Мільйон євро (!) — таку суму назвав іспанський колега, коли мова зайшла про створення доступу до послуг європейського рівня на Хмельницькому вокзалі. Щоправда, сказав він це перед екскурсією, на яку працівників Укрзалізниці, представників профільних відомств, місцевої влади, журналістів та західних гостей — учасників семінару, що відбувався на базі головної залізничної станції нашого обласного центру, запросили господарі.

Це слова колишнього успішного прем’єра Великобританії Маргарет Тетчер. Податки із зар- плати, як і інші — саме це є джерелом життєдіяльності будь-якої держави.

Коли наша влада починає щось рахувати, то поспіху від неї не дочекаєшся. Так і з підрахунками на виборах, так, виявляється, і з рейтинговими цифрами. Здавалося б, вже майже середина року, а де ж остаточні підсумки за минулий? Нарешті в травні Мінрегіонбуд таки спромігся їх опублікувати. Ні, можна було б використати рейтинги Мінекономрозвитку, але надто вони куці: мало показників публікують. Тому, проявивши терпіння, ми нарешті можемо побачити, хто є хто серед областей України, а точніше, де ж перебуває рідна Хмельниччина в Моніторингу соціально-економічного розвитку регіонів за 2016 рік, днями оприлюдненому Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Й не важливо, що дані «не першої свіжості»: вони показують динаміку, а також зафіксували стан, у якому перебуває область. Особливо це стосується дна, до якого впритул наблизилася Хмельниччина саме з економічної точки зору. Ви ж не думаєте, що наша економіка встигла за останні півроку виплисти, видряпатися з придонного мулу, в який нас занурило нинішнє керівництво краю.

Неоковирні в нас якісь реформи. Наче сокирою тесані. То скалка цього реформаторського витвору підступно «вкусить» споживача, то боляче вдариться він об якийсь із кутів цієї реформи коліном чи головою. Нерівне та необтесане воно виходить, гострі та підступні кути визирають скрізь. Наразі йдеться про запроваджений в Україні ринок чи то псевдоринок газу. Де конкуренцією й не пахне, де уряд встановлює штучні захмарні ціни на газ вітчизняного видобутку, а всі приватники можуть завдяки цьому бавитися з ціною, маючи надприбутки. Й штрафні санкції, що отримують споживачі, які не встигли призвичаїтися ще до нових правил, за межами розумного — подвійна вартість «несанкціонованого відбору» (про це докладніше пізніше). Не тільки юридичні особи страждають від «ринкових умов» на ринку газу. Пересічні громадяни також мають проблеми: днями у чверті мешканців Хмельницького несподівано зникла гаряча вода — комунальному підприємству «Південно-Західні тепломережі» перекрили газовий вентиль.

В Україні назріло питання відкриття ринку землі. Значну кількість аспектів цього архіважливого і багатовекторного питання розглянули журналісти на медіа-тренінгу в Києві під назвою «Перевірка фактів. Міфи та зміст. На прикладі земельної реформи в Україні».