У читальному залі Хмельницької ОУНБ ім. Миколи Островського стартувала пересувна фотовиставка «Боги війни» (так у роки Другої світової називали артилерію). Автори знімків – не професійні майстри, а бійці АТО, зокрема добровольчого батальйону «Фенікс» 3-ї батареї 79 бригади.
Експозиція має два обличчя: трагічне і героїчне, інше – мирне, буденне. Ось гарматники ведуть вогонь по ворогу; на передньому плані чітко видно, як з гирла ствола вирвався вогненний снаряд… На іншому знімку – «вихоплене» лице побратима після бою: брудне, стомлене, спокійне, пронизливо-добродушні очі, і мимоволі здригається серце: «Господи, не дай загинути йому!». Жінки по-материнськи розчулені, витирають сльози… А ось п’ятирічний Дмитрик на руках десантника, вмикає долонькою «кнопку» (носа) і «робот» оживає, щоб захистити його від злих нападників. Скільки втіхи у сільської дитини від захоплюючої гри! Ще оригінальний фотокадр – кіт Патрон, улюбленець добровольців, кожен з яких прагнув після ротації забрати його собі додому.
Ці десятки миттєвостей війни фіксувалися, звичайно, для домашнього альбому, а не для громадського огляду. Та завдяки ініціатору виставки — волонтерці Наталії Рибцовій — знімки стали вже нашою історією. І в цьому цінність експозиції. На них молодь вчитиметься патріотизму і бути такими ж мужніми борцями за Україну, відстоюватиме її суверенітет і територіальну цілісність.
На презентації пересувної фотовиставки виступив Андрій Рибцов, командир артилерійської батареї добровольчого батальйону «Фенікс». Капітан – колишній «афганець» — не міг спокійно відсиджуватися у Хмельницькому, коли розпочалася окупація Луганської і Донецької областей. Тричі просився у військкоматі відправити його в АТО – відмовляли через пошкоджену ногу. Тоді записався добровольцем… Андрій Іванович – з військової династії. Добре пам’ятає напутні слова батька: «Найбільший тягар війни лежить на солдатах. Офіцер повинен берегти їх». Він дотримувався мудрої поради – ніхто з його артбатареї не загинув, перебуваючи більше року під вогнем… Не стояла осторонь подій і його дружина. Наталія Романівна, або як називають бійці «мама Наташа», сказала: «Пишаюся своїм чоловіком, його хлопцями. Ми здружилися, стали однією родиною. Вони дуже потребують нашої підтримки, за них я щоденно молюся».
Соліст обласної філармонії Ігор Білий виконав авторські пісні про патріотизм і героїзм захисників України.
Gismeteo 
