників. Допомагали і працівники «Фієсти». При нагоді волонтерська спільнота висловлює подяку мешканцям с. Веснянка, котрі долучилися до збору продуктів для наших захисників.

Цифра 8 стала фатальною для родини Рибачків із Понінки, адже саме триклятого восьмого числа батьки втратили двох синів-близнюків. 36-річний Сергій помер   8 вересня минулого року, перебуваючи в міжнародному підготовчому таборі на Львівщині, а 37-річний Олег загинув 8 червня у зоні АТО. Життя Зозульки і Жуленьки, так жартівливо називали Сергійка та Олежку в дитинстві батьки, мало бути щасливим і гладеньким, як два овали, що складають цифру 8. Та жорстока доля розпорядилась по-іншому.

Троє друзів доганяють потяг, який уже рушив. Двоє встигають ускочити, а один залишається на пероні. Стоїть і регоче.
— Що ж тут смішного? —  питають його.
—  Та оті два придурки мене проводжали.
—  А куди вони поїхали?
—  Хіба я знаю…
У ролі такого розумника, що навіть не второпав, куди і чому пішов його потяг, відчуваю себе (й уже не вперше) і я, чекаючи автобуса на шляху Нова Ушиця — Віньківці й кидаючи погляд на кукурудзу обабіч. Торік тут була кукурудза, позаторік — кукурудза… і так триває роками. Та й на інших полях, що поряд: кукурудза, ріпак, соя, часом гречка. Ото і все. Орендар  про сівозміну ніколи не згадує, тоннами сипле хімію в цю святу землю, піклуючись лише про свій сьогочасний зиск. А те, що навіть кукурудза може вбити родючість грунтів і саме внаслідок такого господарювання вони все менше нагадують уславлений український чорнозем, схоже, ні його, ні когось іншого не хвилює.

Жорсткі антикорупційні заходи впроваджує на поточний і весь наступний рік не лише керівництво генеральної дирекції Укрпошти, а й дирекції на місцях. Підстави для них надто серйозні: в системі Укрпошти за дев’ять місяців цього року зловживань виявили на чималеньку суму — 95 мільйонів гривень.

На виконання Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад» уряд затвердив Методику формування спроможних громад, розроблену Міністерством регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ. У цьому підзаконному акті докладно визначено механізм та умови започаткування таких територіальних утворень. Методика також містить порядок розроблення і схвалення перспективного плану формування територій — ці завдання покладаються на обласну владу.

21 вересня Шепетівщину вперше з архіпастирським візитом відвідав Його Блаженство, Блаженнійший Онуфрій — Митрополит Київський і всієї України, Предстоятель Української Православної Церкви. Митрополит провів святкову службу у Городищенському Свято-Різдва Богородицькому чоловічому монастирі з нагоди престольного свята.

Хто не знає, нехай ніколи й не зазнає цього. Нехай ніколи не відчує, як болить серце (чи душа?) від того, що хвора твоя дитина. Я не знаю, з чим можна порівняти той біль, як його назвати: жодне слово, жодне визначення не в змозі передати насправді те, що відчувають батьки онкохворої дитини. Вони б віддали своє серце, свою душу, своє життя, зрештою, тільки щоб їхня донечка чи синочок були здорові й жили...
У сімнадцятирічної Аліни Мусій з Гути-Чугорської Кам’янець-Подільського району діагностували онкологічне захворювання майже два роки тому: лімфогранульоматоз (лімфома Ходжкіна). Увесь цей час дівчина проходила виснажливу хіміо- та променеву терапію. Тільки-тільки Алінка почала набирати силу після цього нестерпно важкого лікування, тільки почало відростати її волоссячко, яке до того було пишною косою, як виявилося, що хвороба не хоче відступати: ранній рецидив.
 Втім, доля дає Аліні ще один шанс на порятунок: трансплантація кісткового мозку. Цю операцію взялися зробити у Києві, в Охматдиті (інституті охорони матері й дитини). Цього тижня уже почалося лікування — перший курс хіміо-
терапії.
Ми віримо, що Бог допоможе Аліні й порятує її. Водночас мама дівчини змушена просити про допомогу нас із вами. Бо, хоча операція ця безплатна (для дітей до 18 років), все ж, на різні витрати потрібно приблизно 10 тисяч  доларів. У родини й близько таких статків немає.
Уся надія на добрих й милосердних людей. Благаємо усіх, допоможіть! Розуміємо, що життя нині дуже важке. Але ви просто уявіть собі, як почувається  їхня родина. Хоч на мить, тоді, може, вам ближчою стане їхня біда.
 Гроші можна перераховувати на картковий рахунок у Приватбанку: 5167987202596751. Отримувач: Мусій Ганна Володимирівна, мати. Телефон: 098-5945046.

З нагоди 150-річчя від дня народження  видатного державотворця,  богослова, будівничого національної української церкви, митрополита Української Греко-Католицької Церкви  Андрея Шептицького в обласній філармонії відбулась урочиста академія за участі  представників духовенства та широкої громадськості.
Урочистості відкрив вступним словом декан Хмельницького деканату УГКЦ Іван Данкевич, який зазначив: «Ще не було держави Української, але вже була Україна духовна, і її творили провідники нації, такі як Андрей Шептицький».

На міжнародних змаганнях з фристайлу (лижна акробатика) в австрійському місті Меттменштеттен виступали спортсмени семи країн.   Хмельничанка Ольга Полюк виборола третє місце.
Спочатку наша землячка кваліфікувалася до фіналу. Після другої комбінації увійшла до чільної четвірки,  а вже суперфінал став для неї  «бронзовим». Попереду були білоруська та швейцарська  акробатки. Особливість цих змагань у тому, що стрибки виконувалися на воду (це характерно для літнього сезону під час тренувальної підготовки до зимових стартів).
У 2015 році  Ольга Полюк стала лідером вітчизняної команди фристайлісток. Наразі її запросили на відкриття нового спорткомплексу лижних акробатів до Білорусії, де передбачений турнір зірок фристайлу.

Неоголошена війна, яка вже більше року незагоєною раною кровоточить на тілі України, пробудила найкращі риси нашого суспільства: милосердя, готовність допомогти та самовідданість заради миру. І всі ці якості перш за все проявляються у потужному волонтерському русі. Ризикувати своїм життям, доправляючи на передову речі першої необхідності, здатні лише ті люди, які розставили життєві пріоритети на користь духовного, а не матеріального, тобто повернулися до засад людяності та жертовності, які незаперечно є складовими української ментальності.

На базі центру розмінування головного управління оперативного забезпечення Збройних сил України, що розташований у Кам’янці-Подільському, військовослужбовці збройних сил Канади розпочали перший етап курсу підготовки особового складу центру за спеціальністю сапер.

14.09.2015 в с.Заслучне  Красилівського району Хмельницької області на пасовищі за 200 метрів від села було знайдено фрагменти кісток людського черепа невстановленої особи. Окрім того, 15.09.2015 в ході огляду місця події  виявлено нижні кінцівки, нижню щелепу, фрагменти кісток руки, таза та ребер. При огляді встановлено, що труп належить особі жіночої статі, вік орієнтовно 10-18 років.
Дану подію внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015240170000468 від 14.09.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1. ст.115 (вбивство) КК України.
Також при огляді місця події виявлено фрагменти одягу: частина спідниці синього кольору з рівномірно розкиданим орнаментом у вигляді сердечок білого кольору,  етикетка з написом «10-11 years» та футболка рожевого кольору без рукавів, з лівого боку нашито зображення у вигляді обличчя дівчинки з бантиком, яка усміхається.

Винахідливий хмельничанин знайшов спосіб легкого збагачення. Та ось  збутися  грандіозним планам завадили  співробітники СБУ.
Сорокадворічний  чоловік  замовив   у Польщі психотропи, а тут планував їх продати. Виручка обіцяла бути гарною.  Втім зловмисника затримали в одному з поштових відділень міста після того, як він одержав посилку із контрабандним вмістом. У поштовому відправленні   співробітники управління СБ України в області  знайшли  п’ять ретельно замаскованих  паперових згортків із амфетаміном.

«Кубок Дружби Народів» з регбі-7 відбувся в Хмельницькому наступного дня  після боротьби за почесний трофей нашої держави. В  міжнародному турнірі виступали кращі українські команди, а також колективи з Польщі й Білорусі.
У фінальному  поєдинку зійшлися  «Еволюшн» Хмельницький  та  «Олімп» Харків. Наші земляки після поразки в кубку від цього суперника  взяли реванш  з рахунком  — 24:19. Отож кубок — наш. Третє місце  зайняла збірна клубів   Польщі, перемігши  київськиЙ «Ребелс» з рахунком  —  32:0.
До відома любителів цієї гри:  17 жовтня в Хмельницькому, на стадіоні «Поділля» зустрінуться  збірні України та Польщі.

«Кубок президента Туреччини» — один з найпрестижніших боксерських турнірів у світі.
На нього з’їхалися найсильніші спортсмени з чотирнадцяти країн. Переважна більшість з них боролася не лише за призи цих змагань,  а й за путівки на зимовий чемпіонат, що є фактично кваліфікацією на Олімпійські ігри-2016. Українці вибороли десять нагород.  Відрадно, що серед них був і наш земляк. Хмельничанин Владислав Вєтошкін показав яскравий бокс у ваговій категорії 56 кг.
Він виграв у красивому стилі всі поєдинки й завоював золоту медаль, ставши відкриттям турніру.
До речі, на змаганнях у Туреччині серед трьох співвітчизниць виступала й Марія Боруца з нашої області. На жаль, медальна висота їй не скорилася. А от черкащанка Марина Мальована здобула «бронзу».

Тріумфом для подолян завершився чемпіонат світу з боксу серед юніорів, що проходив у Санкт-Петербурзі.
У цьому російському місті зібралися понад чотириста спортсменів з 58 держав. Тарас Бондарчук із Шепетівки у ваговій категорії 54 кг і  хмельничанин Аркадій Карцан у ваговій категорії до 80 кг дійшли до півфіналів, завоювавши бронзові медалі.

Їх прозвали “кіборгами” за надлюдські можливості, проявлені у бою за Донецький аеропорт. Мовляв, звичайні люди на таке не здатні. Там, де не витримувало бетонне перекриття, ці мужні і сильні чоловіки вистояли, і змогли дати гідну відсіч ворогу. А цими вихідними тридцять дев’ять військовослужбовців зі славетного 90-го окремого аеромобільного батальйону повернулися на рідну Хмельниччину.

Упродовж чотирьох днів тривав IХ Всеукраїнський зліт учнівських лісництв із 22 областей України (крім окупованих) на базі державних лісогосподарських підприємств та закладів освіти нашого краю.
Демонстрували свої здобутки кращі вихованці загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів, переможці обласних зльотів. А фахівці з обласного управління лісового та мисливського господарства та обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді підготували для гостей пізнавальну насичену програму праці та відпочинку.

На понеділок, 21 вересня, аграрії Хмельниччини намолотили 1866 тисяч тонн зерна. Залишилося зібрати врожай ще на 34 відсотках площ.  Середня урожайність становить 53 центнери з гектара.
Вже майже завершують збирати гречку, активно молотять сою. Її на круг збирають у середньому по 16 центнерів. З майже половини зібраних площ, а це — 122 тисячі гектарів — засипали у силоси більше  двохсот тисяч тонн.
Продовжують поратися із соняшником. План виконали поки що на третину. Зібрали 28,8 тисячі тонн насіння з понад десяти тисяч гектарів. У середньому намолочують по 26 центнерів на круг.
У десяти районах області взялися за кукурудзу. Поки що врожайність її складає по 59 центнерів з гектара.
В Ізяславському, Красилівському, Теофіпольському та Чемеровецькому районах почали копати цукровий буряк. Проте результат дещо гірший, ніж торік:  по 410 центнерів з гектара проти 469 минулого року.
Триває посівна. Із 221 тисячі 300 гектарів запланованих під посіви площ нині засіяли озимими лиш трохи більше 90 тисяч гектарів. Озима пшениця посіяна майже на половині площі, а  от ячмінь і жито лише почали заробляти в грунт.

Ситуація, про яку піде мова далі, нагадала мені анекдот:
Судилися два дуже хитрих, скажімо так, чоловіки.
— І що?
— Та що — дали п’ять років... судді.
У нас же за допомогою Феміди з’ясовують стосунки хмельницькі перевізники і міська влада. Каменем спотикання знову стала вона — плата за проїзд.

У день професійного свята рятівників у каплиці на честь ікони Божої Матері «Неопалима Купина», біля головного управління ДСНС у Хмельницькій області, відбулась урочиста літургія. Відслужив молебень за здоров’я усіх рятувальників краю настоятель храму протоієрей Георгій. В урочистому богослужінні взяли участь рятувальники та прихожани.

Детальніше читайте в №№ 105-106 від 22 вересня.

Раїса Серафимівна Радзіцька – одна з небагатьох чорнобильців, яка нині, слава Богу, жива і мешкає в Старокостянтинові. В 1986 році, телефоністка Радзіцька перебувала 15 днів в зоні техногенної катастрофи, працюючи  в 14-ти кілометрах від реактора ЧАЕС. Це коштувало їй здоров’я. Навзамін від держави вона отримала показну «турботу», як величезний плювок в обличчя людині, яка ризикуючи своїм життям, вчинила справжній,  непідробний подвиг.

6 вересня 2015 року з благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України  Філарета, Митрополит Хмельницький і Кам’янець-Подільський Антоній у Свято-Андріївському кафедральному соборі м. Хмельницького, нагородив медаллю «За жертовність та любов до України» учасників Революції гідності, волонтерів, громадських діячів, активістів ГО «Тепло рідних сердець».
Серед нагороджених свободівці, герої Майдану, поранені на Інститутській сотники хмельницької «Свободи» Анатолій Панчук та Юрій Кравчук.
Ще одну активістку Революції гідності, волонтера Наталію Беренду нагороджено відзнакою від Патріарха Філарета.
Медаль «За жертовність і любов до України» заснована з благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Русі-України Філарета в Українській Православній Церкві Київського Патріархату 2 січня 2015 року.
Цією медаллю нагороджують людей, які виявили активну громадянську позицію, героїзм, самопожертву під час подій Революції гідності, у захисті Батьківщини на Донбасі та в Криму, а також за волонтерську діяльність та допомогу Збройним силам, Національній гвардії, добровольчим батальйонам та іншим військовим формуванням України.

http://cs408324.vk.me/v408324860/24b3/MI9ocs1YCP8.jpg

На чемпіонаті світу з вільної боротьби у Лас-Вегасі (США) хмельничанин Павло Олійник (вагова категорія 97 кг) повторив своє найвище спортивне досягнення дворічної давнини – здобув бронзову нагороду.  
У першій сутичці з господарем чемпіонату Келі Снайдером, в якій було мало активних дій з боку обох суперників, судді віддали перевагу американському спортсмену – майбутньому чемпіону, котрий перемагав на Панамериканських іграх. У втішних поєдинках Павло послідовно здолав поляка Радослава Барана і венесуельця Роберта Діаса, а в боротьбі за третє місце виявився сильнішим за іранця Абаса Тахана.
Окрім особистої медалі, наш земляк отримав ліцензію для України на Олімпійські ігри 2016 року.

За півтора року війни на сході України вже давно стало очевидним, наскільки важливою і життєво необхідною є для наших захисників підтримка земляків: моральна й матеріальна. Мешканці Новоушицького району постійно допомагають своїм синам, братам, чоловікам, які перебувають нині в зоні АТО, щиро вірячи, що настане нарешті мир, і вони живими й здоровими повернуться додому.
Про те, як і чим підтримують своїх земляків на Донбасі, розповідає заступник голови райдержадміністрації,  голова районної спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) Петро  МАЗУР:

На базі  Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького стартував  чемпіонат Державної прикордонної служби України з легкоатлетичного кросу та службового триборства. Урочисте відкриття змагань відбулося на плацу академії, з концертом, короваєм, традиційними військовими почестями.   

Ще вранці Галина Попіль тужила за двоюрідним братом, який передчасно пішов за межу. А вже по полудні геть інші думки заполонили її — без вагань узялася приймати пологи  в сусідки Наталі Тлустої. І радість переповнювала Галину Василівну, коли на світ з’явився малюк.

До початку бойових дій на сході України, Старокостянтинівський військовий госпіталь (військова частина А 1067), працював у звичному режимі. Тут проходили лікування військові пенсіонери і відставники з міста та сусідніх районів. У 2013 р. поповзли чутки, що установу хочуть закрити, а тих, хто там лікується, перевести в обласний центр. Серед колишніх військових розгорнулася галаслива кампанія на підтримку госпіталю, і його вдалося врятувати від закриття. Більше того — військова частина отримала друге життя. З початку 2015 р. тут істотно збільшили персонал, почали приймати поранених із зони АТО, відкрили стаціонар і відновили роботу психіатричного відділення закритого типу.
За географічної локації найближче відділення такого типу, крім госпіталю в Старокостянтинові, є тільки в Києві. Психологічний стан бійців, які повернулися із зони бойових дій, — питання, яке за останній рік постало досить гостро. Про життя медичного закладу та нові виклики, що диктуються сьогоднішнім днем, ми поспілкувалися з Анатолієм Андрущаком, начальником госпіталю, полковником медичної служби В/Ч А1067.

У Кременчуці відбувся заключний етап всеукраїнського конкурсу юних фотоаматорів «Ми — діти України». Хмельницьку область представляла команда з міста над Смотричем — члени гуртка юних фотоаматорів Кам’янець-Подільської філії обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді Діана Вергун та Анастасія Підлісна, під керівництвом Галини Рудик.
Конкурс відбувся в чотирьох номінаціях: портрет, пейзаж, жанрове та позажанрове фото. Подоляни отримали п’ять дипломів, з них один — першого, три — другого та один — третього ступеня, таким чином завоювавши перше командне місце. Переможці змагань нагороджені золотими медалями та цінними подарунками, команді ж вручено кубок, а Галині Рудик — подяку від директора Українського центру позашкільної освіти.

У Кам’янці-Подільському на приміщенні прядильно-ткацької фабрики (колишній будинок Подільської духовної семінарії, тепер — Картинна галерея) 16 липня 1971 р. урочисто відкрили меморіальну дошку.

Звістка про підвищення мінімальних соціальних стандартів, чого гріха таїти, викликала у більшості з нас позитивні емоції. Хай там як, але, якщо мінімальна заробітна плата збільшиться на 160 гривень, це ж таки ліпше, ніж залишатися на рівні 1218 гривень. Навіть, якщо за ці гроші ти не можеш придбати необхідне тобі взуття чи портфель до школи, чи сорочку якісну (хіба лиш в секонд-хенді), чи... Що там іще не можеш придбати? І холодильника, і телевізора, і праску електричну... Але... Але, потішмо себе позитивом, за ті 160 гривень можна купити, приміром, два кілограми хорошого м’яса чи майже три кіло масла, чи необхідні ліки в аптеці. Чи — уявіть тільки! — можна аж 45 разів проїхатися в маршрутці.
А якби зарплата мінімальна не зросла, то хіба з’їли б ви стільки м’яса і масла? Отож-бо! З точки зору оптиміста, однозначно добре, що зростають наші соціальні стандарти. Мінімальна пенсія з 1 вересня становитиме 1074 гривні. Зросли виплати вчителям (залежно від категорії) на 474-605 гривень, сімейним лікарям — на 453 гривні, медсестрам, працівниками соціальної сфери — на 304, працівникам культури (зокрема, бібліотекарям) — на 348 гривень. Збільшився також розмір стипендії: у вишах 1-2 категорії — на 112 гривень, 3-4 категорії — на 95 гривень. Особи з особливими потребами отримуватимуть з 1 вересня щомісяця на 100-200 гривень більше.
І все це збільшення, зауважте, не з 1 грудня, як обіцялося раніше, а ось вам — уже з першого вересня! Радійте, люди! Та, скажу, оптимістом нині у нашій державі легко бути тому, хто отримує хоча б тисяч п’ять гривень заробітної плати або стільки ж пенсії. Вони тоді, хоч і з труднощами, але можуть якось вовтузитися, аби не скотитися у прірву злиднів. І то це не факт, адже не за горами зима, яка принесе нам такі рахунки за житлово-комунальні послуги, що не одному з нас дух перехопить. До речі, я знаю чимало людей, які уже з літа почали відкладати гроші зі своїх мізерних пенсій на оплату світла й газу взимку. Авжеж, на чорний день. Хоча, видається, день той почався давно, просто ніяк не може закінчитися. Так от, щодо оптимістів: їх у нас дуже мало, адже доходи у більшості просто- таки жалюгідні. Тому й переважають песимісти, чи можете їх назвати реалістами, які це підвищення вважають просто смішним.

Минулоріч у березні згідно з Указом Президента відбулася перша хвиля мобілізації. Відповідно до низки законодавчих актів, роботодавці мали звільняти призовників, зберігши за ними робочі місця та середньомісячну заробітну плату. Про це, власне, і йшлося у сповіщенні керівникам. Але, коли бійців демобілізовували 2015 року, з’ясувалося, що дехто начисто забув законодавчо передбачені хлопцям гарантії. До прикладу, одне із комунальних підприємств обласного центру в такий спосіб заборгувало своєму працівникові зарплату за рік!

У Хмельницькому, в новому спорткомплексі «Епіцентру», минулого тижня проходив чемпіонат України з важкої атлетики. В його рамках відбулися урочистості з нагоди 120-річчя цього виду спорту в нашій державі. Яскраве дійство організував спортклуб «Епіцентр».

Третього вересня о 13.00 годині Хмельницька АЕС з початку  експлуатації виробила 250-мільярдну  кВт-годину електроенергії.
Вітаючи трудовий колектив станції з цим вагомим здобутком, генеральний директор ХАЕС Микола Панащенко нагадав, що частка першого енергоблока склала 176,8 мільярда кВт-год електроенергії, на що було витрачено 27 років і 7 місяців роботи. Скромніший, з огляду на вік, доробок другого енергоблока — 73,2 мільярда кВт-год електроенергії за 11,1 року експлуатації.  
Багаторічна плідна робота дала свої результати. Багато це чи мало 250 мільярдів? Якщо говорити з точки зору потреб в електроенергії Хмельницької області, то її вистачило б приблизно на 100 років. У масштабах України чверть трильйона кіловат-годин — це трохи менше загального річного виробітку електроенергії.

Якщо дослухатися до соцопитувань, довіра простого населення до влади опустилась, висловлюючись його ж мовою, до рівня плінтуса. А ті, хто просто у панічному страхові очікують наближення зими, висловлюються ще крутіше, що в перекладі на цензурний варіант означатиме — нижче плінтуса. Під час таких немилозвучних характеристик навіть інтелігенти не закривають вуха. Бо й вони по шию у ціновій трясовині. І хоч українці — народ, який завжди міг над собою посміятися, але анекдотичність ситуації вже навіть дурня не розсмішить.

Головою Волочиської райдержадміністрації, згідно з розпорядженням Президента України Петра Порошенка №684/2015 рп, призначено Володимира Сергійчука.
Володимир Миколайович — депутат Волочиської районної ради від «Народної партії» (обраний за партійними списками). До призначення на посаду голови РДА був керівником сільськогосподарського виробничого кооперативу «Полянський», який розташований у селі Поляни Волочиського району.

Здохлий лис на стежині
Можливо, якби не адмінреформа, жителі Михайлівки Ярмолинецького району і далі доживали б віку, ніби в затяжному летаргійному сні. Коли відчуваєш, як все довкола з року в рік іде в якомусь зворотному напрямку: руйнується, гине, втрачає зміст, а ти не можеш навіть рукою поворухнути. А тут, виявляється, можна і потрібно все брати в свої руки, створювати міцну і дієву громаду! А що, як та громада прокинулася з важкого сну вже гола і боса?!
Всеньке літо на стежині посеред села лежав здохлий лис. Через нього байдуже переступали чоловіки, перестрибували діти, проходила, відвернувшись головиха. Який вже там розсадник сказу чи лектоспірозу, коли йдеться навіть не про це, а про хвору зневірену людську душу?! Тож і лежав той лис як символ безпросвітного колективного відчаю, поки не зотлів.

Українське законодавство знову у вирі реформи. Якщо мислити категорією, бодай, чверті століття (майже вік незалежної України), то вона, власне, не припинялася ні на мить. У кожного уряду був свій метод впливу на служителів Феміди, свої, так би мовити,  батоги  та пряники. Відтак незалежної судової влади, прозорого, європейського, в найкращому сенсі цього слова, правосуддя у спадок від попередніх «реформаторів» ми так і не отримали. Чи ж матимемо його в перспективі? Секретар Ради суддів України,  суддя Апеляційного суду Хмельницької області Анатолій Марцинкевич  переконаний  – реформа буде дієвою лише тоді, коли суди та судді звільняться від впливу політиків і первинним в оцінці якості їх роботи стане професіоналізм. Саме з досвідченим фахівцем і ведемо розмову.

Детальніше читайте в №№ 100-101 від 10 вересня.

Олега Середюка із Москалівки, що на Ярмолинеччині, мобілізували наприкінці цьогорічного квітня, а вже 26 день серпня ошелешив рідних і всеньке село страшною звісткою: «Загинув при виконанні службових обов’язків, внаслідок осколкового поранення». Першого вересня, після урочистої лінійки,  на шлях, аби зустріти свого героя, вийшла вся школа, односельці, а другого, щоб провести в останню путь, зійшлися-з’їхалися зі всіх усюд: родичі, друзі, однокласники, колеги, знайомі, керівництво краю, духовенство… Небачене велелюддя, море квітів, ріки сліз, не стримують їх  навіть мужні чоловіки. Посеред страшної спеки раптом закрапав дрібний дощик – Олег за світом плаче, підсумують старожили. Ще б пак, адже  ще жити й жити, бо ж лише  в січні мало  сповнитися 28!  Тільки так, певно, судилося: несправедливо, нестерпно боляче…

У водоймах  Хмельниччини триває  линька раків. Зараз вони дуже вразливі, а тому  потребують охорони. Для збереження популяції раків під час їхньої другої линьки ( перша була навесні) наказом Хмельницькрибоохорони заборонено  промисловий та любительський лов раків у водоймах   області  до  18 листопада 2015 року.
Нагадуємо, що за нехтування наказу про заборону вилову раків та порушення законодавства передбачена відповідальність: штраф  від 340 до 680 гривень та відшкодування завданих збитків рибному господарству України у розмірі 25,5 гривень за кожного виловленого рака. А якщо збиток  буде досить вагомим, то порушника можуть притягнути до кримінальної відповідальності», —  зазначив начальник відділу  рибоохорони  Ю.Вишинський.
Наберіться терпіння до закінчення зазначеного строку заборони, а тоді смакуйте раки з пивом.

Хмельницький став одним із центрів розвитку футзалу в Україні. За підсумками попереднього сезону наш «Спортлідер+» виборов срібні медалі в екстра-лізі. Безперечно, в цьому велика заслуга почесного президента клубу — голови обласної ради Івана Гончара.
Про те, що наша команда знову налаштувалася  боротися за найвищі нагороди, засвідчив стартовий тур чергового чемпіонату держави. Хмельничани були гостями «Урагана» в Івано-Франківську. Для господарів все розпочалося чудово. Вже невдовзі вони повели в рахунку, і могли збільшити його. Але, як мовиться, коса найшла на камінь. Подоляни спершу зрівняли рахунок, а потім вийшли вперед.
Другий тайм засвідчив, що хмельничани краще підготувалися до сезону. І хоч маятник гойдався туди-сюди, наші земляки довели, що вони зараз на голову вищі суперників. Матч завершився переконливою перемогою хмельничан — 6:3.
Для любителів статистики наводимо результати інших матчів першого туру: «Енергія» Львів — «Титан-Зоря» Покровське — 4:2, «Приват» Кривий Ріг — «Кардинал-Рівне» — 5:3, «Продексім» Херсон — «Локомотив» Харків — 1:7. Команда «ЛТК- ІнБев-НПУ» Житомир в цьому турі відпочивала.

Вранці вирушили у бік Лисичанська, щоб до обіду встигнути виступити перед військовими в Артемівську. Це вже Донеччина. За кілька тижнів, що минули з часу нашої попередньої поїздки в зону АТО, блокпост на виїзді з Лисичанська значно зміцнів. Хтозна, чи то готувалися давати відсіч сепаратистам, чи на всякий випадок приготувалися до святкування Дня визволення Лисичанська від рашистських окупантів… Адже його звільняли на другий день після Сєвєродонецька, що розташований поруч. І досі згадують місцеві, як у ту буремну ніч лисичанці тікали до сусіднього міста, рятуючись від пострілів і вибухів, хто у чому був — навіть в нічних сорочках — єдиним вцілілим містком…

Перше, про що він розповів після піврічного перебування на війні, це як почався обстріл. Біля вікна вибухнула міна. І йому в долоні випав мозок товариша.
Уже четвертий місяць ні пари з вуст про війну. Носить у собі. Ночами зривається і шукає автомат, бронежилет, берці. Кричить від жахіть, які приходять уві сні. Коли вип’є, йде в атаку. Не може їсти — страви смердять трупами. Розуміє, що треба йти до «мозкоправів» та перший крок зробити не наважується.
Подібне трапляється у багатьох бійців. Їх доганяє війна, а дружини, матері, сестри витягають їх із петель, вгамовують під час видимих лише їм боїв, втішають, коли вони оплакують полеглих. А буває, що гріха таїти, збираються самі або з дітками й покидають чоловіків напризволяще з їхніми переживаннями, спалахами гніву та агресії. Однак у всіх виникає запитання: «Що робити?».

Цікава ідея була нещодавно в інтернеті: «арештували двох прокурорів — вилучили півмільйона доларів. В Україні прокурорських двадцять тисяч… Може, не треба й гроші в МВФ позичати?»

Знакова подія, на яку чекали тридцять літ, сталася у Скаржинцях, що на Ярмолинеччині. На День знань новенька простора загальноосвітня школа урочисто відкрила свої двері для 137 учнів. Добротне приміщення нагадує казковий терем, що став окрасою села.

Начальник УМВС України в Хмельницькій області генерал-майор Микола Семенишин вручив правоохоронцям відзнаки та посвідчення учасників антитерористичної операції на сході країни.
Головний міліціонер області також вручив медаль «За вірність народові України» нашому земляку, бійцю Нацгвардії Дмитру Хойні. Нагорода довго шукала героя. Президент України Петро Порошенко нагородив Дмитра медаллю ще в 2014 році, але через тривалий курс лікування після поранень і двох контузій, двадцятитрирічний славутчанин зміг отримати нагороду тільки зараз. Хлопець провів в АТО  рік. Пройшов гарячі точки Донецької і Луганської областей. На його долю випало чимало важких випробувань. Через низку поранень Дмитро частково втратив зір і зараз завершує курс лікування.
Вручаючи бійцю нагороду, Микола Семенишин зазначив: «Дмитро одужує, і ми зобов’язані його працевлаштувати, незважаючи на стан здоров’я, бо він захищав життя кожного з нас».

Люди готові витерпіти все, або майже все, коли бачать, що важкі часи однаково важкі для всіх. Але коли для одних війна, а для інших — мати рідна, коли одні не вилазять із окопів місяцями, а інші в цей час примножують свої статки вп’ятеро, то рано чи пізно відбувається те, що сталося в останній день літа на периметрі перед Верховною Радою, який, за іронією долі, носить назву площа Конституції. Бо свята і невинна кров, що пролилася там у понеділок,  31 серпня, пролилася за і во ім’я Конституції.

Минулої суботи 282 курсанти-першокурсники Національної академії Держприкордонслужби України імені Богдана Хмельницького, не зраджуючи традиціям славного закладу, урочисто склали військову присягу й поклялися служити українському народу, захищати священні рубежі Батьківщини.

Детальніше читайте в № 99 від 8 вересня.

Ця трагічна і водночас героїчна історія сколихнула всю Італію. Й не тільки.

Мистецькі акції у дні державних свят напередодні чергових виборів завжди яскраві: кандидати наче змагаються між собою, хто привезе до Хмельницького яскравішу сценічну зірку. І недавній День Незалежності також був «зірковим» в обласному центрі.
На одному сценічному майданчику співав народний артист України Віктор Павлік, на іншому — чуттєвий, романтичний і вибуховий Арсен Мірзоян. Його полюбили сотні тисяч людей під час трансляції телевізійного талант-шоу «Голос країни» у 2011 році, і хоча «шоу-голоси» наступних років також запам’ятовувалися інтригуючим розвитком сценічних баталій, але майже всі вони мають схожий фінал: публіка забуває вчорашніх своїх улюбленців і переключається на наступних. Шоу триває…

Детальніше читайте в № 99 від 8 вересня.

У Хмельницькому за підтримки обласного відділення Національного олімпійського комітету України, управління молоді та спорту міської ради, Федерації велосипедного спорту України, Асоціації ветеранів спорту України, обласного відділення Міжнародної асоціації ветеранів фізичної культури та спорту проведено Кубок України серед ветеранів та відкриті міські змагання з велоспорту на шосе «Тур братів Стародубів».

Медаль чемпіонату світу та дві олімпійські ліцензії  здобули хмельницькі веслувальники.

Протягом дев’яти днів на олімпійському стадіоні «Ластівчине гніздо» в Пекіні спортсмени з-понад 200 країн розіграли 47 комплектів медалей у бігу, стрибках, метаннях, спортивній ходьбі та багатоборствах чемпіонату світу з легкої атлетики.

Сьогодні Українська армія вже далеко не така, якою була ще рік-півтора тому. Ніхто не думав, що нам доведеться шліфувати свій професіоналізм і майстерність у реальних бойових умовах, у протистоянні з реальним ворогом, де часто питання життя і смерті відходить на другий план перед метою виконати поставлене завдання.

На День Незалежності України майже сотня солдатів, сержантів і офіцерів 8 окремого полку спеціального призначення отримали бойові ордени, медалі, відзнаки міністра оборони України, начальника Генерального штабу, чергові військові звання.

Сепаратизм та участь у терористичній організації – саме в цьому звинуватив Шепетівський міськрайонний суд місцевого жителя Дмитра Єфімова і присудив йому 10 років в’язниці. Влітку минулого року  чоловік місяць зі зброєю в руках прослужив у терористичній організації ДНР.
Не задоволений таким рішенням підсудний подав  скаргу до  апеляційного суду Хмельницької області. Однак досить суворий вирок колегія суддів залишила без змін.

Починаючи із п’ятої ранку 28 серпня перед підприємством ТОВ «Білогір’я молокопродукт» вже зібралося чимало людей. Розлючені працівники товарно-молочних ферм «Україна 2001» вимагали від керівництва Білогірського молокозаводу негайно погасити заборгованість за здане ними молоко.

Перший дзвоник покликав за шкільні парти близько 127 тисяч учнів області (на 980 менше, ніж торік), з них 13,7 тисячі — першокласники.

У Хмельницькому національному університеті 1129 першокурсників денної форми навчання прийняли присягу студента, а традиційне свято початку нового навчального року розпочалося хвилиною мовчання в пам’ять про героїв-звитяжців Небесної Сотні та воїнів, що загинули на буремному сході.

Днями  на Летичівську   райлікарню (адресно!) прийшло   майже дві тонни медичної допомоги з Америки,  ще сімсот кілограмів — у дорозі. Акуратно складені в картонні ящечки медпрепарати, інструментарій, одноразова білизна, хірургічні костюми, засоби гігієни, марля, катетери, ендотрахіальні трубки для діток всіх вікових категорій, фіксуючі шини, травматологічні протези… — далеко не повний перелік отриманого. Сума  доставленого сягнула 25 тисяч доларів, що значно перевищує річні видатки на заклад.

Якщо пам’ятаєте, з початком осені нас очікує чергове підвищення тарифів на електрику. Чому чергове? Бо 1 березня 2016-го їх знову підвищать. І 1 вересня наступного — ще раз. А ще — 1 березня 2017 року. Загалом, за планами Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, через півтора року ми сплачуватимемо 90 копійок за кіловат-годину (до 100 кВт-годин) та 1,68 гривні — від 100 до 600 кВт-годин. Ого-го, хочеться сказати! Але не будемо наразі зазирати у таке далеке майбутнє: нагадаємо, що ми матимемо у платіжках за вересень. Отже, за спожиті до 100 кіловат-годин треба платити 45,8 копійки за кВт-годину, більше — 78,9 копійки. Вже час задуматися про заощадження? Чи будемо чекати 2017-го року?

Міністерство оборони України оголосило конкурс на закупівлю квартир для військових та членів їх сімей
З метою забезпечення житлом військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей, Міністерство оборони України оголосило конкурс на закупівлю квартир на вторинному ринку (готове житло) в регіонах України, а саме у місті Хмельницький до 15 квартир та у Хмельницькій області – до 10.
Варто зазначити, що закупівля (придбання) житла для військовослужбовців здійснюється відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 147 та за рахунок бюджетних коштів, що передбачені в Державному бюджеті на фінансування Збройних Сил України в 2015 році.
Детальна інформація стосовно проведення конкурсу розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства оборони України www.mil.gov.ua розділ «Державні закупівлі» підрозділ «Конкурсна комісія з відбору пропозицій щодо закупівлі квартир».
Розкриття конкурсних пропозицій буде здійснено 9 вересня 2015 року.
Для надання роз’яснень та інформації можна звернутися до Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України за тел./факс (044) 243-64-77.

Чотирнадцятирічна Лера Титаренко клопочеться на кухні. А наймолодші її сестрички Ліза, Ангеліна та Саша бавляться на подвір’ї, вмостившись, наче пташенята, на змайстрованій татусем великій гойдалці. За дітворою пильно наглядають старшенькі Аліна та Аня.
Поки подружжя Титаренків трудиться у полі, встигаю поспілкуватися з їхньою донькою Лерою, яка полюбляє куховарити — варить борщі й випікає торти, а також  доїть корову. Школярка стала помічницею й для своєї вісімдесятирічної бабусі, часто залишається у неї на ночівлю, щоб старенькій не було самотньо. Мріє стати вчителькою, як її старша сестра Ніна, яка вийшла заміж й проживає в  Росії.
Сім’я Титаренків, наче злагоджений механізм, де кожен зайнятий своєю справою. Звісно ж, найбільше завантажені батьки великої родини — Олександр і Люба. Вони не лише тягнуть сімейного воза, а й  дорожать своєю роботою. Багатодітна мати узяла на себе обов’язки соціальної робітниці, а її чоловік працює у місцевій школі.

Є в Шепетівському міськвідділі міліції своя незвичайна «фішка», тут працює аж три пари братів-близнюків.

Начальник УМВС України в Хмельницькій області Микола Семенишин отримав від Президента України Петра Порошенка спеціальне звання генерал-майора міліції.
Указом Президента України від 26 серпня 2015 року № 504 «Про присвоєння спеціальних звань» полковнику міліції Миколі Семенишину присвоєно звання генерал-майора міліції.
Микола Олександрович пройшов довгий і складний професійний шлях. Свою службу в лавах правоохоронних органів нинішній генерал-майор Семенишин починав у 1990 році в Кам’янці-Подільському міліціонером взводу патрульно-постової служби.
Редакція газети «Подільські вісті» вітає Миколу Олександровича з високим званням і бажає подальших успіхів на ниві утвердження закону і правопорядку. 

26 серпня поблизу села Прохорівка Волноваського району  загинув Олег Середюк, житель  села Москалівка, що на Ярмолинеччині. На захист держави чоловік став наприкінці цьогорічного квітня.  
Життя не пестило юнака: коли закінчував одинадцятирічку,  померла ненька. Олега й трьох його молодших братиків виховувала бабуся. Змалку звик до важкої праці у селі. Останнім часом трудився на агропідприємстві Групи компаній «VITAGRO». Привітний, щирий, працьовитий, завжди готовий прийти на допомогу – таким він був, таким залишиться назавжди у пам’яті всіх, хто його знав…
Без татуся залишилася семирічна донечка Анюта.
Спи спокійно, Олеже. Ти заслужив безсмертя.

Робітнича Понінка не так давно була в центрі уваги ЗМІ. Через мітинг і перекриття траси Київ — Кременець паління шин перед адмінприміщенням паперової фабрики, викиди труби якої і спричинили протести. Та пристрасті вщухли і вдалося досягти порозуміння. Намітилася лінія співпраці між громадою міста та адміністрацією фабрики. Підписано Договір соціального партнерства, згідно з яким громаді щомісячно надається по 30 тисяч гривень на вирішення соціальних питань, крім того створена ініціативна група з активістів громади, депутатів та спеціалістів паперової галузі для координації всіх дій, спрямованих на покращення екологічного становища. Правда, на останнє сплановане засідання з невідомих для фабричного керівництва причин місцеві активісти не з’явилися (подейкують, що втрутилися політичні сили, для яких фабрична труба відіграватиме певну роль у виборчих перегонах), у відповідь на це фабрика відмовила у подальшій діяльності ініціативної групи.

Два роки забуття та бездіяльності і лише місяць, мовби фенікс із попелу, постало і запрацювало виробництво. 27 серпня в Білогір’ї відбулося свято, адже занедбаний хлібозавод отримав друге життя завдяки відповідальному інвестору.

З часу, коли на сході України почалися бойові дії, вони так чи інакше впливають на все, що відбувається в державі. Але трагедія під Іловайськом на десятиліття, якщо не на століття, затьмарила найбільше державне свято — День Незалежності України. І в мене немає сумнівів, що кремлівські правителі саме досягнення цієї мети і вклали у свій диявольський задум, визначаючи час початку військової агресії проти нашої країни. Такий ось особливий прояв «братньої» любові.