Проїзд більшості пільгових категорій громадян у громадському транспорті, як вже йшлося в нашій газеті (див. «ПВ» від 4 червня №№ 60-61, «Пільговик чи «заєць»?»), скасований на законодавчому рівні з початку літа. Нагадаємо, що Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», прийнятим ще наприкінці грудня минулого року встановлено, що право на безкоштовний проїзд залишається лише за кількома категоріями громадян. Пільга надаватиметься інвалідам I і  II групи, дітям-інвалідам, дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, учням із малозабезпечених сімей та особам, які їх супроводжують, і які супроводжують інвалідів I групи, й учасникам бойових дій. Ось і все!
Водночас уряд «забув» скасувати свої постанови № 354 від 17 травня 1993 року «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування» та № 555 від 18 серпня 1994 року, яка розширила перелік пільговиків. Виникла правова колізія, коли закон суперечить постановам. Як бути? Коли готувався минулий матеріал, депутати Хмельницької міськради щойно написали листа з проханням роз’яснити, що ви там у Києві вирішили? Мовляв, розтлумачте нам, далеким від ваших мудрих законотворчих рухів, як перевозити людей? Листи адресовано Гройсману В. Б., Голові Верховної Ради; Яценюку А. П., Прем’єр-міністру; Пивоварському А. М., міністру інфраструктури, Розенку П. В., міністру соцполітики. На жаль, за усе літо ці високоповажні пани разом зі своїм бюрократичним апаратом не спромоглися (жодний!) відповісти хмельницьким депутатам. Тому редакція вирішила поспілкуватися із начальником транспорту та зв’язку Хмельницької міської ради Петром КУЗЬМІНИМ щодо ситуації в сфері перевезень.

Детальніше читайте в №№ 94-95 від 27 серпня.