5 жовтня 2014 року в Хмельницькому, у мікрорайоні Озерна, сталася жахлива ДТП. Червона «Хонда Акорд» вилетіла з дороги і врізалася в електроопору. В салоні авто перебували чотири дівчини. Сімнадцятирічна Валерія Радіонова, котра мала відзначити того дня свій день народження, загинула на місці. Інші дівчата – Євгенія Ланова, Євгенія Будківська і Дарина Доскач отримали важкі травми різного характеру. З того часу минуло майже два роки, але до суду справа дійшла лише зараз.

На лаві підсудних опинилася 25-річна Дарина Доскач. За версією слідства, вона була за кермом автомобіля у нетверезому стані і спричинила аварію, грубо порушивши правила дорожнього руху. Через її дії загинула дівчина, а інші пасажири отримали важкі травми. Свого часу ця ДТП набула чималого резонансу, але згодом подія зникла «з радарів» суспільного поля зору. «Подільські вісті» з’ясували, чому лише зараз ця справа дійшла до суду та як саме проходить судовий процес.
8 вересня відбулося одне з ключових судових засідань у справі Дарини Доскач. Суддя міськрайонного суду Баєв заслухав свідків. Матеріали справи, які були направлені слідством до суду, чітко вказують, що вся доказова база в обвинуваченні Доскач ґрунтувалася на показах одного свідка – таксиста. Він стверджує, що бачив аварію й першим прибув на місце події. Згідно з його свідченнями, тієї жовтневої ночі він віз на Озерну клієнта. Його таксі на великій швидкості обігнала «Хонда», водій не впорався з керуванням і машину викинуло з дороги на електроопору. Таксист також засвідчив, що він діставав із пошкодженого авто водія, пасажирів і надавав їм першу медичну допомогу до приїзду «швидкої».
У матеріалах слідства зазначені й інші свідки аварії, але їхні покази не були взяті до уваги в повному обсязі тогочасним слідчим – Юрієм Кушніром. Він не лише не звернув увагу на деякі деталі, а й грубо проігнорував важливі свідчення, які розкривають суть справи у зовсім іншому ракурсі.
Аварію бачила група молодих людей, які тієї ночі поверталися з клубу «Шторм» – Іван Сухий, Максим Шиян і Юлія Варцаба. Безпосередньо на суді свідки розповіли дуже цікаві подробиці трагічного інциденту. Іван і Максим (нині служать за контрактом у ЗСУ) зазначили, що бачили червону «Хонду», поруч з якою їхала «невідома машина темного кольору, імовірно, марки «Ауді». Автомобілі рухалися швидко, приблизно на одному рівні до самого місця аварії. Далі свідки розповіли, що перед тим, як «Хонда» врізалася в опору, було чути звук, схожий на зіткнення. Імовірно, що автомобілі зіткнулися на швидкості, а потім «Хонду» відкинуло на електроопору. Свідки бачили, що «незнайома машина» після цього зупинилася неподалік від місця аварії, та коли хлопці наблизилися, авто швидко поїхало з місця події. Хлопці розказали на суді, що саме вони були першими на місці аварії, діставали з машини постраждалих і надавали їм допомогу. Лише через 10 хвилин під’їхало червоне таксі. Таксист-свідок метушився, комусь телефонував і на початку не допомагав.
Ці свідки повністю спростовують версію таксиста, і дуже характерно, що їхні покази не були взяті до уваги слідством. Потерпілі, які були присутні на суді, підтвердили, що з машини їх витягали саме Іван та Максим, вони та їхня подруга надавали першу медичну допомогу і дзвонили батькам потерпілих. А от всезнаючого таксиста ніхто не пам’ятає, хоча, за його словами, він був ледь не на перших ролях у порятунку пасажирів злощасної «Хонди». Навряд чи це збіг.
Більше того, було помітно, що таксист явно плутався у своїх показах. З самого початку, коли починалося слідство, він стверджував, що діставав з машини водія – Дарину Доскач. Та на суді він це заперечував, бо попередні свідки чітко вказали – Дарини в машині не було. Ймовірно, її викинуло з салону під час удару. Дівчину бачили лежачою біля машини й спочатку подумали, що це пішохід, якого збила «Хонда». Далі таксист почав говорити, що він надавав допомогу потерпілій, у якої була порізана шия. Проте ніхто зі свідків і потерпілих не підтвердив цього факту. Тобто покази таксиста ідуть урозріз зі словами всіх інших свідків і потерпілих. Зауважимо, що саме на показах цієї людини ґрунтувалося все обвинувачення поліції!
Що ж ми насправді побачили у залі суду? Обвинувачення побудовані на словах одного персонажа, який говорить одне, а усі інші стверджують зовсім протилежне. Складається враження, що цей свідок дає завідомо неправдиві покази, вже надто не «клеяться» його слова до логічної купи. За великим рахунком, слідство проігнорувало багато важливих фактів, які суттєво впливають на розгадку таємниць цієї жахливої ДТП – наявність на місці події ще одного авто, покази свідків щодо можливого зіткнення автомобілів перед аварією тощо. Складається враження, що слідство з самого початку все для себе вирішило, а встановлення достовірності обставин ДТП поліцію не надто обходило. Фактично, слідчий мав би всебічно вивчити справу, встановити усі деталі і відпрацювати різні версії. Принаймні це передбачено принципами досудового слідства.
Більше того, адвокати Дарини Доскач неодноразово вказували на порушення, допущені під час слідства. Показовим є те, як Доскач вручили повідомлення про раніше повідомлену підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий Крищук, який замінив у цій справі Кушніра, зробив це без присутності захисників Доскач. Пам’ятаєте в’їдливі фрази з голлівудських фільмів: «Я буду розмовляти лише у присутності мого адвоката»? Так от, це не вигадки Голлівуду, а норми Кримінально-процесуального кодексу. Згідно з ними, вручення про підозру має відбуватися у присутності адвоката. Схоже, що слідчий або проігнорував, або давно не заглядав у сторінки КП. Шокують і обставини, за яких слідчим було вручено повідомлення. З моменту аварії до сьогоднішнього дня Дарина лікується і практично постійно перебуває у лікувальних закладах. Слідчий, знову ж без відома адвокатів, прийшов до Доскач прямісінько у лікарню. У цей час вона була під дією різних лікувальних препаратів, знеболюючих, снодійних тощо. Саме тоді, коли дівчина перебувала у такому стані, полісмен вручив їй повідомлення про підозру. Це взагалі за межами гуманізму.
На мою скромну думку, сукупність усіх доказів і свідчень може вказувати лише на одне – справу, як мінімум, потрібно відправити на дорозслідування і встановлювати істинність усіх обставин. Та й суддю Баєва навряд чи переконали заплутані пасажі головного свідка. Схоже, що справа поліції і прокуратури летить шкереберть. Це й не дивно, адже матеріали направлені до суду – сирий, хоч прострочений напівфабрикат.
Та схоже, що у прокуратури і поліції були свої підстави, аби справа потрапила до суду саме у такому вигляді. Нинішній судовий процес, насправді, лише вершина айсберга в «справі Доскач». Це лише фінальна частина заплутаної епопеї з історією цього ДТП. У наступному номері ми розкажемо цю історію повністю, без «купюр», це буде розповідь про ницість, жадібність і, вибачте, паскудство, якими керуються окремі поліцейські, прокурори і судді. Це наочний приклад, як «сильні світу цього» не зупиняються ні перед чим, аби нажити статки і забезпечити собі комфортне життя, калічачи при цьому долі інших людей.