Пара левів, четверо левенят, єнот, кенгуру, дві мавпи, пташеня сокола, декоративні голуби – ні, це не зоокуточок, не зоопарк – такого добра нажив собі хмельничанин Сергій Пальохін. І найбільше бажання Сергія, аби помилуватися цими тваринами могли усі бажаючі.
Обзавестися таким «господарством» не лише клопітна, а й дуже відповідальна справа.
– Хочу бути впевненим, що усі ці звірі будуть доглянуті, ситі, перебуватимуть у належних умовах.
Далі Сергій розповідає, що свого царя звірів – Амура (на фото), він придбав п’ять років тому. Ростив з місячного віку, а потім разом зі своїм улюбленцем виступали за контрактом у кількох українських цирках та за кордоном, дивуючи глядачів сміливими трюками. Здається, хижак добре знає господаря, а той вивчив досконало характер звіра. Проте довіряти вихованцю на всі сто не варто. У клітці з левами ти все одно не маєш права розслаблятися, – пригадує циркове минуле колишній дресирувальник.
До цирку його вабило ще зі шкільних років. У чотирнадцять, гостюючи у родичів, мало не влаштувався конюхом в один із них, проте через величезну відстань до рідного дому ідею довелося полишити. Але не розпрощався Сергій Пальохін зі своєю мрією. Усіх своїх майбутніх помічників у циркових номерах – кенгуру Сеню, маленьку мавпочку Сюзі та павіана Міккі, єнота Міміно виховував мало не від народження. Опікувався, наче малими дітьми, і навчав потроху циркової науки. Так вони і стали його найближчими партнерами на цирковій арені.
А два роки тому дружина Сергія сповістила йому радісну звістку – вони очікують поповнення. Народилося в сім’ї Пальохіних одразу двійко дітей – синочок і доня. Відтоді артист припинив своє гастрольне життя. Але не поривав спілкування з колишніми колегами, з цирком, якому загалом присвятив майже 20 років життя.
У минулому році якраз подзвонили друзі, мовляв, візьми левицю, якщо зможеш. Інакше – пропаде. До себе нікого не допускає, тож її хочуть приспати. Історія розчулила Сергія, і він погодився. Так і з’явилася в Амура подружка. Пальохін «достукався» до спонсорів, благодійників, любителів тварин і в результаті вдалося звести чудовий вольєр, що відповідає усім вимогам утримання диких тварин. Тут, в одному із затишних куточків мікрорайону Дубове, і поселилося сімейство левів – доросла пара та четверо левенят. Дуже рідко народжується потомство левів в неволі – аж раптом таке диво!
Сергій каже, що маленьким і таким ще кумедним левенятам все одно суджено жити в оточенні людей – чи то в зоопарку, чи в цирку, тому, якщо звикатимуть до людей змалку, це піде лише на користь – характер у них буде спокійний, не агресивний. Мабуть, і самим малятам приємно відчувати тепло рук, ласку тих, хто милується ними. Саме тому і вирішив Сергій усіх своїх вихованців розмістити у міському парку Хмельницького в зоокуточку. І зробив для цього перший крок: влаштувався туди на роботу, привіз кількох представників своєї зоокоманди. Проте зовсім скоро у колективі працівників виник конфлікт: мешканці цього зоокуточка – баранчик, фазан, а перед тим — три нутрії та бабак, гинули один за одним. Сергій був переконаний, що це — через халатність конкретних осіб. Конфлікт завершився тим, що він та його тваринки покинули неблагополучне місце.
Нині завдяки благодійникам, небайдужим людям, поряд з левинним зводиться ще й інший вольєр, в який заселять решту звірів.
Звістку про можливість побачити їх, зокрема левенят, потримати їх у руках, сфотографуватися – передають одне одному. Приходять хмельничани за позитивними емоціями і запитують, чим можуть допомогти. Адже будматеріали для вольєрів, і харчування тварин, і догляд, і чимало інших потреб – все вимагає коштів.
Сергій Пальохін вдячний за допомогу ветаптеці «Анжеліка», ветлікарям, спонсорам, усім добрим людям і каже, що лише разом ми можемо допомагати тваринам, взамін отримуючи неймовірне задоволення. Коли ми взяли на руки, нехай маленьких, але вже царів звірів, то й самі переконалися, що Сергій Пальохін каже щиру правду.
Сімейству левів, кенгуру, єноту Міміно, мавпочці та павіану можемо допомагати і ми. Телефонуйте Сергію Пальохіну: 096-78-78-116.
Gismeteo 
