Того вечора Шепетівський міський голова Михайло Полодюк постав у новому амплуа — дослідника й автора книжки «Невідомі сторінки історії Шепетівщини» від 1917 до кінця першої половини ХХ століття (видрукована в місцевій друкарні, 2016 р., обсяг – 312 стор., наклад — 300 прим.).
На презентації, що відбулася в Будинку культури, Михайло Іванович розповів про збір упродовж тривалих років історико-краєзнавчих матеріалів, спогадів.
— Я переконався в тому, — сказав він, — що недаремно саме в Шепетівці комуністи створили зі звичайних людей пропагандистські образи на зразок Павки Корчагіна та піонера-героя Валі Котика. Мета ставилась єдина — намалювати штучну історію України без українців. І це їм майже вдалося. Дотепер іще в головах пересічних шепетівчан сидять радянські стереотипи про Миколу Островського та інших «героїв» антиукраїнського режиму. Та мало хто з них знає про Валентина Садовського, члена уряду УНР, уродженця села Пліщин із Шепетівщини. Чи, наприклад, про мужність Січових стрільців, які у 1919 році саме з нашого міста розпочали один із перших успішних наступів на більшовицьких окупантів. Згодом вони оборонятимуть місто майже місяць.
Зібрані документи й факти (їх у книжці чимало) вражають новизною. За радянських часів, починаючи від школи, комуністичні ідеологи твердили, що всі ті, хто чинив їм опір, — «бандити», «сепаратисти», «петлюрівці», «буржуазні націоналісти» і т. п. М. Островський називав українських патріотів зневажливо «братвою». Насправді рідну землю обороняли і визволяли мужні та освічені вояки і месники. Такими були офіцер Української армії Кузьменко — організатор підпілля, Павло, Василь, Яків Вінники, священик Василь. За день до повстання їх арештували чекісти… Якову вдалося втекти. Інший приклад. За незалежну державу в 20-х роках загинули під Крутами студенти Другої гімназії імені Кирило-Мефодіївського братства Іван і Костянтин Каравани, вихідці з села Хутор, що неподалік від Шепетівки.
У книзі вміщено матеріали про селянські виступи в часи колективізації, про Голодомор, кривавий терор 1937-1938 років, цікаву інформацію про діяльність німецької розвідки на початку Другої світової війни, масові розстріли євреїв нацистами, про концтабір військовополонених, боротьбу ОУН-УПА на території краю проти фашистського і комуністичного режимів. Книжка «Невідомі сторінки історії Шепетівщини» цінна тим, що розвінчує усталені радянські міфи. Як у зв’язку з цим не згадати застереження письменника Олександра Довженка, що «народ, який не знає своєї історії, є народ сліпців». Документальний твір М. І. Полодюка – це книга-повчання, книга-нагадування, книга-застереження. За словами автора, «історією потрібно не лише цікавитись, її треба досконало знати. Бо історія — це не просто минуле, це — душа. Той, хто не знає її, ніколи не розумітиме душі свого народу».
Gismeteo 
