З нагоди Дня Конституції України Президент Петро Порошенко нагородив українців, які зробили значний внесок у державне будівництво і виявили високий патріотизм та професіоналізм. Серед нагороджених — шестеро представників Хмельниччини, а найвищу відзнаку — звання народного артиста України отримав директор і актор Хмельницького міського монотеатру «Кут», заслужений артист України Володимир Смотритель.
Наш обласний центр — єдине місто в Україні, де успішно діє унікальна мистецька лабораторія – монотетар «Кут», яким з часу заснування (1992 рік) керує, в якому постійно грає на сцені його єдиний і багатогранний актор, режисер і автор постановок Володимир Смотритель. Енергійна особистість талановитого митця стала для хмельничан зразком патріотичної самовідданості, одержимості у мистецтві, якому не просто служиш, а яким дихаєш, живеш і виховуєш однодумців власним ставленням до світу і призначення людини в ньому.
Його світ — Україна: від давніх витоків націєтворчості — до сучасних подій, у яких артист бере активну участь як громадянин і митець. Вже перша вистава у Хмельницькому у 1993 році, коли з допомогою тодішнього мера міста Михайла Чекмана вдалося втілити задум створення незвичайного монотеатру «Кут», називалася «Прокляті роки», за творами українських поетів розстріляного відродження. На той час ще ніхто не хотів говорити вголос про репресованих поетів-мучеників. Твори Євгена Плужника, Тараса Мельничука, Олени Теліги, Олега Ольжича, Юрія Клена навіть не вивчались у школі. І коли зі сцени «Кута» актор декламував і співав їхні поезії, Смотрителя називали смертником: мовляв, на такому репертуарі у кабінети влади не увійдеш, а чиновники – не твої фанати. Але вже у 1994 році Смотритель ставить сатиричну виставу «Сало в шоколаді» — про українських політиків. Вона актуальна й досі.
Його стосунки з владою через «непокірний» репертуар часто були гострими, навіть дуже драматичними, болісними. Коли у 2009 році Володимир Смотритель поставив монодраму «Мазепа» за твором Мирослава і Богдана Мельничуків, актор знову став детонатором вибуху владного гніву: мовляв, вам що, інших героїв мало чи цікавих тем? Навіщо гнівити кремлівських сусідів України? І в 2013 році, коли антиукраїнство досягало епогею, «Кут» загнали у кут фінансовими перевірками, затримками зарплат. Через якийсь час з десяти працівників театру залишилося троє, нарешті — один Смотритель. Він не здався, розпочав голодування на майдані, але свого репертуару, своєї громадянської позиції не зрікся. Його особистий майдан гніву через місяць об’єднався з Революцією гідності і Володимир став мистецьким голосом нашого хмельницького Майдану. Потім – волонтерство, десятки поїздок у зону бойових дій.
З його сцени лунають не лише поезії та драматичні твори світових та українських авторів, а й подільських: Броніслава Грищука, Павла Гірника, Єльвіри Молдован, Йосипа Осецького та інших.
За час мистецької праці в Хмельницькому (1988 рік) Володимир Смотритель став не лише його мистецьким обличчям, зіграв десятки яскравих різножанрових спектаклів, а й привозив до вже рідного міста (родом — з Черкащини — Т. С.) гран-прі всеукраїнських і міжнародних конкурсів мономистецтва у різних жанрах: драмі, гуморі, співаній поезії. Завдяки Володимиру Смотрителю Хмельницький став єдиним в Україні містом, де влаштовують щорічні фестивалі: всеукраїнський «Розкуття» і міжнародний — «Відлуння», за рекомендацією ЮНЕСКО.
Нещодавно відлунало у нас вісімнадцяте «Відлуння», на хмельницькій сцені глядач побачив театральне мистецтво Швеції, США, Німеччини, Польщі, Литви. І, звісно, України. Адже «Кут» — це душа, куди сходяться і звідки розходяться всі дороги.
Gismeteo 
