Курси валют

Науковці Чернівецького національного університету взялися примножувати популяцію рідкісної й надзвичайно цінної риби родини осетрових — стерляді прісноводної. Вони не лише змогли отримати ікринки у лабораторних умовах, штучно запліднити їх та виростити потомство, а 1120 чотиримісячних рибин стерляді випустили в їхнє природне середовище — у Дністер.

Доцент кафедри біохімії та біотехнології вишу Олексій Худий, який разом із колегами здійснив цю операцію, пояснює, що в Дністрі збереглася популяція цього виду риб. Вона, як і всі осетрові, є продуцентом чорної ікри. Через свою цінність нині стерлядь — червонокнижний вид. Тому й виник намір відтворити вирощування стерляді у штучних умовах, побудувавши для цього на Дністрі завод.
Про те, що стерляді в Дністрі залишилося дуже мало, стверджують і у національному природному парку «Подільські Товтри», власне, й рибалки з багаторічним стажем. Прикро, але проблема не лише з цим видом риби. Із Дністра та його приток зникають й інші види. Скажімо, колись тут масово водилися підуст, марена, головень, миньок, носар. Тепер їх значно поменшало. Сьогодні під загрозою популяція щуки, білизни, чехоня, яльця. А спорудження греблі в пониззі Дністра призвело до скорочення або повного знищення нерестовищ осетрової, оселедцевих видів риб, а також деяких коропових та окуневих.
Дністер — друга за довжиною річка України та найбільша в межах Хмельницької області. Вся південна частина Хмельниччини, а це 37,6 відсотка її території, належить до басейну Дністра. Довжина річки в межах області 152 кілометри. До Дністра несуть свої води Збруч та 1267 малих річок, струмків і потічків, які протікають по території восьми районів Хмельниччини. І не секрет, адже неозброєним оком видно, що екологічна ситуація в Дністрі за останні роки помітно погіршилася. Він замулюється, заростає і міліє, словом, деградує. Відтак міліють його рибні запаси.
А почалися всі проблеми із спорудження Новодністровської ГЕС, створення Дністровського водосховища площею 14200 гектарів, розташованого в межах Чернівецької, Хмельницької та Вінницької областей. Основне його призначення — гідроенергетика. Поряд з тим, воно виконує також значні водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні та інші важливі природоохоронні функції. Також водойма є джерелом для задоволення потреб суспільства в рибних ресурсах.
З іншого боку, Дністровське водосховище — унікальна екосистема з огляду на проблему збереження біорізноманіття регіону. У ньому поширенні десятки видів риб, які охороняються. До групи раритетних належать вирезуб причорноморський, марена звичайна, йорж смугастий, стерлядь прісноводна, чоп великий та інші. Усі ці види потребують особливих заходів охорони.
Загалом, Дністер, за висновками наукового співробітника НПП «Подільські Товтри» А. А. Григорчука, відзначається високим видовим різноманіттям іхтіофауни. У водоймі поширені представники 15 родин: міногові, осетрові, коропові, чукучанові, в’юнові, баліторові, сомові, щукові, умброві, лососеві, миневі, колючкові, окуневі, головешкові, бичкові. До них належить понад 50 видів риб, з яких промисловими є лящ, плітка, короп, карась сріблястий, рибець, клепець, судак, окунь, сом, товстолоб білий та строкатий, щука, підуст, марена звичайна, синець, краснопірка, головень, ялець, білизна, форель райдужна. Дев’ять видів риб — непромислові, тринадцять видів занесені до Червоної книги України, два види є небажаними і мають шкідливий вплив на стан популяцій інших риб.
У межах нашої області на Дністровському водосховищі розташовані два водно-болотних угіддя міжнародного значення — «Бакотська затока» та «Пониззя річки Смотрич», які відіграють ключову роль у збереженні та відтворенні біорізноманіття басейну річки Дністер, зокрема риб. Ці об’єкти — важливі зимувальні ями для іхтіофауни у регіоні. Зимувальні ями — це місця масового скупчення риби в зимовий період в поглибленнях руслової частини річки. У цих зимових «готелях» завдяки гарній циркуляції кисню і відсутності течії скупчується багато риби, яка нереститься навесні.
І фахівці НПП «Подільські товтри», і екологи, і природоохоронці б’ють на сполох, наполегливо рекомендують накласти мораторій на промисловий вилов риби. Старший науковий співробітник національного парку Михайло Дребет розповідає, що риболовний промисел Дністровського водосховища, незважаючи на наукові рекомендації установи, все ж триває. Рибогосподарська експлуатація водойми розпочалася в 1991 році. За період 1991-2005 років промисловий запас Дністровського водосховища, не маючи необхідного потенціалу, був практично вичерпаний. У 2005 році було рийнято рішення про тимчасове припинення промислового вилову риби та мораторій на рибогосподарську експлуатацію Дністра. Ініціативу Чернівецької області підтримали Тернопільська, Хмельницька, Вінницька обласні ради. Таким чином, в період 2005-2009 років промисловий лов не здійснювався. Однак з ініціативи керівництва рибоохорони в 2010 році було отримано ліміт вилову риби в Дністровському водосховищі в кількості 50 тонн. Половина ліміту використовується господарниками Чернівецької області, інша половина —Хмельницької та Вінницької.
Інтенсивна експлуатація водойми, стверджує Михайло Васильович, призвела до негативних наслідків. А зарегульованість Дністра греблями Дністровського та Дубосарського водосховищ значно змінила режим стоку річки і, відповідно, гідроекологічну ситуацію, особливо в нижній його частині. Щоб відновити екосистеми, які зазнали суттєвих змін у період заповнення водосховища, починаючи з 1988 року, проводять екологічні попуски, які покликані створити умови для розмноження риб, птахів та інших гідробіонтів. Однак вони малоефективні й часто при цьому мають негативні наслідки, резюмує науковець. Наприклад, згубно впливають на процес нересту у водосховищі. Зокрема, практично щороку, відбувається осушення природних нерестилищ, та прискорення осипання берегів. Таким чином, спостерігається дефіцит нерестилищ для багатьох видів риб, що складають основу промислового запасу. Ще однією проблемою є те, що саме в нерестовий період відбувається скид води. Оголюються нерестилища, а це призводить до загибелі ікри.
Фахівці національного парку з метою відновлення видового різноманіття риб у Дністрі, окрім введення мораторію на промисловий вилов риби, пропонують сприяти природному розмноженню риб. Як саме? Потрібно підтримувати нормальний рівень води під час нерестового періоду, охороняти нерестилища та нагульні території, використовувати штучні нерестилища у верхній та нижній частині водосховища. І це далеко не все. Слід проводити аналіз відтворення видів у притоках Дністра, поступово зарибнювати водосховище в певних ділянках (нагульні території) переважно аборигенними, тобто місцевими видами риб. Треба посилити контроль за екологічним станом водосховища та приток Дністра, щоб зменшити забруднення стічними водами та шкідливими хімічними речовинами промислових об’єктів.
Відповідні наукові обґрунтування та рекомендації ще торік науковці «Подільських Товтр» направили у різні інстанції. Але, як не прикро, ніхто на них не відреагував. Прикро й те, що не ведеться належна боротьба з браконьєрами. Наразі Дністер від берега до берега, як зі сторони Хмельниччини так і Буковини, переціджують численними риболовними сітями. Губителі природи використовують заборонені методи, засоби і знаряддя вилову риби. На жаль, далеко не в повному обсязі виконується і обласна програма розвитку рибного господарства Хмельниччини на 2013-2017 роки.