84-та мистецька осінь в обласному академічному музично-драматичному театрі імені М. Старицького відкрила завісу виставою з національної скарбниці — соціальною комедією І. Карпенка-Карого «Життєве море» з його незавершеної трилогії про життя так званої нової української інтелігенції (режисер-постановник — Олександр Сторожук). А перед початком прем’єри глядачі і колеги щиро привітали заслуженого артиста України, відомого актора Ігоря Сторожука із 50-річчям та 30-літтям сценічної діяльності. Втім, про все — по порядку.
Як майже всі 18 п’єс Івана Карпенка-Карого, «Життєве море» вперше вихлюпнулось на сцену безсмертного театру корифеїв (до якого, як знаємо, належав і М. Старицький, ім’я якого носить наш театр, — авт.). Хмельницькому сценічному колективу вдалося зберегти автентику «корифейської» комедії: поставлена у традиційній манері, із збереженням первинного мовного колориту (київська говірка початку ХХ століття), вистава переконливо показала: змінюється все, крім людських вад, зокрема, подвійних стандартів моралі. Але комедія на те й комедія, щоб гротескно вип’ячувати пороки, тим більше, коли вони із рідного богемного середовища. Втім, професійне закулісся актори відкрили з неабиякою дозою позитиву, чим і переконали: своє, хоч і грішне, та найдорожче.
Як пам’ятаємо за класичним змістом, головний герой вистави — успішний і талановитий актор, улюбленець публіки Іван Барильченко (заслужений артист України Ігор Сторожук) заплутався у жіночих чарах. З одного боку, його мучать докори сумління перед майже святою дружиною Марусею (артистка Емма Мужевітіна), яка виховує їхніх дітей, і спалює пристрасть до вродливої актриси, кокетливої спокусниці Людочки Ваніної (артистка Сніжана Туткевич-Самойлова). Однак не менш інтригуючою була і друга сюжетна лінія вистави — закулісся театру — з безгрошів’ям, інтригами, плітками, заздрощами. Ось тут уже комедійний хист зайнятих у виставі акторів, як кажуть, зашкалював. Природність деяких сцен була досить достовірною, що, здавалося, актори грають історії з їхнього власного середовища. Тут і комедійний гротеск, і драма особистості... У провідних ролях були переконливими заслужений артист України Степан Бортнічук, Василь Шпунт, Дмитро Олійник, запам’яталися яскравими епізодами Тамара Герасименко, Валерій Купченко, заслужені артисти України Микола Валівоць, Лариса Власенко, Павліна Попач та інші.
Звісно, у бенефісній виставі найбільше сценічного простору і глядацької уваги дісталося ювіляру Ігорю Сторожуку. Ігор Якович вкотре довів, що, попри зіграні десятки ролей із світового репертуару, українська класика найближча йому за акторською ментальністю. Символічно, що 30 років тому дебютував він, випускник Київського театрального інституту, на сцені Львівського академічного театру імені
М. Заньковецьої роллю Яреми у драмі «Гайдамаки» за однойменною поемою Т. Г. Шевченка. Ця вистава увійшла до переліку класичної спадщини українського сучасного театрального мистецтва.
Ігор Сторожук зізнався, що він щасливий у своїй акторській долі, і сцена — це не просто творча майстерня, це справжнє «житейське море», і часто важко відокремити сцену від закулісся… А ось глядацькі симпатії стали для Ігоря Сторожука визнанням і його таланту, і популярності, і правильності обраного ним шляху.
Який же шлях торуватиме хмельницька трупа у нинішньому сезоні? Про це повідомив під час урочистого відкриття 84-го сезону художній керівник академічного театру імені М. Старицького Анатолій Пундик:
— Будуть прем’єри і на великій, і на малій сценах. Плануємо поставити трагікомедію «Республіка на колесах» Якова Мамонтова, комедію «Великодушний рогоносець» Фернана Кроммеліна, психологічну драму «Метод Грьомхольма» Жорді Гальсерана, а також оперету
Й. Штрауса «Летюча миша» та інші. Головний принцип нинішньої театральної політики — цілковита свобода творчості.
Одне слово, 84-ий сезон у театрі обіцяє бути по-справжньому новим. Які грані творчого самовираження колективу засяють зі сцени — побачимо у прем’єрних показах.
Gismeteo 
