У справді правовій і демократичній державі кожен її громадянин може розраховувати на захист своїх конституційних прав від свавілля силових структур і справедливий суд. Утім, ніде гріха таїти, Україна далека від стандартів цивілізованих правових держав, де панує верховенство закону. У нас, на жаль, не діють механізми противаги, які б захищали людину від правового нігілізму правоохоронних органів і судів.
У минулому році «Подільські вісті» публікували матеріал «Поліція, прокуратура, суд — трикутник жадоби і цинізму» (Див. «Подільські вісті» від 15.09.2016 року №№ 103-104), у якому йшлося про обставини резонансного ДТП, що мало місце в 2014 році. Тоді сталася трагічна аварія, у якій постраждали чотири дівчини, одна з них загинула на місці пригоди. На лаві підсудних опинилася водій автівки, яка потрапила в аварію, Дарина Доскач — дочка хмельницького бізнесмена Дмитра Доскача. Ми детально описали процес так званого розслідування справи правоохоронцями, який передував судовому процесу.
Склалося враження, що із самого початку ДТП правоохоронці замість об’єктивного ретельного розслідування справи, сконцентрувалися на можливості «підзаробити» на трагедії. Ми послідовно переповіли обставини брудної схеми за участю окремих представників поліції, прокуратури і суду, які розцінили ДТП як можливість «втовкти копійку».
Рівень цинізму і відвертого фальшування матеріалів справи детально відтворені у нашому попередньому матеріалі. Ціль у охоронців правопорядку була одна — максимально скористатися обставинами справи і «розвести» бізнесмена на гроші, використовуючи стан здоров’я його доньки. Жодні норми: ні законодавчі, ні моральні, ні логічні, не можуть описати повноту фарсу тих ігрищ, які розгорнулися довкола справи Доскач. Однак, попри усі ці жахливі обставини, у Доскачів залишалася надія на справедливий суд, який врешті-решт мав би дати належну правову оцінку роботи правоохоронців. Але ця надія виявилася марною.
Ми із самого початку судового процесу, який тривав понад півроку, були присутні на усіх ключових засіданнях і спостерігали за розвитком розгляду справи. На нашу думку, вирок, який винесла Феміда в особі судді Хмельницького міськрайонного суду Баєва, далекий від вмотивованого і обґрунтованого. Виникало враження, що суддя просто забув про презумпцію невинуватості і, відкидаючи усі докази захисту, не звернув уваги на кричущі процесуальні порушення з боку правоохоронців. Вироком суду від 11 березня Дарина Доскач отримала три роки ув’язнення, незважаючи на критичні проблеми зі здоров’ям і неодноразові прохання надати їй можливість спочатку закінчити лікування. В результаті людина, можливо, залишилася інвалідом на все життя.
У цьому матеріалі не порушується питання винуватості чи невинуватості Дарини Доскач. Ми звертаємо увагу на суть розслідування справи і характер її судового розгляду, адже суд — як незалежна гілка влади, зобов’язаний об’єктивно і всебічно розглядати подані на розгляд матеріали і давати їм належну правову оцінку. Він повинен безпристрасно розглядати усі докази і аргументи сторін і, серед іншого, оцінювати законність методів і способів, які застосовують правоохоронні органи при обґрунтуванні справи. Винна Доскач чи ні — судити не нам, газетярам. Проте, коли ми на власні очі спостерігаємо факти зловживання, то не можемо стояти осторонь і просто мовчати. Про правове свавілля потрібно говорити, потрібно кричати і дуже голосно, бо завтра кожен з нас може опинитися у подібних жорнах.
Трагедія судової справи Доскач полягає у тому, що суд в особі судді Баєва не став на сторону закону і здорового глузду, а фактично — прикривав і благословив високим Іменем України усі серйозні процесуальні порушення, які були допущені правоохоронцями під час розслідування справи. З кричущих порушень можна відзначити декілька, хоча їх у справі сила-силенна. Повідомлення про підозру із самого початку було вручене з порушенням закону. Слідчі дії проводилися силовиками без захисника підозрюваної. Правоохоронці просто- таки переслідували підозрювану у різних закладах охорони здоров’я, хоча й були добре поінформовані про реальний стан здоров’я Доскач. Ці порушення не підлягають законним поясненням. Врешті, на ці обставини вказував Апеляційний суд Хмельницької області (ухвала від 8.09.2015 року). Такі речі потребують уваги громадськості, потребують широкого розголосу, бо чим більше ми про це говоритимемо вголос, тим більше шансів припинити подібні ганебні тенденції і не допустити їх у майбутньому.
Справа Дарини Доскач є лише одним з проявів подібного свавілля, яке коїться під «патронатом» окремих представників поліції, прокуратури і суду. У цієї справи є прізвища конкретних людей, які своїми діями призвели до того результату, який отримав вираження у досудовому слідстві і на самому судовому процесі. Справу Доскач вів слідчий поліції Юрій Кушнір, у суді провадження представляв прокурор Роман Роговський, рішення виносив суддя Баєв. Протиправні рішення під час досудового розслідування виносив суддя Місінкевич (що було згодом офіційно і справедливо встановлено Апеляційним судом Хмельницької області). До справи причетна група адвокатів, які переслідували власні інтереси. Про це ми і писали у минулорічній розгорнутій публікації. Не менше питань залишається до окремих персон із прокуратури області та слідчого відділу ГУНП Хмельниччини.
Захисники Дарини Доскач готуються подавати апеляцію і мають усі об’єктивні підстави вважати, що суди вищої інстанції нададуть справедливу оцінку усім наведеним нами фактам. У протилежному випадку, справа піде у Європейський суд з прав людини, де цивілізована Європа вкотре переконається, які правові «джунглі» ростуть в Україні.
Наостанок додамо, що ми недарма озвучили конкретні прізвища суддів, прокурорів і поліцейських. У наступній публікації поговоримо про інші резонансні ДТП на Хмельниччині, які пов’язані між собою тими ж прізвищами і тим же правовим безладом.
(Далі буде).
Gismeteo 
