Асфальтова доріжка, наче тунель, пообіч затиснута зеленою стіною. По ній рухається кількавагонний різноколірний паровозик, здалеку схожий на фантастичну гусінь. Ось чахкання наближається, дітки (більшенькі самі сидять, менші — з матерями) долають горбистий місточок і, зробивши круг, потяг зупиняється.

У стародавньому Старокостянтинові-Кобуді вп’яте провели Всеукраїнський етнофестиваль «Болохівські гостини».

«Приходь. Я жива. Я ще тут…» Анна Ахматова, якій належить цей рядок із вірша, мовби запрошує увійти до літературно-меморіального музею її імені. І чималий гурт письменників та краєзнавців із Хмельницького, Вінниці, Рівного, Дунаєвець, Старокостянтинова, Нетішина в день чергової річниці славної поетеси прибули в Слобідку-Шелехівську Деражнянського району. Гості з особливим зацікавленням слухали господиню музею Ніну Трубіцьку, розглядаючи експонати. Дехто тут уперше. І не приховував своїх вражень.

Відомо, що указом Президента України Петра Порошенка на відзначення 100-річчя Визвольних змагань 2017-ий проголошено роком  Української революції 1917-1921 років. Відповідно заплановано  підготувати перелік найважливіших пам’ятних дат і визначних діячів цього періоду і план заходів: інформаційних, культурно-мистецьких, навчально-виховних.

Читаючи поезії Миколи Клеца, мимоволі спадає на думку афористичний вираз – «Краса врятує світ». Хто не вірить або сумнівається, не спішіть вигукувати насмішкувато: «Та глянь довкола, що коїться і яке життя, не будь наївним!» Що ж, такий повчальник матиме рацію, але тільки частково, оскільки мистецтво – вище від буденної приземленості. Бо справжня література обрала поле впливу на людське єство, аби енергетичним світлословом робити його кращим.