азили, мабуть, і песимістів. Можна було очікувати підвищення відсотків на шістдесят, навіть вісімдесят, але удвічі… Нацкомісія, що здійснює державне регулювання (а точніше, знущання) у сферах енергетики та комунпослуг, оприлюднила на своєму сайті нові розцінки. Щоправда, нині зарано казати, що тарифи остаточні: НКРЕКП називає їх «прогнозованими рівнями тарифів». Тому, не виключено, якщо громадяни гучно заволають: «Владо, ти збожеволіла, схаменися!», їх трохи й зменшать. Але це лише припущення. Наразі поглянемо, як вирішили дотиснути всіх нас новими розцінками на послуги котелень.
Вже минулої зими люди, не спроможні оплачувати теплопостачання, обурювалися свавіллям наших владців, які встановили захмарні необґрунтовані тарифи. Що ж казати про нинішні розцінки, які Нацкомісія обговорювала на початку травня? Погляньте на них. Якщо минулого сезону споживачі міста Хмельницького сплачували за гігакалорію тепла 448,84 гривні (комунпідприємство «Південно-Західні тепломережі») або 488,66 (КП «Хмельницьктеплокомуненерго»), то «прогнозований рівень тарифів», який оприлюднили комісіянти на своєму сайті, становитиме відповідно 925,63 та 991,32 гривні за гігакалорію. Ви пам’ятаєте, скільки доводилося віддавати за опалення цієї зими? Минуло ж лише кілька місяців — не повинна була інформація про «скажені платіжки» зовсім забутися. Як бачите — удвічі більше платимемо наступної зими. У Кам’янці-Подільському ситуація аналогічна: старий тариф — 527,77 гривні, новий — 1024,41 гривні за гігакалорію.
Тарифне божевілля поширюється й гарячу воду. Поглянемо, до прикладу, на ціни, що очікують споживачів «з централізованого постачання гарячої води за умови підключення рушникосушильників». Нині хмельничани сплачують за підігрів кубометра води 34,51 та 37,04 гривні (відповідно комунальні підприємства «Південно-Західні тепломережі» та «Хмельницьктеплокомуненерго»). Комісія ж 5 травня на своєму засіданні ухвалила «прогнозовані тарифи» на рівні 65,28 та 69,49 гривні. Як бачите, знову зростання майже удвічі! Ще гірша ситуація в Кам’янці-Подільському, мешканці якого замість 42,51 гривні платитимуть 74,44. У Волочиську та Старокостянтинові тарифи взагалі перевищили вісімдесят гривень. То що, ванна стає розкішшю? Й посуд доведеться, як, до речі, вже робить дехто зі знайомих, мити холодною водою? Й умиватися потрібно заощадливо? Раз на тиждень? Нас доводять до повної деградації, коли банальні гігієнічні процедури стають недоступними? Повертаємося у середньовіччя?
До тарифотворення, розрахунку цін на газ є запитання. Особливо цікавим залишається вже звичний аспект — де ж подівся вітчизняний газ? Але про це ми поговоримо у наступній публікації, бо наразі звернемо увагу на інший специфічний момент. Влада голосно волала, що унеможливлює корупцію, встановлюючи ціну на газ однаковою для всіх споживачів, але це трішки не так. Є виняток — релігійні організації, які отримують ресурс по 3,9 гривні за кубометр проти наших із вами 6,9 гривні. Думаєте, це не джерело для зловживань? Не буду категоричним, але чув заяву від очільника лише однієї церкви — греко-католицької: не треба нам пільг, якщо паства має таку високу ціну, то й церква готова сплачувати на рівні з усією громадою. Так ось, чи не захочуть наші спритники через «церковний газ» нагріти руки? А досвід «за рахунок Бога» заробити є, ще й який. На початку дев’яностих Москва надала митні пільги попам на ввезення окремих груп закордонних товарів. Подейкують, що тоді дуже непогано чиновники та люди в рясах заробили на імпорті тютюну та алкоголю.
Але нас цікавить дещо інший бік церковного газу: пільга стосується релігійних організацій, а хто заважає вам відкрити свою? Наразі усіляких сект, які співають пісень та б’ють у бубони своїм богам, повно. То чому б і громадянам на створити свою церкву, скажімо, «шанувальників тарифів Кабміну». Звісно, треба уточнити все в юристів, але, здається, що для реєстрації релігійної громади достатньо лише заяви від десяти чоловік: вказуєте своє помешкання, як місце справляння релігійного культу, проходите реєстрацію в органах місцевої влади — маєте газ за пільговим тарифом.
І це цілком серйозна можливість заощадити. Будь-яка велика родина або друзі-куми пишуть заяву, назвавши себе, до прикладу, «адептами підвищення тарифів», і після реєстрації матимуть пільги. Навіть не виключаю, що владні спритники, аби обігріти свої маєтки, об’єднають персональних водіїв-садівників-двірників-покоївок у «секти золотого тільця» та перейдуть на «релігійний тариф».
Тарифне божевілля не має жодного економічного обґрунтування. Списувати усе на умови МВФ також недоречно, бо не вимагає Фонд, аби вітчизняний газ коштував як видобутий у сибірській тундрі. Але що робиться з українським газом, як вже зазначалося, це тема окремого матеріалу.
Gismeteo 
