У скупому світлі фермерських ліхтарів метушаться понад  три десятки людей. А поряд страждають від жахливого болю телята, корови, вони натикаються на огорожі, стіни, годівниці. Худоба падає, розбризкує піну, слину, мочиться, задихається і врешті конає у страшних конвульсіях. Ветеринари заливають ліками,  ставлять худобі крапельниці. Проте поліпшення  немає. Лікарі губляться у припущеннях, навіть найдосвідченіші не можуть пригадати  подібного за багаторічну практику.

Закінчуються препарати, доводиться посилати гінців у сусідній район, екстрено скликають обласні служби, лабораторію, куди терміново відправляють зразки з вмістом шлунка, сичуга, інший біологічний матеріал.
А тим часом обора вкривається трупами, яких стає все більше. На це  неможливо  дивитися без сліз, душевного болю. Спеціалісти вже валяться з ніг від утоми, намагаючись полегшити страждання тварин під їхнє оглушливе моторошне ревіння, що радше нагадує розпачливий людський плач. Агонія триває…
І це, шановні читачі, не сценарій фільму катастроф, не чергова голлівудська «страшилка», а реальні події на фермі ТОВ «АгроПрогрес-В» у Віньківцях —  тихому, провінційному селищі, де ніхто не чекав на таку трагедію. До честі ветспеціалістів, місцевої влади – всі спрацювали оперативно у  такій надзвичайній ситуації, та все ж загибель худоби зупинити не вдалося.
– Результати експертів з Хмельницької лабораторії нас  ошелешили: загиблі отруєні фосфітом цинку – препаратом, що  використовувався для боротьби з гризунами на колгоспних полях і вже давно заборонений, – каже в. о. начальника Держпродспоживслужби району Василь Вознюк. 

– Через кишківник він вражає нервову систему і тварина гине від паралічу дихальних шляхів. Проти цієї сполуки безсилі будь-які ліки — антидоту не існує. Дізнавшись про це, ми стали дорізати  хвору худобу, аби припинити муки. А незабаром знайшли джерело отруєння.
— Невідомий (чи відомий) зловмисник щедро притрусив фосфітом цинку силос у ямі таким чином, аби загинуло все стадо, — все ще перебуваючи в шоковому стані, пояснює керівник господарства Василь Чорний. — Без сумнівів, злочинець добре знав процес приготування кормів, схему завантаження силосної маси до кормо- змішувача і ще багато специфічних моментів. Тільки випадок запобіг тотальному винищенню поголів’я, бо тракторист навантажувача копнув углиб траншеї, а не брав, як завжди, силос рівномірно по всій ширині. І дякувати Богу, що не постраждали люди, адже концентрація отрути «зашкалює», а для летальних наслідків вистачить міліграмів.
Збій у давно налагодженій системі таки завадив планам злочинців, але збитки все ж колосальні: загинули 101 тварина (майже весь молодняк і 9 корів), що попередньо оцінюється у понад два мільйони гривень; підприємство залишилося без резерву дійного стада; під питанням скорочення робочих місць.
Зараз туші загиблої худоби захоронені на спеціальному могильнику, буде знищено весь заражений силос. Василь Чорний дякує за допомогу з кормами керівництву сусіднього ПОП «Росія», яке також шоковане тим, що сталося.
— Найбільш вірогідно, що це скоїв хтось із колишніх працівників, хто мав доступ до отрути і добре знав про її дію. Ціль очевидна — знищити все поголів’я, щоб повністю припинити діяльність  підприємства. Взимку  ми мали  своєрідне попередження:  хтось спалив дві скирти соломи. Не виключаю, що хтось міг образитися на мене, — розповідає керівник, —   але так жорстоко мститися підло. Чим завинила бідна худобина?
Без сумніву, розкриття цього резонансного злочину має стати справою честі місцевих правоохоронців та районної влади.
За кілька днів, що минули після трагедії, розповзлося чимало версій, з’явилося багато «кандидатів» на роль лиходіїв. Ситуація залишається напруженою. Переважна більшість віньківчан різко засуджують цей жахливий вчинок і ладні нагодувати тим же фосфітом цинку винного. І все ж треба зберігати  здоровий глузд і спрямувати  всі зусилля, аби вивести нелюда  на чисту воду. Як розгортатимуться події далі, інформуватимемо вас в наступних номерах газети.