Відчули на власному гаманці торішнє зростання цін? Рекордний за останні роки показник інфляції — 43 відсотки добряче перетрусив споживчий кошик українців. А як можна вижити, коли усе дорожчає? Лише отримувати більшу зарплатню. І, як не дивно, цифри свідчать, що надходження в нас таки зростають. За інформацією директора департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Світлани Лукомської, протягом одинадцяти місяців минулого року середня заробітна плата подолян становила 3283 гривні, що на 448 гривень більше, ніж за відповідний період 2014-го. Але не це головне: у грудні стався рекордний стрибок зарплатні — вона зросла на чверть порівняно з листопадом і сягнула 4465 гривень (статистики кажуть, що це не остаточні дані й вони можуть бути дещо уточнені у бік зменшення. Але все одно значне збільшення — це факт). Отже, якщо поглянути на показники позаминулого року та грудня минулого, то у легальному, а не тіньовому секторі, доходи перекрили втрати від інфляції.

Нині Хмельниччина з нетерпінням чекає результатів у всій Україні, бо традиційно за рівнем зароблено область пасла задніх, перебуваючи у хвості рейтингу, маючи зарплатню на рівні близько вісімдесяти відсотків від середньоукраїнського. Звісно, не всі адміністративні одиниці краю належно наростили розмір доходів. Як йшлося на спільному засіданні обласної тимчасової комісії з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), пенсій, стипендій та інших соціальних виплат і робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати і зайнятості населення, найнижчі зар- платні показники у Білогірському, Полонському та Теофіпольському районах. А якщо говорити про міста обласного значення — у… Кам’янці-Подільському. Те, що друге місто області ніяк не дасть ради із зарплатнею, завжди викликає здивування у членів комісії. А цього разу їх ще вкрай подивував туристичний збір, який має місто над Смотричем. Перлина Поділля, та й всієї України, за одинадцять місяців минулого року отримала менше сімдесяти тисяч гривень збору. У рази менше, ніж Шепетівка та удесятеро менше, ніж Хмельницький. Ви можете порівняти Кам’янець із Шепетівкою або Хмельницьким з точки зору туристичною привабливості? А де ж кошти?
І нехай представники міської влади Кам’янця-Подільського запевняли, що насправді «їхня цифра» майже удвічі більша озвученої (звідки беруться різні дані?), однак для нашої туристичної Мекки турзбір на такому рівні — це ганьба. Перший заступник голови облдерж- адміністрації Василь Процюк наголосив, що кам’янчанам треба зробити висновки із почутого та «міняти правила гри». Бо для усіх же очевидно, що шалені туристичні гроші «протікають» повз місцевий бюджет. А місцевій владі до цього байдуже?
На засіданні виявився ще один величезний плюс роботи області. Торік Україна, як повідомляють ЗМІ, зважаючи на війну та економічну скруту, наростила зар- платних боргів до 1,9 мільярда гривень — збільшення майже у півтора раза. Ми ж спромоглися їх скоротити — теж майже у півтора раза! Якщо на початку минулого року сума невиплаченого становила 8,5 мільйона гривень, то станом на 25 січня поточного — лише 5,6 мільйона! Хмельниччина посідає справедливе заслужене місце в трійці найкращих областей за обсягами зар- платних боргів. Не заплатили вчасно своїм працівникам лише дев’ятнадцять підприємств краю. А це вже така кількість, що можна в ручному режимі, під лупою або мікроскопом, розглядати кожен випадок. Кілька років тому, коли боржників було багато десятків, їх розглядали ледь не «гуртом»; наразі варто використовувати «роздрібний» підхід й ефективно вирішувати ситуацію.
Зарплатних боргів позбавилися тринадцять районів області та два міста обласного значення. Мають невиплачене на економічно активних підприємств у Хмельницькому — 1,25 мільйона гривень (уточнимо, обласна комунальна власність, а не підприємства міста), Дунаєвецькому районі — 468 тисяч, Летичівському районі — 338 тисяч, Нетішині — 259 тисяч гривень тощо. Й, як вже йшлося, наразі можна кожен випадок розглядати окремо. Скажімо, в одному з районів (не будемо його називати, бо активно прагнуть виправитися) райрада передала приватнику в оренду приміщення комунальної аптеки аж за… 2,76 гривні за квадратний метр. А людей, які там працювали? На вулицю із зарплатними боргами 130,4 тисячі гривень! Що ви подумаєте про депутатів, які за такою ціною віддали вигідний аптечний бізнес приватнику? Слово корупція не спадає на думку?
Причому людська проблема — невиплачені кошти — один бік справи. Є й інший: на засіданні наголошували, якщо колишні робітники аптеки подадуть до суду на районну владу щодо невиплати зарплатні, то, вочевидь, виграють. Тоді можуть і рахунки райради заблокувати. Ото району гарно житиметься із заблокованими коштами, бо чомусь депутати приватнику приміщення віддали за безцінь. Василь Процюк наголосив, що фактично аптеку «подарували», влада району має «не державницький підхід» до майна. Нинішній місцевій владі треба вишуковувати варіанти повернення до статус-кво. Як? Не дуже й просто, бо ж угода оренди підписана, треба її змінювати або розірвати. Нехай шукають вихід, бо одинадцять колишніх працівників не мають роботи, ще й заборгували їм величезну суму коштів.
Взагалі комунальна сфера й є на нинішній час, мабуть, найбільш проблемною. Бо усього не виплачено на економічно активних підприємствах майже 2,4 мільйона гривень, з них на комунальних — 1,4 мільйона станом на 25 січня. І не варто навіть заглиблюватися у райони: обласні комунпідприємства тягнуть усі показники донизу. Скажімо, КП «Аеропорт Хмельницький» завинив своїм працівникам майже 0,9 мільйона гривень, обласна фірма «Фармація» — 140 тисяч.
Роками тривають історії з цими двома підприємствами, а ради їм дати не можуть. Є лише сподівання, що коли боржників по всій області лишилося менше двох десятків, то «у ручному режимі» вдасться вирішити питання із кожним випадком окремо.