Молодому хмельничанину Віктору Куцобі припало до снаги грабувати старі «Жигулі». У них легко відкривалися дверцята та й заводилися вони, на відміну від іномарок, без ключа. Як правило, промишляв на Інститутській та Тернопільській у Хмельницькому. Та так цією справою захопився, що облюбував ще й вулицю Князів Коріатовичів у Кам’янці-Подільському.

Обираючи  машину «в літах», що стояла  без догляду, молодик любив вдосталь на ній  поїздити, після чого забирав із салону все, що мало хоч якусь цінність. Іноді, аби приховати злочин, пробував замести сліди — спалити авто. Одне згоріло геть, інше було добряче пошкоджено. За свідченням міліції, що таки спіймала злодюжку на гарячому, хлопець встиг викрасти та обчистити щонайменше 18 автомобілів, окрім того, не гребував ще й мотоциклами та скутерами.
Хмельницький міськрайонний суд гідно оцінив «діяння» злодія і визначив йому понад п’ять років на роздуми та каяття за гратами. Сьорбнувши тюремного життя, Куцоба звернувся зі скаргою до апеляційного суду в області. Отут він уже згадав і про батька інваліда, і про хвору сестру, й літню матір, яким так потрібна була його допомога. Усе задля того, аби пом‘якшити вирок.  
В апеляційному суді вирішили: через те, що жертвами  злодіянь  В. Куцоби ставали здебільшого пенсіонери, які зазнавали чималих психологічних травм від втрати автомобілів, таке покарання  цілком справедливе.