П’ять років знадобилося судам різних інстанцій, щоб розставити всі крапки над «і» у резонансній справі щодо убивства біля нічного клубу «Токіо» в Хмельницькому.  

 

Нагадаємо, в ніч на 26 липня 2010 року компанія спортсменів-боксерів на очах у відпочивальників і, навіть міліціонерів,  забила ногами до смерті 30-річного Вадима Галузинського. Вранці, наступного дня, він мав забирати з пологового будинку дружину з новонародженою донечкою. Окрім того, сім’я виховувала ще й старшого дворічного сина.
Трагедія, якої могло б не статися, глибоко обурила городян. Хлопці, які професійно займалися боксом, давно прагнули довести всьому місту, хто, так би мовити, в домі господар. Вони постійно затівали бійки: спочатку біля нічного клубу «Шторм», а потім уже й біля «Токіо», хизуючись непоганою  спортивною підготовкою. Тож уже  наступного дня дві сотні  розгніваних  городян стояли під управлінням МВС України в Хмельницькій області із плакатами з написами: «Чому вбили батька двох дітей?», «Чому спортсмени стають вбивцями?», «Припиніть тренування на живих людях!», «Поверніть спокій місту!».
Об’єктивного розслідування у зверненні до прокурора області вимагали семеро депутатів Хмельницької обласної та міської рад, представники різних політичних сил. Тож «боксерська справа» набула широкого резонансу. Її розглядали Хмельницький міськрайонний, апеляційні суди, Вищий спеціалізований суд України. Останній скасував минулорічну ухвалу апеляційного суду в  Хмельницькій області з призначенням нового розгляду.
Тож днями колегія суддів розглянула справу у відкритому судовому  засіданні в іншому складі. Зваживши всі обставини та докази, судді ухвалили новий вирок, яким призначили покарання у вигляді позбавлення волі С. Макаришину, О. Люховцю, О. Киричку, Д. Смагулі, О. Загоруйку, М. Єрмакову, О. Колісецькому, Д. Івасюку строком понад  вісім років.   
Цей вердикт може бути оскарженим  Вищим  спеціалізованим  судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня виголошення.