Якщо п’ять років тому Богданівецький комбінат хлібопродуктів за результатами господарювання мав двісті тисяч гривень збитків, то минулий рік він закінчив із п’ятьма мільйонами гривень чистого прибутку.
Як таке можливо? — запитаєте ви. А відбулося це завдяки тому, що підприємство кілька років тому очолив Сергій Гаврилюк. Сам же він про успіхи комбінату розмірковує так:
— Уявіть собі, якщо ми заготовляли в минулі роки 65-75 тисяч тонн зерна, то такої заготівлі, як в 2015 році, навіть старожили не пам’ятають — 100 тисяч тонн! А це найбільше за останні 20-30 років. Гарно спрацювала служба заготівлі — їздили по господарствах, запрошували до співпраці. Всі служби старалися якомога тісніше співпрацювати з товаровиробником, щоб створити йому найкращі умови для роботи. Успіхи — це заслуга колективу.
У жовтні позаминулого року Богданівецький КХП відновив роботу млинзаводу, який простоював вісім років. Сьогодні тут виготовляють 100 тонн борошна на добу. Запустили також і суміжне виробництво — комбікормовий завод, що гранулює висівки. Їх у повному обсязі відправляють на експорт. У перспективі ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України», куди входить Богданівецький комбінат хлібопродуктів, планує суттєве розширення обсягів таких поставок.
У квітні на базі комбінату запрацював круп’яний цех. За оцінкою фахівців, щороку він випускатиме щонайменше двісті тонн круп: пшеничних, кукурудзяних, ячмінних, перлових, манних. Та навіть від таких відносно невеликих обсягів виробництва підприємство матиме неабиякий економічний зиск.
«На окремих ділянках виробництва люди були не повністю зайняті. Тепер же вони можуть паралельно по певних днях працювати й у нових цехах. Таким чином ми забезпечили робочою силою крупцех та пекарню і зберегли в повному складі півтори сотні працюючих — увесь свій колектив, та ще й надали йому можливість додаткового заробітку.
Своїх працівників, щоб ви знали, ми не ображаємо. Маємо їдальню, пекарню та невеличке підсобне господарство. Тож обходимося всім власним. Повноцінний обід у нас коштує десять гривень. Двічі на рік кожному даємо по 30 кілограмів борошна», — розповідає Сергій Миколайович.
Отримання високих прибутків дозволяє уже цього року перевести підприємство на використання газу в сушильних установках замість дизельного пального. Адже норма його споживання порівняно із газом значно вища. Таким чином вже у найближчому майбутньому вартість енергозатрат тут знизять на одну п’яту. А ще планують поставити нові ваги, які значно збільшать пропускну спроможність, пожвавлять роботу. Якщо за добу Богданівецький КХП приймав 1200 тонн зерна, то тепер зможе — 1500.
Все, що можливо на підприємстві впровадити, покращити — тут на ділі, без зайвих слів чи нарікань на важкий економічний клімат у державі, роблять. Ідеї розвитку до «Державної продовольчо-зернової корпорації України» подають самі, не чекаючи манни з неба. Підтримку їх реалізації відчувають повсякчас. От тільки б прожитковий рівень держава підняла, тоді б і заробітні плати на комбінаті автоматично зросли. Високі прибутки цього державного підприємства цілком дозволяють таке зробити. На сьогодні ж середня зарплата по комбінату – близько чотирьох тисяч гривень.
Мріє Сергій Гаврилюк бачити біля комбінату землю. Каже — є всі можливості, і фінансові, і фізичні, її обробляти. А головне — велике бажання колективу. «Мені було боляче дивитися, як гинули п’ять сільгосппідприємств Хмельниччини, які належали академії аграрних наук. Їхню землю відразу повіддавали комерсантам. От чому так? Ми б з радістю забрали землі в Пирогівці, Шарівці. Від цього був би неабиякий ефект! Може, колись доживемо і так воно й буде?», — запитує директор.
А чому б і ні? Жодного сумніву не виникає, що й з таким завданням колектив комбінату справився б на відмінно.
Gismeteo 
