Працівники Головного управління поліції в Хмельницькій області затримали групу волинських ромів, які роками шахраювали на Хмельниччині та в інших областях України. Здебільшого знімали з довірливих людей “порчу”, оббираючи їх до нитки. Всього правоохоронці задокументували понад 20 епізодів. Грошей, ювелірних виробів, коштовних каменів видурили в них цигани більш ніж на три мільйони гривень. За деякими епізодами слідчо-розшукові дії тривають, за іншими вже ідуть судові процеси.          

Порча кам’янецька
…Минув місяць, як Богдана втратила маму. Це вже тепер, через рік, у вісімнадцять, вона трохи змирилася з цим горем. Але тоді, на порозі повноліття, коли дівчинка втратила найдорожчу людину, в її душі раптом оселився підсвідомий страх за життя батька. Того травневого дня юна кам’янчанка Богдана з невеселими думками поверталася з університету додому. Маршрутка під’їжджала майже до порогу її будинку. Та навіть і цих кілька кроків було достатньо, щоб дівчина потрапила в халепу. Молода жінка підійшла до неї із запитанням, де тут офіс нотаріуса. Слово за словом, довгий чіпкий погляд в очі, і дівчина вже крокувала з новою знайомою у зовсім інший від власної оселі бік.
 – Тут, у сусідньому дворі, я маю зустріти одну жінку, екстрасенса, яка лікує мою дитину, вона й тобі допоможе, якщо треба – розповідала попутниця.
  «Екстрасенс» приступила до справи одразу. Вона стала розповідати  дівчині про її біду і долю так, як ніби дивилася в чисту воду…  
– Це все страшна порча, накладена на твою сім’ю. Наступним буде твій батько – розіб’ється на машині. Можна біду відвести, якщо зробити певний ритуал. Та він дуже, дуже дорогий…
  Не роздумуючи й миті, дівчина зняла всі прикраси, які мала на собі, й разом з усіма грішми, що були в гаманці, віддала молодій шептусі. Потім як одержима побігла додому й зібрала решту коштовних прикрас, які вдалося батькам за життя надбати, склала їх на ходу до шкільного пенала й помчала до «рятувальниці». Побачивши таку здобич, шахрайка вихопила цей скарб у дівчини з рук, і за мить її слід вистиг.
  «Тоді лив дуже сильний дощ, а я ходила по місту і шукала їх до пізнього вечора. Телефон був у мене виключений. Жінки наказали мені не включати його три дні. Я взагалі-то не дуже довірлива, а тут до останнього сподівалася – зустріну їх, і вони мені все повернуть. Як я могла їм все віддати, не розуміла. Того ж вечора відкрилась батькові. Страшно боялася його осуду. Та він навіть і не думав про це, бо боявся, щоб зі мною нічого не трапилося… Тож одразу заявив у поліцію», – розповіла Богдана. Разом зі слідчим дівчина нарахувала збитків на 36 тисяч гривень.
Порча хмельницька
 Погожого серпневого ранку, як і вчора та позавчора, не відступаючи від прописаного лікарями режиму, Ольга гуляла зі своєю маленькою дитиною в сусідньому дворі на Панаса Мирного у Хмельницькому. Думок в молодої жінки був цілий рій. Давати раду сім’ї ставало з кожним днем важче. На місце одних проблем приходили інші. Недоспані ночі. Хронічна втома. Біди в родині, різні страхи та підозри доводили її до відчаю.
  Аж тут до Ольги підійшла приємна молода жінка, яка, здавалося, когось просто чекає. Розговорилися про своє, про жіноче, поскаржилися одна одній на життя. Аж тут незнайомка повідомила, що має від Бога дар і може бачити майбутнє кожної людини. Заінтригована такою обставиною, жінка з немовлям охоче погодилася трішки прогулятися. Під магазином «Жасмин» «провидицю» очікувала її знайома, з якою нібито була призначена зустріч. Жінка, котра назвалась вигаданим ім’ям Катерина, плачучи розповіла про страшну біду, яка її спіткала. Від цієї розповіді в Ольги аж мурахи побігли по шкірі. Втративши будь-який здоровий глузд, вона почала розповідати новим знайомим і про власні біди та проблеми, що так накипіли.
  «Провидиця», остаточно ввійшовши в довіру, запропонувала їй при свідку, яким мала бути Катерина, провести складний обряд зняття порчі, яку нібито накладено на Ольгу та її родину. Аби ж зняти «страшне закляття» безповоротно, жінка мала піти додому й узяти для проведення обряду всі дорогоцінності та гроші, які були в її квартирі. Мов загіпнотизована, вона помчала додому й хутко зібрала до сумки всі свої прикраси та гроші у різній валюті, які їй вдалося надбати, винесла надвір та власноруч віддала своїй «рятівниці»… Вхопивши здобич, спільниці розтанули в повітрі. Цього разу на знятті «порчі» вони заробили грошей та коштовностей майже на 370 тисяч гривень!
У кайданках
Клопотання слідчих, погоджених із прокурорами, про застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою та застави стосовно чотирьох осіб ромської національності, окремо по кожному, надходять у суди першої інстанції, а потім і до Апеляційного суду Хмельницької області.
Під час слідчого експерименту ошукані їх упізнали. Правоохоронці переконують, кожен із затриманих «знімав порчу» не один раз.
На двох судових засіданнях в Апеляційному суді, де серед інших розглядаються й епізоди, про які ми вам розповіли вище, присутні й ми. Йдеться про обрання міри запобіжного заходу, тримання під вартою, а чи внесення застави.
 Кремезні конвоїри заводять до скляної кабіни, яка за сучасними стандартами заміняє підсудним клітку, тендітну та делікатну, пристойно вбрану молоду білявку. Запідозрити таку милу дівчину в шахрайстві було б важко. Головуючий суддя Володимир Барчук одну за одною зачитує підозри в шахрайствах, скоєних цією особою впродовж двох останніх років, і ми легко впізнаємо серед них й історію дівчини Богдани з Кам’янця-Подільського.
У поданій апеляційній скарзі захисник просить випустити підозрювану з-під варти й змінити запобіжний засіб у вигляді особистого зобов’язання та тримання під домашнім арештом. Адже обвинувачена, за його словами, є матір’ю чотирьох малих дітей(!), перебуває в декреті, малозабезпечена.
Його клієнтка слізно просить суддю відпустити її з-під варти.
– Коли мені скажуть, я буду з’являтися на всі суди, але відпустіть мене, до дітей. Чоловік не може знайти гроші…
– А коли ви перебували в Кам’янці-Подільському з К…, де діти перебували?
– З племінницею.
– А ви в цей час гастролювали по Україні?! Ви визнаєте себе винною у вчиненні цих кримінальних злочинів?
– Так, визнаю.
Попередньо Кам’янець-Подільський міськрайонний суд визначив підозрюваній 32 тисячі гривень застави. Ухвалу слідчого судді суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою апеляційний суд області задовольняє.
Та коли цій жінці інкримінують злочин середньої тяжкості, то в тієї, яку звинувачують у спільництві, справи зовсім кепські. З нетерпінням дочікуюся наступного судового засідання, і от вже за півгодини охорона заводить у кайданках таку ж молодичку. За шахрайство вона вже судима в 2013-му. Їй присуджено 2 роки 6 місяців позбавлення волі та звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. Тож за таких обтяжуючих обставин міра покарання однозначно буде більшою.
Слідчі прокуратури переконують, їхня обвинувачена ошукала тільки одну жительку Хмельницького (епізод, про який ми розповіли вище) під приводом зняття порчі, майже на 370 тисяч гривень. А що вже й казати про знайомий нам випадок у місті над Смотричем! Тож і розмір застави визначено чималий – 360 тисяч гривень.
Удома, на Волині, жінку чекає шестеро малолітніх дітей! Найменшому малюку – рік… Та колегія суддів невблаганна – жінку також залишають під вартою. Пізніше під вартою апеляційний суд області залишить і двох інших фігурантів шахрайських дій. Один з них, заявляють у поліції, є ватажком цієї злочинної групи.
У підсумку
З’ясувалося, всі обвинувачені прописані у Волинській області: Володимир-Волинському, Ківерцях, Цумані. В Україні активізувалася злочинна діяльність волинських ромів – розповідає оперуповноважений ГУ НП у Хмельницькій області Микола Бортник.
 Разом із правоохоронцями з інших областей їхні дії активно відслідковували з 2012 року. Саме шахрайство було основним засобом існування зловмисників. Матеріали слідства вказують на те, що підсудні діяли спільно. Більше того, зорганізувалися в стійке злочинне об’єднання. Кожному під час чергових «гастролей» була відведена своя роль. «Золотих гір» за шахраями наросло стільки, що вже чималі слідчі архіви продовжують наповнюватися й досі.
Окрім Хмельниччини, порчу шахраї знімали мало не по всій Україні. Їхні сліди, за словами Миколи Бортника, поліція паралельно відслідковує у Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Тернопільській, Вінницькій, Житомирській, Київській, Черкаській, Сумській, Полтавській областях. Тож паралельно окремі судові процеси проходять і там. Після слідчо-розшукових дій упізнання винуватців усіма потерпілими буде сформовано один спільний обвинувальний акт.
Однак хто і коли поверне, даруйте на слові, довірливим роззявам їх кровно зароблені родинні дорогоцінності чи інші коштовності, які вони так легковажно власноруч віддали шахраям, – питання, яке на сьогодні відповіді ще немає. Незрозумілим до кінця є й те, чи віддавали гроші й прикраси люди під дією навіювань та гіпнозу, а чи через власну       наївність та необачність. У будь-якому разі їхній життєвий урок вартий того, аби його запам’ятав кожен.