27 грудня о 15.00 представники Шепетівської станиці національної скаутської організації «Пласт» передали Вифлеємський вогонь містянам, котрі завітали на площу Героїв Майдану.

Комусь життєва дорога стелиться рівно та легко. У когось життєвий шлях — надзвичайно важкий і сповнений випробуваннями. Та як би не складалося, дуже важливо, аби доля посилала добрих людей. У цьому я змогла переконатися особисто.

Ця історія не просто зворушлива, а й дуже повчальна.
 Кілька років тому школярка Надія втратила найдорожчу людину — маму, яка виховувала її сама. Голова місцевої громади сказав Надії, що село допоможе поховати маму, а кошти, державну матеріальну допомогу, віддадуть їй на найнеобхідніше. Дівчинка, яка мріяла про професію вчителя, згодом вступила до Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії. За ті, прибережені, кошти купила потрібний для навчання ноутбук. Та якась чорна душа поцупила у сироти ту дорогоцінну, як пам’ять про маму, річ. І навіть розшуки поліції не допомогли.

Франц Скримський, голова Полонської об’єднаної територіальної громади був п’ятою дитиною у сім’ї Франца Тадеушовича й Антоніни Людвігівни після найстаршої Мілі та молодших Марусі, Нелі та Ніли. Так і казали у їхній Великій Березні: у хатині Франца у кожнім куточку — по одній лебідці-доньці і один сокіл-синочок Францик, найменшенький. Однак на фоні сусідніх родин Скримські вважалися посередніми, бо, як пригадує Франц Францович, ті були удвічі, а то й тричі, чисельніші. Подейкували, що в таких родинах на обійстях квочка не могла ніяк курчат висидіти, бо дітлахи, візьми, та й забери з-під  неї яйця, аби трішки перекусити, бо голод, як відомо, не тітка рідна.

Рік, що минає, для колективу ДП «Нігинський кар’єр» закінчується з великими звершеннями як у виробництві вапнякового каменю, так і в роботі загалом. Так, на початку року головною проблемою, яка спіткала працівників підприємства, стало незаконне звільнення М. М.  Ткача з посади директора підприємства, потім Феміда вирішила спір на користь останнього. Саме поновлення на посаді М.М. Ткача  дозволило вкотре погасити мільйонну заборгованість перед працівниками підприємства. Однією з головних перемог колективу, стало відстоювання в суді права на розробку родовища, якого намагалась позбавити Державна служба геології та надр. Пройшовши дві судові інстанції, підприємству вдалось переконати суддів у необґрунтованості позбавлення ДП «Нігинський кар’єр» права на користування надрами.

Біля його невеличкого будинку у мікрорайоні Лезневе в Хмельницькому, за сараєм, як, мабуть, і в кожній подібній оселі, назбиралася чималенька купа залізяччя. Раніш із задоволенням віддавав цей непотріб школярам, котрі обходили двори, збираючи металобрухт. Та, видно, з роками учнівську активність обмежили лише макулатурою, і залізяччя за сараєм зібралося достатньо.

Журналіст Юрій Бутусов опублікував на своїй Інтернет-сторінці поіменний список дев’яти українських героїв і зазначив, що 25 грудня тіла двох наших загиблих обміняли на чотирьох убитих ворогів.

Не часто буває в Україні такий насичений подіями тиждень, яким стали передостанні в році, що минає, сім днів. На жаль, втішних новин зовсім мало. Бо завершується рік, який вже встигли назвати «роком втрачених можливостей», черговими втратами на фронті і заледве не тотальним зубожінням тих, хто в тилу. Це визнав навіть Міжнародний валютний фонд, який назвав Україну найбіднішою державою Європи і визначив їй аж 134 місце в світі за часткою ВВП на душу населення. Та, здається, наші очільники цим зовсім не переймаються, бо ж, судячи з результатів електронного декларування, їм саме така держава й потрібна — корумпована і пограбована.

Воістину, 2016-й дуже важко назвати кращим роком нашого з вами життя-буття. Але остаточно піддаватися песимістичним настроям теж не варто. Були ж і світлі дні, маленькі чи великі радощі й перемоги. А ще нам, українцям, подолянам, мабуть, як нікому іншому, притаманна щира віра у те, що майбутня доба обов’язково буде кращою.
Чим знаковим був цей рік для депутатів обласної ради, цікавимося у них самих.

Гадаєте, реально запросити депутата до танцю під час пленарного сесійного засідання? Можу сказати: так! Минулої п’ятниці під час дев’ятої сесії обласної ради саме так і відбувалося. А й справді, неможливо було всидіти, коли неповторними подільськими щедрівками наших обранців віншували маленькі вихованці Кам’янець-Подільської спеціальної школи-інтернату І-ІІІ ступенів. От і пішли депутати в танок, а після того — до плідної роботи.

2016 рік невпинно добігає до завершення. Час підбивати підсумки й будувати плани на рік наступний. Про результати роботи, досягнення та перспективи, «Подільські вісті» вели розмову з головним поліцейським Хмельниччини, генералом Миколою СЕМЕНИШИНИМ.          

Ви довіряєте соціології? Це, на думку самих соціологів, наука така. Якщо хто не знав. З кабінетами-факультетами. Докторами наук та інститутами. Навіть формулами. А от тільки суспільство, тобто цей соціум, не хоче «лягати» під їхні формули. Бо є ще одна схожа гуманітарна наука — психологія. А вона пояснює, що людина не завжди, відповідаючи, каже правду. З різних причин. От і відбуваються «соціологічні катастрофи». Серед найсвіжіших — перемога Дональда Трампа на американських виборах. Які тільки заміри-опитування не проводили соціологи — Клінтон перемагає. Але ж… Зі старших опитувань: пам’ятаєте голосування за збереження оновленого Радянського Союзу? У бюлетенях більшість — «за», а через кілька місяців СРСР сказав гучно «хрусь!». І майже ніхто з цих мільйонів «за» не виступив на захист. Або трагічний приклад румунського Чаушеску. Ще за кілька днів до його лінчування народними масами на площі соціологія свідчила про дев’яносто відсотків підтримки балканського комуніста. Так що вірити в соціологію — справа добровільна.

За рік діяльності Анатолія Жовтана на посаді міського голови зроблено чимало важливих кроків задля поліпшення життя красилівчан. Що покладено в основу повсякденної напруженої роботи, що уже вдалося реалізувати, і про подальші перспективи діяльності розповів сам Анатолій Жовтан.

Вже шостий рік поспіль сім’я Андрія Петринюка, голови Теофіпольської райради, у день Святого Миколая підносить дітям солодкі подарунки. Виховуючи четверо дітей, Андрій та Інна Петринюки добре знають, як очікують дітлахи  на диво, як сподіваються, що не забуде про них чарівник і передасть дарунок.

У приміщенні Хмельницької обласної бібліотеки для дітей ім. Т. Шевченка  відбувся обласний фестиваль-конкурс «Велика коляда» та відкрито виставку вертепів і витинанок «Рай розвився, син Божий народився!» серед учнів професійно-технічних навчальних закладів.

Вже напевно школу у Новоставцях Теофіпольського району можна вважати особливою реліквією. Бо таких, що «пережили» 130 (!) років, у нас на Хмельниччині – одиниці. Аж не віриться, що історія освітнього закладу сягає у таку глибоку давнину.

Перейменування комуністичних назв населених пунктів і вулиць, демонтаж пам’ятників і пам’ятних знаків радянського режиму було, як на мене, найважливішою і найрезонанснішою подією року. І це не перебільшення. Область позбулася низки одіозних імен, що масово «заселяли» міста і села: Ленін, Маркс, Енгельс, Крупська, Роза Люксембург, Затонський, Чапаєв, Щорс, Котовський, Будьонний, Дзержинський, Калінін, Карл Лібкнехт, Жуков, Тухачевський, Стаханов, інших чужинців, примусово прив’язаних кремлівськими ідеологами до подільської місцевості.

Протягом цього року Теофіпольський РЕМ стабільно утримує лідируючі позиції в ПАТ ЕК «Хмельницькобленерго» за рейтинговими показниками, а портрет директора підрозділу Василя Борболюка занесений на Дошку пошани компанії.

Традиційна для публічного акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» прес-конференція в. о. генерального директора Олега Козачука відбулася напередодні Дня енергетика. Однак Олег Іванович розпочав її нетрадиційно, оскільки спочатку коротко нагадав  про  результати роботи компанії за 2015 рік, а тоді вже детально розповів про здобутки подільських енергетиків у році, що минає, та зупинився на тих проблемах, з якими довелося зіткнутися  в цьому році.

Головним показником досягнень юних дослідників є щорічний Всеукраїнський конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України перший етап якого проходив 21 грудня на базі Довжоцького НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. колегіум» (47 учасників). Завдяки МАНівцям будується майбутнє нашої держави.

На базі Ізяславської дитячо-юнацької спортивної школи 22-23 грудня проводився традиційний щорічний футбольний турнір, присвячений пам’яті Героя України Георгія Кірпи. Цьогоріч у ньому взяли участь юні футболісти із Ізяслава,  Дунаєвець, Старокостянтинова, Нетішина, Білогір’я Хмельницької області, із міста Стрий Львівської області, із міста Нововолинськ Волинської області та із Коростення Житомирської області.

Таке рішення прийняла слідчий суддя Хмельницького міськрайсуду. Затриманий у суді своєї провини не заперечував. “Я хочу побачити сина. У той день ми багато пили... і я, і дружина, і теща. Я знав, що жінка вагітна. Після всього я поцілував сина і пішов. Поїхав до Рівного. Потім пішки пішов на Київ. Вони мені сняться”, — розповів 34-річний Олексій.

 

У Кам’янці-Подільському зустрічали військовослужбовців Центру розмінування, котрі повернулися зі Сходу.

Редколегія та профком редакції обласної газети «Подільські вісті» затвердили програму конкурсу на передплату газети на 2017 рік. За його умовами:
1. Начальники районних відділень зв’язку за виконання і перевиконання плану річної передплати газети «Подільські вісті» районом, містом диференційовано преміюються грошовою винагородою на суму від 7 до 12 тисяч гривень.
2. Начальники селищних та сільських відділень зв’язку за виконання і перевиконання плану річної передплати в їх регіоні, диференційовано преміюються грошовою сумою від 1 до 5 тисяч гривень.
3. Кращі листоноші та оператори у разі виконання і перевиконання плану річної передплати отримають грошові винагороди від 250 до 1 тисяч гривень.
Окрім того, за підсумками конкурсної комісії редакції, листоношам-лідерам передплати на газету «Подільські вісті» будуть передані: велосипеди, електричні: обігрівачі, чайники, плитки; чайні сервізи та інші цінні подарунки.
Підсумки конкурсу будуть підбиті наприкінці січня 2017 р.
Бажаємо усім листоношам впевненої перемоги!

Ця довга й неприємна історія розпочалася, коли в крісло голови Хмельницької обласної державної адміністрації сів нинішній її очільник О. Корнійчук. Олександр Олександрович «з порогу» незлюбив нашу газету. Щоправда, ті її номери, в яких жодним словом не було згадано його персону. А оскільки після Революції гідності редакція нашої газети все менше стала колінкувати перед можновладцями, інте-рес і любов пана Корнійчука до «Подільських вістей» танув, як сніг перед Великоднем. Дійшло до того, що відділ інформаційної політики облдержадміністрації вперше за багато-багато літ відмовився укладати з редакцією «Подільських вістей» договір про висвітлення діяльності ОДА. Мовляв, ви пишіть, а договір укладемо пізніше.
Будучи газетою обласної ради і обласної адміністрації, ми і гадки не мали, що керівник ОДА вчинить непорядно. З номера в номер «Подільські вісті» розповідали про діяльність очільників Хмельницької ОДА та її структурних підрозділів. У результаті «дописалися» до серйозної суми — понад 150 тисяч гривень.

Словники іншомовних слів та тлумачний сучасної української мови трактують цей медичний термін як ослаблення або втрату пам’яті внаслідок різних причин. У житті цю хворобу називають ще склерозом. Як правило, носії такої недуги стають об’єктом жартів, а інколи — співчуття. Недарма, коли хтось щось забув чи не згадав, йому рекомендують їсти цукор, мед, інші солодощі. Кажуть, допомагає. У тому, що людину вражає амнезія — нічого дивного. Чудернацьким є лише те, що болячка ця може поцілити одночасно у кількох людей, а фантастикою — що вразити може цілу сім’ю і навіть депутатський корпус такого міста як Старокостянтинів.

У день святого Миколая в Сервісному центрі ПАТ ЕК «Хмельницькобленерго» відкрилася виставка акварелей відомого подільського художника і скульптора Миколи Мазура.

«При доступі до суспільних благ завжди виникає спокуса використати їх в особистих інтересах, будь-яка людина, яка наділена владою, схильна скористатися нею», – словами правника XVIII століття Шарля Луї де Монтеск’є розпочав свій брифінг для ЗМІ на тему протидії корупції головний прокурор Хмельницької області Олег Синишин.
 Говорили про хабарників «невеликого» масштабу. Тих, яких дістати, як хробака із соковитого яблука, досить просто. Їх бачимо на кожному кроці – у дитсадку, лікарні, державній установі, яка видає дозволи та документи, і навіть у правоохоронних органах. Дивлячись з якого боку розпочинати з корупцією боротьбу. Тож передусім про тих, хто піймався…              

У Волочиську на базі санаторію «Райдуга» та промислово-аграрного професійного ліцею відбулося навчання керівників та спеціалістів сільгосппідприємств Хмельниччини, представників райдержадміністрацій, голів сільських та селищних рад. Головним лейтмотивом заходу стало підвищення ефективності аграрного виробництва, перспективи його розвитку.

Нетішинське підприємство незаконно розробляє надра, прокуратура мовчить.  

Ажіотаж і цікавість суспільства до результатів е-декларування не йде на спад. Проте, як свідчать дані останніх соціологічних досліджень, навіть при таких «астрономічно» задекларованих статках, 84 відсотки українців не вірять у достовірність декларацій чиновників. Міцно і настирно засіла в людських головах думка, що «слуги народу» вказали далеко не все своє майно. І для цього, відверто скажемо, є підстави. Адже коли це можновладці були абсолютно відверті зі своїми «підданими»?

Добротні іменні  подарунки-миколайчики отримають від американських сімей  діти загиблих бійців та тих, хто боронить країну нині, а також вимушених переселенців. Українська діаспора США надіслала на Хмельниччину 740 подарунків.

Киянка Валентина Кілярська й Олександр Матвійчук з Ізяславського району стали призерами міжнародних змагань з бігу на 12,6 кілометра.

Хмельницький обласний центр спільно з обласним відділенням НОК України  провели змагання  з дартсу та «Веселі старти» серед вихованців Хмельницької загальноосвітньої санаторної школи-інтернату І-ІІІ ст. №2 в рамках всеукраїнської акції «Ти зможеш, якщо зміг я».

Урочисте, щире і, без сумніву, пам’ятне свято із вшанування футбольного клубу «Агробізнес», що став гордістю волочисців, відбулося у центрі культури та дозвілля «Гармонія» Волочиської міської ради.

У переддень вшанування святого Миколая міська влада Хмельницького спільно з обласним академічним музично-драматичним театром імені Михайла Старицького розпочали різдвяний цикл святкових ранків та вистав для наймолодших.

Щасливий той, хто жодного разу не відчув, що таке ниркова колька! Хоча наука стверджує, що близько 12 відсотків чоловіків і 5 відсотків жінок мали нагоду пересвідчитися, який то пекельний біль… Саме тому, що захворюваність на сечокам’яну хворобу в індустріальнорозвинутих країнах дедалі зростає, вчені, дослідники відносять цей недуг (СКХ) до хвороб цивілізації. І не безпідставно!

Згідно з постановою Міністерства охорони здоров’я, у селах триває закриття ФАПів. Брак медперсоналу в сільській місцевості особливо відчувається з початком війни і поверненням додому воїнів. Психологічні та тілесні травми вимагають постійної уваги, але не завжди бійцям є фізична змога вибратися до фахівців у район чи область (не останню роль у цьому відіграють нерегулярне транспортне сполучення та стан доріг). Відповідно, для самопорятунку сільські мешканці звертаються до представників народної медицини. Пропонуємо вашій увазі поради знаного на Красилівщині травника Степана СЕМЕНЮКА із села Кульчини.

Правова необізнаність людей у земельних питаннях призводить  до появи безлічі  недобросовісних псевдоорендарів. Як факт - шахрайство з землею в Україні набирає обертів. Земельні паї стають об’єктом «брудних схем». Зловмисники постійно винаходять нові способи позбавити пайовиків їхніх наділів. Тому щораз потрібно звертати особливу увагу на тих, хто збирається працювати за вашим  парканом.

З першого грудня цього року збільшено розміри соціальних стандартів. Відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2016 рік” збільшено на 10,4 відсотка розміри прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, з 1130 до 1247 гривень та з розрахунку на одну особу  в місяць з 1399 до 1544 гривні.
Як проведені перерахунки   вплинули на розміри пенсійних виплат у  нашій області? Який середній розмір підвищення?
 Про це ми запитали у начальника головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області Ольги ЗАЯРНЮК:

Ярмолинеччина, не зраджуючи традицій, вкотре підтримала наших захисників у гарячих точках такого промерзлого нині сходу: провідали, відвезли гостинці, зворушили щирою вкраїнською піснею.
Жителі краю, підтримавши ініціативу районної ради та власне її голови Лаврентія Копицяка, зібрали для хлопців найнеобхідніше: медикаменти, продукти харчування, засоби гігієни, одяг… Учні шкіл передали старанно виведені малюнки й побажання, які там, у казармах й бліндажах, слугують оберегами, бо ж сповнені справжньої безпосередності, щирої віри у перемогу.
У далеку дорогу за нелегких погодних умов вирушили двома вщент завантаженими бусами заступник голови райради Борис Лис й відомі не лише в Україні подільські співаки, композитори Євген та Вадим Гжегожевські. Одну машину надав підприємець із Солобковець Юрій Махобей, кермував нею Володимир Гливий. Власним бусом поїхав Соколівський сільський голова Василь Радіонов. Три доби в дорозі, цифри спідометрів сягнули майже трьох тисяч кілометрів…
Відлік приємним зустрічам почався у Краматорську. Там служать військові з частини А2730 зі станції Ярмолинці. Потім, аби раціональніше використати й пальне, й час (адже місць, куди запланували заїхати з дарунками, чимало), розділилися на два екіпажі: Борис Лис з Володимиром Гливим поїхали на південь, у напрямку Маріуполя, брати Гжегожевські з Василем Радіоновим — в Старобільськ, на північ.
«Ми дорогою заїхали у Бахмут та Соледар. Тут, до слова, нещодавно розмістився 308 інженерно-технічний батальйон з Кам’янця-Подільського, командир якого — дунаївчанин Леонід Матвєєв, — розповідає заступник голови райради. — Тут зустріли й земляка з Ярмолинець, молодого військового медика Дмитра Любина.

З початку проведення антитерористичної операції на сході нашої країни чимало людей — політики, підприємці, а також небайдужі подоляни допомогли і продовжують допомагати найнеобхіднішим військовослужбовцям Центру розмінування, який дислокується у Кам’янці-Подільському. Тим самим підвищують нашу бойову готовність та зміцнюють обороноздатність держави в цілому.

Канцелярія Святого Миколая шукає помічників — небайдужих подолян — для участі у святковому благодійному ярмарку, який проходитиме з 19 грудня по 5 січня на майданчику біля кінотеатру імені Шевченка.

— На території нашої області лабораторно підтверджено майже сто випадків захворювання на грип, — повідомила головний лікар Хмельницької міської інфекційної лікарні Оксана Піддубна. Оксана Вікторівна зазначила також, що кількість захворювань на гострі респіраторні вірусні інфекції та грип зростає. Втім, медики мають усе необхідне для проведення специфічної терапії.

Минулої п’ятниці в Малиницькій амбулаторії загальної практики сімейної медицини в Хмельницькому районі провели День донора. Цю акцію на Малиницькій дільниці, до якої входить сім сіл, традиційно проводять двічі на рік: на початку й в кінці року. Доведений план стараються виконувати завжди, хоч і вносить сьогодення свої невтішні корективи: старіють, вимирають села, молодь в пошуках кращого, чи пак елементарних заробітків, змушена залишати рідні гніздечка.

На минулому тижні стало зрозумілим — тернистий шлях України в ЄС, якщо і завершиться успіхом, то, мабуть, не за нашого життя.

На базі обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді відбувся обласний семінар «Національно-патріотичне виховання неповнолітніх еколого-натуралістичними формами роботи — актуальне завдання педагогів профільних позашкільних і загальноосвітніх навчально-виховних закладів».

Оренда землі — питання,  яке не лише не втрачає своєї актуальності, а навпаки, останнім часом набуває все більшої злободенності. Адже нарешті сільські жителі  усвідомили, що найбільшою  цінністю українців і справді є родючі чорноземи.
У цьому зв’язку прискіпливіше й уважніше сприймають  вони законодавчі нововведення, пов’язані із здачею  в оренду земельних паїв. Як відомо,  з 2016 року укладанння договорів оренди проводиться по-новому. Тож ми попросили  експерта  із земельних питань, депутата Хмельницької обласної ради Вячеслава Антонюка роз’яснити  ті питання, які  принесла від наших читачів  редакційна пошта.

«Напишіть у «Подільських вістях»  про нашого мера!», — з такими словами звернулися до нас пересічні  деражнянці  під час одного з редакційних відряджень до Деражні.  
Це ж треба?  — подумалось. Як правило, люди ганять  місцеву  владу.  А тут — навпаки!
Те, що Андрій Ковпак мер  «неформатний»,  зрозуміло одразу.  Молодий, спортивної статури, буквально випромінював енергію. Від того, з яким запалом говорив він про справи та деражнян,  як розмірковував про майбутнє,  відчувалося, розповісти йому  було про що.

Уже понад два місяці працює в Криштопівці дитячий садочок, відкриття якого чекали в районі довгих 16 років. Аж врешті з утворенням Війтовецької об’єднаної територіальної громади, яку очолив селищний голова Ігор Степанюк, дослухалися до прохань земляків і співгромадян.

У Хмельницькому провели в останню путь  механіка-водія військової частини А 3814 – сорокасемирічного  Олександра Тарасовича Яворського.  Чоловік помер 15 грудня під час ротації із зони проведення антитерористичної операції у пункт постійного призначення: у потязі йому стало зле – серце.

Олександр Яворський народився 9 березня 1969 року в  Деражні, у сім’ї військовослужбовця. 16 серпня 2014 року мобілізовний до лав Збройних сил України – у складі ІІ окремої роти полку оперативного забезпечення. З 29 жовтня 2015 року служив за контрактом.  Олександр Тарасович був справжнім сином свого народу, палким патріотом, безстрашним чоловіком й не міг залишатись осторонь тих подій, які відбувалися в державі. І коли на сході країни розпочалися криваві події, Олександр не вагаючись пішов захищати свободу, незалежність і територіальну цілісність України.
Прощалися з Героєм у суботу в будинку ритуальних послуг. Вічний спочинок чоловік знайшов  на Алеї Слави кладовища у мікрорайоні Ракове.

Це насправді важливо — допомагати людям. Щиро й безкорисливо, з любов’ю і великим терпінням. “Як мене вчила мати, так і роблю все життя, — сказала Ольга Наумова, ветеран праці з Летичева, отримуючи  відзнаку за волонтерську працю у номінації “Ветеран — ветерану”. — Якщо комусь потрібна твоя допомога — ніколи не відмовляй, зроби все, що в твоїх силах. Значить, цього хоче Бог...»

В обласному центрі проведено відкритий шаховий турнір.  Виступали майже всі провідні шахісти Хмельниччини: гросмейстери, майстри та кандидати в майстри спорту,  першорозрядники.  Змагання проводилися за швейцарською системою в одинадцять турів у форматі швидких шахів.
Переможцем турніру став  кандидат у майстри спорту Ярослав Понятишин, який набрав 10 очок. Друге місце посів Л. Михалець (9,5 очка), а третє – В. Разін (9 очок). Четверте призове місце у кандидата в майстри спорту Ігоря Пастухова (8,5 очка).

У черговому турі чемпіонату України з футзалу в екстра-лізі хмельничани приймали віце-чемпіона держави – «Локомотив» з Харкова.

Хмельницький обласний центр фізичного здоров’я населення  «Спорт для всіх» спільно з обласним відділенням НОК України  провели  змагання  з дартсу та «Веселі старти» в Орининській загальноосвітній школі-інтернаті Кам’янець-Подільського району в рамках всеукраїнської акції «Ти зможеш, якщо зміг я».
Виступало майже 100 дітей. У програму змагань «Веселі старти» входили естафети «Баскетболіст», «Хокеїст», «Футболіст», «Переправа», «Стрибки в мішку», «Перетягування каната» та спортивна вікторина.
Команди «Веселих стартів» та  учасники з дартсу нагороджені медалями, грамотами, вимпелами, брелками, призами ХОЦФЗН «Спорт для всіх» та призами обласного відділення НОК України.

Сьомий міжобласний легкоатлетичний турнір «Подільська зима», що відбувається за підтримки відділення Національного олімпійського комітету України в області, цьогоріч зібрав 138 юних спортсменів 1999 року народження і молодших, які представляли 13 команд з Хмельниччини, Вінниччини, Житомирщини, Закарпаття, Рівненщини.

В італійському місті Чіа вітчизняні легкоатлети на чемпіонаті Європи-2016 завершили свої виступи на офіційних змаганнях поточного року.

Світлина від Рідна Україна.

16 грудня в селі Бахматівці Хмельницького району відбулася презентація першого соціального StartUp проекту в області.

На Хмельниччині шукають чоловіка, що скоїв подвійне вбивство

Летичівським відділом поліції ГУНП в Хмельницькій області розшукується Алєксєєв Віталій Вікторович, 30.01.1982 р.н., житель с. Западинці Летичівського району, який підозрюється у скоєнні подвійного вбивства.
Прикмети: зріст 165 см, худорлявої тілобудови, мав синець під правим оком. Зловживає алкоголем, поводиться агресивно.
Був одягнений: чорна куртка з капюшоном, чорні штани, чорна спортивна шапка. Може носити чорний рюкзак.
Правоохоронці просять всіх, кому що-небудь відомо про його можливе місцезнаходження, терміново повідомити за телефонами: 067 673-08-62, (0382) 69-22-11, (0385) 72-01-81 або 102.

15 грудня рятувальникам надійшло повідомлення про те, що неподалік села Яруга Кам'янець-Подільського району на Дністрі двоє чоловіків волають про допомогу.

Як повідомив відділ містобудування, архітектури, будівництва та з питань цивільного захисту населення і житлово-комунального господарства Полонської райдержадміністрації у зв’язку з підтвердженням діагнозу на африканську чуму свиней СТОВ «Агрофірма «Маяк» прийнято рішення  встановити: карантин; зону захисту, яка безпосередньо межує з епізоотичним осередком (не менше 3 кілометри); зону нагляду, яка оточує межі зони захисту від епізоотичного осередку в радіусі не менше 20 км., в яку входять населені пункти: Ганнусине, Сягрів, Роговичі, Червоне, Коханівка, Малі Каленичі, Великі Каленичі, Адамів, Велика Березна, Юровщина, Троєщина, Новолабунь, Титьків, смт. Понінка, с. Блидні, Котюржинці, Черніївка, Прислуч, Любомирка, Котелянка, Колосіївка, Варварівка, Новоселиця, Дубовий Гай, Радісне, Фадіївка, Кіпченці, Бражинці, Москалівка, Онацьківці, Храбузна, Кустівці, Голубча, Микулин, Сасанівка, Крачанівка, Буртин, Залісся, Липівка, Лодзянівка.

Незважаючи на той факт, що до складу фракції «Об’єднання «Самопоміч»  Хмельницької обласної  ради входять лише 8 депутатів, вони довели, що, навіть будучи в меншості, можна гідно представляти інтереси громади. Як саме нам розповість голова фракції Олександр Драган — людина нова в політиці, але принципова і з власними поглядами.

Першу операцію з ендопротезування кульшового суглоба провели у Віньковецькій центральній районній лікарні.

В епоху суцільного захоплення новомодними «гаджетами», Інтернетом та різноманітними соціальними мережами, молодь, в переважній своїй більшості, занурилася у віртуальний світ з головою. Її інтеграція в суспільство відбувається за рахунок телефонів та планшетів, при цьому метою не є підвищення власної освіченості чи рівня культури, а, в основному, самовихваляння і виставлення напоказ «штучних» подій та емоцій. Як часто можна спостерігати безцільне «бродіння» хлопців та дівчат з цигаркою чи пляшкою в одній руці і телефоном — в іншій, між собою вони навіть не спілкуються! А це ж так просто — підняти голову, оглянутися навкруги і побачити реальне життя, відчути справжні емоції, які торкаються душі і гріють серце, інших людей, які можуть навчити цінувати і берегти те, що маєш. Варто лише відчинити своє життя для сприйняття! Тим більше, коли до цього заохочують і нічого не просять взамін.
Нещодавно Хмельницька обласна організація УТОС проводила щорічну благодійну акцію «Місячник незрячих». В її рамках у драмтеатрі ім. М. Старицького відбувся унікальний концерт групи проекту «Відчинилося життя».

У приміщенні Хмельницької обласної філармонії відбулася підсумкова конференція «Децентралізація на Хмельниччині: сучасні виклики та можливості» у рамках проекту «Абетка децентралізації», під час якої обговорювалися перші результати об’єднання територіальних громад у Хмельницькій області та можливості удосконалення законодавства. Проект «Абетка децентралізації» реалізовується на території Хмельницької області Благодійним фондом «Зміцнення громад» за фінансової підтримки американського Національного фонду демократії.

Вже навіть за своєю площею — понад 660 квадратних кілометрів — Дунаєвецька міська об’єднана територіальна громада належить до найбільших в Україні. А місцини які тут мальовничі — аж дух перехоплює! І навіть назви населених пунктів такі оригінальні: Мушкутинці, Чимбарівка, Гірчична, Мала Кужелівка, Притулівка, Соснівка, Заставля… Всього ж півсотні сіл, у яких проживає тридцять дев’ять з половиною тисяч людей, виявили бажання згуртуватися навколо Дунаєвець. Торік наприкінці жовтня й визначилися з обранцями до своїх керівних органів, сформували виконавчий комітет. Очолювати громаду довірили Веліні Заяць — знаній і шанованій у тутешньому краї особистості, що читається навіть поміж рядків її короткої біографії. Народилася в селі Сприсівка Дунаєвецького району. У 1986-му закінчила Київський національний університет культури. Майже 20 років працювала інженером з підготовки кадрів Дунаєвецького комбінату хлібопродуктів, потім ще десяток літ була підприємцем, після обіймала різні посади у районній адміністрації та активно займалася громадською діяльністю, очолювала «Об’єднання співвласників багатоповерхових будинків», у 2006-2010 роках — представляла земляків у Хмельницькій обласній раді, з 2012-го була помічником народного депутата України О. В. Гереги, а 25-го жовтня 2015 року обрана на посаду Дунаєвецького міського голови об’єднаної територіальної громади.
Тож ми не проминули нагоди порозмовляти з Веліною Владиславівною про те, яким видався цей перший рік її роботи — рік, за який проведено, мовою сухої статистики, 14 сесій міської ради, розглянуто майже чотири сотні питань. І найперше, звісно, поцікавилися, з чого починали налагоджувати життя такої чималої частини Дунаєвеччини?

Виховання молодого покоління в дусі патріотизму, любові до рідної землі, збереження і примноження традицій наших дідів та прадідів, відродження козацького руху – основні завдання Подільської січі імені Богдана Хмельницького об’єднаної ради українського та зарубіжного козацтва.

Фундамент державної прикордонної служби – Національна академія держприкордонслужби України імені Богдана Хмельницького в церковне свято  Андрія Первозванного відзначила двадцять четвертий день народження. Обласна філармонія заледве вміщала винуватців свята і бажаючих їх привітати.

Є ситуації, про які краще не скажеш, аніж мовлено в Біблії: якщо змовчимо, браття – каміння «ВОЗОПІЄ»!
Саме тому ми, журналісти «Подільських вістей», не мовчимо, ми кажемо: «Ницість, підлість, дворушництво, до яких дійшла нинішня хмельницька обласна влада у ставленні до рідних Героїв Небесної Сотні та загиблих на сході воїнів і добровольців, межує уже не з цинізмом — зі зрадою!»
Тиждень тому вся Україна була свідком того, як на засіданні Кабінету Міністрів, привселюдно – завдяки телебаченню, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, як котів шкідливих, шпиняв чиновників Хмельниччини за те, що вдові загиблого в Донецькому аеропорту кіборга  Івана Зубкова замість належного житла виділили «комірчину», в якій добрий господар посоромився б худобу тримати!

Учора приємна звістка надійшла з Києва для героя одного із випусків нашої сторінки “Громада” — Ленковецького сільського голову Юрія Криворчука нагородили Грамотою Верховної Ради України з врученням спеціальної медалі.

Нині Настю Тарнавську впізнають на вулицях рідного містечка, бо вона стала відомою завдяки дитячому талант-шоу “Голос країни”: Вдалося 14-річній школярці зачарувати не лише своїх земляків, а й глядачів телеканалу 1+1 проникливим й емоційним співом. А ще Настя зачепила аж до сліз двох зіркових тренерів Тіну Кароль та Дмитра Монатика, коли виконувала пісню Ілларії “Відьма”.

Щоб зігріти бійців узимку

Для обігріву наших воїнів Олексій Попадюк виготовив дві пічки-буржуйки. Працює волонтер водієм в ДПЧ-19 (м. Старокостянтинів). Неодноразово їздив на передову з необхідними речами та харчами для наших бійців, тому розуміє їхні потреби.

Сердечна дяка приватним підприємцям та доброчинцям району за підтримку.

Нещодавно голова Старокостянтинівської районної державної адміністрації Сергій Фесун зустрівся із заступником начальника аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України в Хмельницькій області Віталієм Мельником і висловив подяку особовому складу спецзагону за допомогу у локалізації осередку африканської чуми, що виник на ТОВ «Подільський бекон» (у стислі терміни було знищено понад 8000 голів заражених тварин).

Практики впровадження мікропроектів ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» ділилися досвідом.     

29 листопада у смт Чемерівці відбувся ознайомчий візит з підтримки місцевої влади в реплікації методології Проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» для представників Хмельницького, Ярмолинецького та Городоцького районів.

Взяти інтерв’ю в Бориса Гулька, голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, зізнаюся, було нелегко. Занадто щільний у Бориса Івановича сьогодні графік роботи. І це не дивно, адже один із трьох судів касаційної інстанції держави, який він очолює — у вирі складної судової реформи. Зрозуміти її суть, дещо підняти лаштунки і заглянути в найближче майбутнє, яке чекає, в тому числі, й судочинство Хмельниччини, й було нашою метою.

Почнемо з банального: економіку потрібно відроджувати. Перебування половини, а може, й більше бізнесу «в тіні» аж ніяк не дозволяє прогнозувати світле майбутнє нашої держави. Підвищення мінімальної заробітної плати з нового року до 3200 гривень — це один із кроків до детінізації. Принаймні так вважає прес-секретар уряду Дмитро Столярчук. Він опублікував чотирнадцять «плюсів» цього рішення, де детінізація та легалізація зарплатні виглядають вкрай сумнівними наслідками. Інші можливі зміни — зростання надходжень до місцевих бюджетів, зменшення дефіциту Пенсійного фонду, створення ресурсу для внутрішнього споживання тощо — більш ймовірні. Але ж чому збільшення мінімалки викликало таку полеміку?
Передусім — звідки взялася ця цифра? Чому не 3,5 тисячі? Або не 3,1? Або взагалі — 3,14? Різноманітні нумерологи та піфагорійці, які вкрай шанобливо ставилися до числа пі, побачили б у цьому божественний промисел та магію небесних сфер, пояснили б, що відтепер світова гармонія захищатиме Україну… По-друге, а не спричинить підвищення мінімалки інфляцію? По-третє, як же це вплине на «тіньову» економіку, примусивши її вийти на світло? Зважаючи на те, що  рішення практично не впливає на бюджетну сферу (майже всі категорії бюджетників мають зарплатню вищу за цю цифру) та промисловість (офіційно на Хмельниччині виробничники отримують 5,2 тисячі в середньому), цікаво, що робитиметься у підприємництві. Саме вони в нас створюють левову частку «тіні». Аби зрозуміти думку цього прошарку населення, ми звернулися до голови регіональної ради підприємців Хмельницької області Наталії БЄЛЯКОВОЇ.             

У Хмельницькому регіональному відділенні Асоціації міст України підбили підсумки Всеукраїнської акції з активізації формування спроможних громад «Децентралізаційний марафон-2016».

Зі слів виконавчого директора регіонального відділення Петра Калинюка, децентралізаційний марафон в області пройшов успішно. Адже на сьогодні вже створено 22 об‘єднані територіальні громади, а до кінця 2016 року буде ще чотири. Отож наша Хмельниччина є лідером у проведенні реформи децентралізації в країні.
Консультанти проекту «Пульс» Дмитро Василенко, Інна Білик, Вікторія Любенчук розповіли про особливості роботи в регіоні і наголосили, що місцеве самоврядування – це один із елементів побудови якісно нової суспільної структури на принципах демократії.

Хоча древні і твердили, що двічі в одну і ту ж річку ввійти неможливо, бо все тече все міняється, В. В. Васьківський, голова Берездівської ОТГ, своїм життєвим досвідом спростував це твердження. Адже Віктору Веніаміновичу довелося в своєму житті трудитися і за першою своєю професією — вченого агронома, а згодом і за другою — магістра державного управління, словом, службовця. Це тоді, коли Берездівська громада двічі його, ще до об’єднання, обирала головою місцевої сільської ради.

Редколегія та профком редакції обласної газети «Подільські вісті» затвердили програму конкурсу на передплату газети на 2017 рік. За його умовами:
1. Начальники районних відділень зв’язку за виконання і перевиконання плану річної передплати газети «Подільські вісті» районом, містом диференційовано преміюються грошовою винагородою на суму від 7 до 12 тисяч гривень.
2. Начальники селищних та сільських відділень зв’язку за виконання і перевиконання плану річної передплати в їх регіоні, диференційовано преміюються грошовою сумою від 1 до 5 тисяч гривень.
3. Кращі листоноші та оператори у разі виконання і перевиконання плану річної передплати отримають грошові винагороди від 250 до 1 тисяч гривень.
Окрім того, за підсумками конкурсної комісії редакції, листоношам-лідерам передплати на газету «Подільські вісті» будуть передані: велосипеди, електричні: обігрівачі, чайники, плитки; чайні сервізи та інші цінні подарунки.
Підсумки конкурсу будуть підбиті наприкінці січня 2017 р.
Бажаємо усім листоношам впевненої перемоги!

23 листопада 2016 року колектив Хмельницької дирекції УДППЗ «Укрпошта» радо зустрів працівників дирекції Юрія Павловича Бойчука та обласного вузла спеціального зв’язку Якова Миколайовича Петраша, котрі повернулися із зони антитерористичної операції на сході України.
Т. в. о. директора Хмельницької дирекції О. В. Хавронюк разом з головою профспілок області Д. О. Бойком тепло привітали героїв з поверненням, вручили їм сувеніри та квіти.
Представники колективів вдячні бійцям за мужність та відданість і щиро раді їхньому поверненню додому живими та здоровими.

Як би ми сьогодні не гудили економіку радянського періоду, але належне віддати їй слід. Особливо в плані створення й функціонування стратегічних підприємств, від яких залежала сила й потужність держави. Компактна житлова забудова, поліпшене постачання продуктами, налагоджене побутове обслуговування — ось далеко не повний перелік привілеїв, які отримував працівник металургійного чи хімічного комбінату, електростанції, авіазаводу. Таким чином держава генерувала технологічні центри розвитку економіки, заохочувала ударну працю і професіоналізм людей.

Минула перша річниця самостійності, яку обрали жителі Гуменців і ще 20 сіл Кам’янеччини, — створивши найпотужнішу в області об’єднану територіальну громаду (ОТГ). Лідерство у цій справі випало на долю Інни Абдулкадирової зовсім не випадково — виборці Гуменецької сільської ради тричі обирали її сільським головою, оцінили діловитість, організаторський хист, тож і вчетверте шляхом голосування її «коронували» вже на «трон» очільниці ОТГ.
Велике довір’я людей Інні Григорівні довелося «відробляти» у звичний спосіб — «денно і нощно» у незвіданих умовах децентралізації піклуватися про новітню об’єднану сільську родину в майже 15 тисяч осіб. Як мудрий лідер, зосередилася не тільки на вирішенні численних господарських справ, а й гуртує громаду, запровадивши низку «сімейних» традицій. Здружують людей свята сіл, відзначення Івана Купала, конкурси краси, спортивні змагання тощо.

Про таких як Маргарита Медведюк, голова Ганнопільської сільської ОТГ, кажуть: славна і моторна жіночка, у якої діло в руках горить, тобто все швидко і якісно ладиться. Наша газета уже писала про неї в публікації «Енергія, помножена на харизму» (див. «ПВ» 3 листопада 2016 р.). Однак скажемо ще більше, бо саме про таких як Маргарита Іванівна можна писати і говорити постійно, і не треба, даруйте, морщити лоба, щось домислюючи чи фантазуючи.

Найпотужніший сучасний промисловий гігант Хмельниччини — ПАТ «Подільський цемент» упевнено тримає лідерство не тільки за суто виробничими показниками. Нині це акціонерне товариство з іноземним капіталом – зразкове соціально відповідальне підприємство регіону. Адже провадить свою діяльність відповідно до високих європейських правил, процедур, дбає про охорону здоров’я, довкілля та безпеку своїх працівників, підрядників та громади Кам’янеччини.
Про складові успіху ПАТ «Подільський цемент» розповідає  голова правління Святослав КОЗЛЕНКО.

Французи стверджують, що один і той же шлях можна здолати швидше, якщо не робити помилок, які зробили інші. В нашій державі, яка має вкрай скрутну економічну ситуацію, де величина економіки на одну людину (ВВП) зменшилася до двох тисяч доларів, принципово важливо переймати досвід розвитку в недалекому минулому схожих країн. Так, можна за основу брати розвиток Німеччини, Великої Британії, Франції. Але їхня історія і досягнення того ж ВВП на одну людину 35-38 тисяч доларів  – це не один десяток років, тому тамтешні моделі для нас не підходять. Натомість маємо вивчати досвід країн, які досягли сталого економічного розвитку за 10-15 останніх років.

Міська влада твердо тримає своє слово. Перед початком нового навчального року відкрили довгожданий дитсадок у мікрорайоні Ружична. А нині розпочали будівництво таких потрібних дошкільних навчальних закладів у  Лезневому та Гречанах. Обіцяють, що нарік садочки відчинять двері для малят.

Упродовж двох днів у спортивному залі  Хмельницької ДЮСШ №3  відбувався всеукраїнський турнір з художньої гімнастики «Олімпійські надії».

У Броварах Київської області борці вільного стилю змагалися за нагороди двох престижних офіційних всеукраїнських турнірів.

П’ять представників Хмельниччини виступали в Харкові на чемпіонаті України з боксу серед чоловіків. Двоє з них повернулися додому з нагородами.
Так, Мгер Оганесян,  який мірявся силами у ваговій категорії 64 кг, здобув п’ять перемог з однаковим рахунком 3:0 і вперше став чемпіоном. Владислав Вєтошкін (в.к. 56 кг) теж дійшов до фіналу,  але поступився  вінничанину Миколі Буценку й задовільнився «сріблом». Обох медалістів з обласного центру тренує Іван Яструб.
У командному заліку подоляни — п’яті.

Українська жіноча команда з фехтування на шаблях, в експериментальному складі якої змагалися досвідчена Ольга Жовнір з Нетішина, завоювала «срібло» на етапі Кубка світу у французькому Орлеані.

В обласному центрі відбувся традиційний всеукраїнський турнір з вільної боротьби імені Богдана Хмельницького.

Інформація, яку розповсюдило Представництво ООН, вражає: Україна має найнижчий рівень планової вакцинації у світі.

Олександр Матвійчук з Ізяславщини продовжив серію успішних виступів у бігу на шосе за кордоном.
На дводенних міжнародних змаганнях у Бардійові (Словаччина) він здобув дві перемоги.  Спочатку Олександр не мав рівних на дистанції 9,7 км (29 хв. 21 сек.), а наступного дня виграв забіг на 6 км (18 хв. 04 сек.) Вітаємо земляка з перемогою!

Кожен, хто знає Вадима Лейві, не перестає дивуватися його працездатності. Невже й справді людина в змозі віддаватися роботі п’ятнадцять, а то й двадцять годин на добу? Вже напевно таке навантаження не всім під силу. Проте Вадим Леонідович практично з перших днів приїзду на Теофіпольщину не збавляє непосильних для багатьох обертів, бо, переконує, щоб реалізувати всі задуми, треба жити саме в такому шаленому темпі.

Світ, мабуть, не змінився. Печально. Бо, коли  наприкінці важких 90-их років минулого століття ми писали про українців, які птахами-сиротами розліталися по чужих країнах, шукаючи заробітку, аби лиш тільки вижити, хіба думали, що повернемося до цієї теми знову? Хіба могли припустити, що життя знову змусить багатьох із нас торувати  заробітчанські дороги, покидаючи дітей (які якраз при цьому й страждають найбільше) на одного тата  чи одну маму, бабусю чи дідуся, тітку чи й дядька?..
Ні, світ таки змінився (на щастя?). Бо колись абсолютно всі їхали практично у невідомість —  мов у прірву. Нині ж на роботу за кордон (принаймні сезонну), якщо випаде вам щаслива карта, можете поїхати уже до своєї колишньої односельчанки, яка вдало вийшла, приміром, в Італії заміж. І в її чоловіка є сад, і ви можете там попрацювати — збирати яблука й отримати за це гарні гроші. Це справді фортуна, адже в нас теж є яблучні сади. Та заробітки, звісно ж, тут далеко не такі. Але й при тому знаю багатьох людей з вищою освітою, які, працюючи  за спеціальністю, беруть відпустку і наймаються до власників цих садів на роботу. Бо без цього місячного підробітку їм, кваліфікованим спеціалістам, буде зовсім скрутно. А за кордон поїхати вони не можуть — у кожного причина своя.
Це, власне, просто штрих до нашої невеселої реальності, бо нині мова про тих,  хто шукає роботу за кордоном. Отож, мама — в Росії чи Польщі, тато — в  Чехії чи Португалії. І прекрасно, якщо їм вдається чергуватися, щоб хоч один з них був з дітьми. Якщо ж ні, все одно роз’їжджаються від своїх дітей — в різні сторони, аби для них же заробити гроші.

Із п’єсою Марини Бортник-Гулеватої «Втеча з майбутнього» хмельницький глядач вже мав нагоду познайомитися — вистава стала гідним акордом «під завісу» минулого театрального сезону Хмельницького обласного академічного музично-драматичного театру імені М. Старицького. Незважаючи на те, що п’єса належить до категорії гостросоціальних (цей факт є запорукою злободенного звучання, але недовготривалого художнього життя), актуальність «Втечі з майбутнього» з кожним днем лише зростає.

У манежі Київської міської школи вищої спортивної майстерності протягом двох днів 482 спортсмени 1999 року народження і молодші взяли участь у традиційних всеукраїнських змаганнях з легкої атлетики, присвячених пам’яті заслуженого тренера України Сергія Операйла. Збірна Хмельниччини, за яку виступили атлети з трьох міст і двох районів, зайняла шосте місце.

Вечірньої пори у Великому Карабчієві Городоцького району в одному з будинків розгорілася суперечка. Сварилися, чергову чарку п’ючи, співмешканці. Жінка схопила порожню пляшку й вдарила судженого по голові. Цього, очевидно, видалося замало: контрольними стали два удари обухом сокири в груди. І спокійнісінько спати подалася.
Прокинувшись вранці, побачила, що її співмешканець помер. Тоді, ведуть далі у секторі зв’язків з громадськістю ГУ Нацполіції в області, вона витягнула тіло на вулицю, а сама… зачинилась у хаті.
«Швидку» і працівників поліції викликали сусіди. Йому було п’ятдесят. Жінці «світить» позбавлення волі строком від семи до десяти років.

Гуркіт дашка, що обвалився над під’їздом будинку на вулиці Курчатова, що в Хмельницькому, нікого не розбудив. Бо руйнування відбулося серед білого дня, близько 17-ої години, коли дітлахи та частина дорослих поверталися додому. А бетонний дашок-то нівроку — десь 2х3 метри. Уявляєте, не дай Боже, якби хтось заходив до будинку під час обвалу. Це ж з півтони ваги, не враховуючи двох V-подібних опор, теж, до речі, бетонних, вагою з сотню кілограмів кожна. Наслідки дашкопаду могли бути катастрофічними, але пощастило — пошкоджені лише східці та лавочка, яку «змайстрував» один із кандидатів на депутатство під час чергового виборчого марафону.

Так склалося, що моєю, умовно кажучи, журналістською спеціалізацією стала економічно-промислова тематика. Та останнім часом усе важче  писати матеріали. Здавалося б — чому? Коли вже є певні навики. Коли «цю кухню» знаю зсередини, бо й самій довелося два роки попрацювати на заводі, заробляючи трудовий стаж для вступу на підготовче відділення університету.  Зрештою, позаду не один десяток літ творчої праці. Тож тепер при зустрічі з керівником того чи іншого підприємства, досвідченим виробничником стараюся якомога більше почерпнути інформації від співрозмовника та зусібіч вивчити тему, а не втратити дар мови, як то було в часи далекої юності, коли мене, 16-річного кореспондента районки, відрядили  на ділове інтерв’ю з сивочолим головою передового колгоспу...

Як американський Великий каньйон, так і подільський Смотрицький є дивовижними витворами природи. Зокрема, їх ріки Колорадо і Смотрич, мільйонорічної давнини. З тією різницею, що на сьогодні перший заслужено має світове визнання і є об’єктом милування для сотень тисяч туристів, відповідно наповнюючи бюджет місцевого штату Арізона. Не в останню чергу таке стало можливим завдяки президентові Рузвельту, який за часів свого правління сто років тому глибоко перейнявся долею цієї природної пам’ятки. Обурений самозахопленням земельних ділянок, наміром фермерів випасати там худобу, президент вирішив будь-що перетворити Великий каньйон на природо-заповідну зону. Він чудово розумів, що незаймана природа є безкінечно ціннішою духовно та історично, аніж будь-які штучні споруди. Однак закону, який би правочинно дозволяв йому здійснити такий план, того часу не існувало. Нічого кращого не придумавши, Рузвельт видав відповідний указ на підставі закону… про збереження старожитностей. Президентові за це справедливо робили закиди у перевищенні власних повноважень, та він твердо стояв на своєму. Завдяки такій своєрідній «політичній корупції» Америка зараз має збережене у первісному стані одне з найбільших чудес світу.

Коли ми купуємо товар, то продавці  намагаються бути ввічливими, як то кажуть –  стеляться  барвінком. А от коли  хочемо його повернути, бо розчаровані  придбаним, то сичать, наче змії. Хоча споживач завжди правий. Але це  – в європейських  країнах. А як у нас?

— Найбільша помилка — знехтувати українцями, визнати українців слабкими, образити їх. Ніколи не ображайте українців. Вони ніколи не бувають настільки слабкі, як здаються. Не дай Всемогутній Аллах вигнати українців чи відібрати щось у них! Вони завжди повертаються, а повернувшись, повертають своє. Але коли українці повертаються, вони не здатні розрахувати силу та застосувати її пропорційно. Вони знищують усе на своєму шляху. Не ображайте українців, бо коли українці повертаються на землю, де поховані їхні пращури, то тим, хто їх вигнав чи образив — не позаздриш! — так говорив про українців перший президент республіки Ічкерія генерал Джохар Дудаєв, якого у тижневому віці, як і тисячі українських родин, сталіністи у «телячих» вагонах депортували до Казахстану.  Неспроста ж генерал й за дружину взяв українку, бо хотів, щоб у жилах його дітей і онуків, окрім чеченської, текла ще й козацька кров.

004

Нещодавно митрополит Хмельницький і Кам'янець-Подільський Антоній  (УПЦ КП) освятив новозбудований храму на честь святих апостолів Петра і Павла у селищі міського типу Гриців Шепетівського району.  

Минулого четверга у Кам’янці-Подільському урочисто уведено в експлуатацію новозбудований насіннєвий завод «KWS-Україна». Масштабне будівництво сучасного комплексу велось інвесторами з початку цього року за модульним принципом. Компанія «KWS-Україна» інвестувала у виробничі потужності заводу 20 мільйонів доларів!

Вона тікала з окупованої території разом із трьома малолітніми дітьми з однією лише думкою – врятувати життя своїм синам. Що буде там, вдалині від рідного дому, Аліса не знала. І хоч невідомість її лякала, та принаймні вона не загрожувала смертельною небезпекою.

Чи винні діти у тому, що хочуть солодощів і гратися? Це абсолютно природна потреба. А ось хто винен у тому, що такої можливості у них нема: держава чи батьки?.. Питання, певно, дискусійне, а може, й риторичне. Але оця дитяча закономірна потреба спонукала двох  маленьких  братиків до злочину. Що далі?
Близько третьої години ночі в одному із сіл  Чемеровецького  району дев’ятирічний і шестирічний братики пограбували... крамницю. Взяли лише цукерки та іграшки, але вже, певно, ну дуже хотіли солодощів і машинок, адже сума поцупленого склала  близько 10 тисяч гривень.

Прокуратура Хмельницької області взялася за лісових корупціонерів. Цифри, факти та схеми, які розкрив на брифінгу для журналістів прокурор Хмельницької області Олег Синишин, вражають.

Уперше Вероніку зустріла на поминальному обіді. Одинадцятирічна дівчинка сиділа в інвалідному візку і допомагала своєму татові, настоятелю Чепелівської православної церкви Покрови Пресвятої Богородиці Анатолію Непийводі, читаючи псалми. Мене вразив її голос, чистий і дзвінкий. Дівчинка жодного разу не збилася.

За столом познайомилися. Вероніка розповіла, що навчається у двох школах — загальноосвітній і музичній, щосуботи, щонеділі і кожного свята обов’язково буває у храмі. Тому незабаром прийшла в музичну школу, щоб поспілкуватися з дівчинкою і її татом.
Залишивши Вероніку в класі, ми вийшли на вулицю і я з хвилюванням слухала розповідь отця Анатолія про народження дівчинки і все те, що довелося пережити йому і матушці Валентині одинадцять років тому.
...Холодного листопадового вечора 2005 року у матушки завчасно почалися перейми. В сім’ї чекали народження третьої дитини. Негайно виїхали до районної лікарні, де почули страшний вирок лікаря: у жінки пізній викидень. А ще їм порадили: сподіваєтесь на краще — везіть до обласного центру. Там сучасна апаратура, досвідченіші лікарі, кращі умови. Можливо там дитину врятують.

   

Наше щастя звати Аріна. Вона народилася здоровою дівчинкою. Та вже через рік ми звернулися до лікарів у зв’язку з різким погіршенням її фізичного стану. Після тривалих обстежень дитині поставили діагноз — спинальна м’язова атрофія (СМА), 2 тип. СМА — це генетичне захворювання, яке поступово забирає здатність рухатися та самостійно дихати, але при цьому не впливає на розумовий та емоційний розвиток дитини. Нині немає лікування СМА, проте в клініках США та Європи проводяться випробування нових препаратів, які дають надію на зцілення дітей.
З того часу минуло 11 років. 11 років щоденних масажів, лікувальної фізкультури, вправ для дихання, прийому багатьох ліків, використання корсету і тутори.
Зараз хвороба «з’їдає» м’язи спини, і хребет складається вдвоє: це не тільки зовнішній недолік, але і патологія, яка загрожує життю, бо серце зміщене і здавлене легенями, які не можуть достатньо розкритися, щоб Аріна змогла зробити повноцінний вдих. Нашій донечці терміново потрібна операція з виправлення сколіозу, вартість якої складає 1  026  000 гривень! Наразі залишилося зібрати 985 тис гривень. Без вашої допомоги ми не впораємося!
Реквізити на допомогу:
Карта ПриватБанку — 4149 4996 4740 2328
ЧАБАН Тетяна Яношівна.
Контакти: мама — Чабан Тетяна Яношівна, 0974981408, тато — Чабан Сергій Анатолійович, 0975176613.

«На символічному спільному пам’ятнику-могилі перед костелом Святої Анни, що в мікрорайоні Гречани обласного центру, є напис: «Не бійтеся тих, які вбивають тіло, бо душі вони вбити не можуть». Ці слова зі Святого Письма глибоко запали в серця дочок, синів, братів, сестер, матерів, вдів, які зібралися у листопадовий день 1993 року на цвинтарі біля пам’ятника-могили, щоб вмурувати у ньому металеву урну з іменами вбитих. Пролунав голос: «Я, Юзеф Зембіцький, свідок тамтешніх подій, засвідчую, що в цій урні є прізвища 973 мучеників сталінського терору, мешканців Проскурова і його околиць. Нехай цей пам’ятник нагадує нашим дітям і онукам, що життя людське — це безцінний дар Божий, якого ніхто не може нам відібрати».
Ксьондз Шиманський, настоятель костелу Христа Короля Всесвіту, освятив пам’ятник-могилу. Дощ почався великий: не тільки люди, саме небо, здавалося, плакало над долею замучених. Ксьондз продовжував опис тих страшних літ:
— Брати і сестри, ми — християни і повинні пробачити...
Запала глуха тиша.
— Пробачаємо? — голосно запитав ксьондз. Ніхто йому не відповів.
— Пробачаємо? — третій раз повторив ксьондз.
— Пробачаємо, — вирвався стогін з усіх грудей. — Але не забуваємо».

Практичний досвід е-декларування наочно підтверджує теорію: чим вища у людини посада, тим «козирніше» вона живе. Але досить часто ранг чиновника не співпадає з його знаннями, навичками, інтелектуальними чи управлінськими здібностями. Такі, на жаль, українські реалії. Але, щоб почувати себе комфортно у плані майнового забезпечення, не обов’язково бути народним депутатом чи міністром. Ті ж таки е-декларації доводять, що чиновники «середньої руки» теж  живуть доволі таки непогано.

За рівнем середньої заробітної плати — 4128 гривень — Хмельниччина скотилася на 23 місце в Україні. Її спад особливо став відчутним за останні два місяці. В окремих районах, як-от Старосинявському, Білогірському, Теофіпольському цей показник і до середньообласного явно не дотягає.

Минулого тижня у Новоушицькій селищній об’єднаній територіальній громаді побували наші сусіди-чернівчани. Делегація приїхала, аби запозичити досвід створення ОТГ та більше дізнатися про переваги передачі повноважень на місця.

…Як казала моя бабця — на хлібові клянусь: я ніколи не зустрічав, щоб ім’я так «пасувало» людині! От уже воістину, не зрозуміло, що первинне, курка чи яйце: він, а чи його ім’я? Та Бог свідок, збираючись у Ленківці, спеціально «заліз» в Інтернет: а що означає слово «Юрій»? У перекладі з грецької — землероб.