Не дай Бог «захворіти» великою політикою. Це однаково, що вас закинули в грузькі трясовини й непролазні хащі, де водяться одні чорти. Поринувши туди з головою, як відстежувач, переконався в тому, що ніколи подібних битв титанів майна і фінансів ще не було. Не належу до песимістів, але дійшов сумного висновку: з тих дебрів не вибратися; можливий порятунок лише за умови, якщо не вимести мітлою (не відьмівською, а залізною) мозольними руками громади отих болотяних чортів.

Почнімо з цифр. За підрахунками спеціалізованих органів фінансової розвідки, до 2010 року з України через схеми фіктивного експорту та імпорту комбінаторами Бендера виводилося приблизно 12 мільярдів доларів. У період 2010-2013 роках ця сума зросла до 20 мільярдів на рік. За 2014-й даних точних немає, однак експерти називають десь 17 мільярдів доларів. За українськими джерелами, у тому ж 2014 році державні підприємства вивели з країни 110 мільярдів гривень… Охоплює враження, що на київській Лисій горі влада та її вірнопіддані виконавці-прислужники заразилися вірусом чуми та паніки. Мовляв, квапся і не зівай, допоки не розгорілося «вогнище» і гора не спалена, твій рятунок – офшори. Ви запитаєте: невже всі зачумлені торбохватством і немає здорових сил, аби твердо заявити: «Досить!» Досить безбожно красти і перетворювати Україну в пустелю! Хіба про таку державу мріяли? Народ ошуканий, розчарований між обіцянками і реальними діями поводирів. Біда в тому, що на вершину влади потрапляють аж ніяк не випадково ні президенти, ні урядові персони, ні певна кількість парламентарів. Кучмівський спрут живе і процвітає. Країна, поділена «батьком» Леонідом на шматки між олігархами та кланами, стала для них лише територією для здирства і швидкого збагачення, а не рідною серцем. Не кажучи про те, що майже всі вони живуть за кордоном, принаймні – сім’ї. Оце і є небезпечна трясовина – олігархизація та корупція, на якій простий обкрадений народ зубожіє понад 20 років, чахнутиме й вимиратиме й надалі, якщо ці жирні п’явки знекровлюватимуть українців.
Послухаймо мудрих. Андре Гертель, політолог Єнського університету і Києво-Могилянської академії: «Порошенко – один із прикладів того, як політика в Україні функціонує за старими правилами. Його оточення отримує суттєву вигоду від його президентства. Саме проти цього виступав Євромайдан, і це те, що Україні треба зробити – розділити політику й бізнес, якщо вона хоче побороти корупцію» (www.dw.com).
У першій декаді червня ц. р. Україну відвідав голова ради директорів міжнародної антикорупційної організації Транспаренсі Інтернаціонал (ТІ) Хосе Угас. Легендарний борець з корупцією, колишній екс-спецпрокурор Перу, який свого часу ув’язнив президента-корупціонера А. Фухіморі на 25 років, зустрівся з нашим президентом Порошенком. Він зазначив, що перші кроки боротьби з корупцією зроблені ще два роки тому, але їхні результати – незначні. «Це є лише добрим початком. Адже якщо все це не буде впроваджуватися, жодної боротьби з корупцією не буде». Пізніше на запитання журналістів, чи додають слова українських можновладців упевненості в тому, що посилюватиметься в Україні натиск на корупціонерів,  Хосе Угас сказав, що він такої впевненості не має, і хотів би бачити реальні справи: «У нашій роботі ми часто говоримо з першими особами держав, і всі вони обіцяють боротися з корупцією. Проте часто після таких зустрічей вони нічого не роблять, бо самі корумповані. Єдиний шлях дізнатися, чи кажуть вони правду, побачити дії. Закони і слова – це добре, але нам потрібно бачити дії», – відповів поважний гість. Якщо так не станеться, то «ми прогнозуємо, що може трапитися з Україною». За відвертими словами прочитується застереження нашій владі про незворотні наслідки. Адже за даними цієї авторитетної організації, антикорупційна репутація України в світі залишається вкрай низькою. У цьогорічному світовому індексі сприйняття корупції, який вираховує організація, Україна набрала лише близько 27 балів і посіла 130-ту позицію з 168-ми. Це означає, додав голова правління українського представництва Транпаренсі Інтернаціонал Андрій Марусов: «А якщо будь-яка країна світу має менше 30 балів, це є підставою, щоб занести її на дошку національної ганьби».
Новообраний директор «Transparency International» в Україні Ярослав Юрчишин висловився так: «Перша проблема – це слабка політична воля. Суспільство очікує конкретних результатів». Саме так, наслідки будуть, якщо дуже захотіти. Але поки що «діємо» за принципом рука руку миє. Ніби і закони чи не найкращі в Європі, створені спеціальні інституції, і затримання бувають, однак хабарники або тікають, або суди тягнуть з вироками… Чому так – прості люди прекрасно розуміють. Не розуміють людей у верхах, сприймаючи їх… недоумками? «Ну-ну, спокійно промовляє у моєму селі дядько Василь, – дограєтесь… У людей терпіння, наче мотузка, але й вона може увірватись».
Друга проблема – небажання (не компетентність, чи «договорняк» із регіоналами?) добиватися повернення крадених мільярдів доларів. Десятки втікачів за кордоном і жодного позитивного результату! Даніель Телесклаф, голова підрозділу фінансової розвідки Князівства Ліхтенштейн на запитання про співпрацю щодо повернення в Україну коштів, чітко пояснив: «Ми не є членом Європейського Союзу, але ведемо таку ж політику стосовно санкцій проти чиновників, які були запідозрені в корупції та відмиванні коштів, зокрема в Україні. Наразі ми заблокували рахунки 24 особам на суму близько 25 мільйонів доларів. Україна передусім повинна довести, що ці активи були справді здобуті злочинним шляхом. Тільки після цього можемо говорити про їх повернення… Звичайно, ми розуміємо: на це потрібен час. Але Україна повинна все ж таки діяти більш оперативно. Ми не можемо блокувати рахунки вічно», –  сказав пан Даніель.
Зішлемося ще раз на перуанця Хосе Угаса, якого президент Порошенко попрохав допомогти повернути в Україну крадені кошти Януковича. (Нагадаємо, за підрахунками наших експертів ця сума складає 50 мільярдів гривень. Тоді як британський експерт-юрист Атлантичної ради Алан Райлі вважає, що режим Януковича повинен повернути Україні 30 мільярдів доларів). За словами Х. Угаса, справа екс-президента добре відома в усьому світі і була визнана найбільш корупційною за 2015 рік. Він пообіцяв сприяти у пошуках «грандіозної корупції» і впевнений, що Януковича та його оточення після ретельного слідства треба неодмінно покарати. Адже крадіжки грошей погіршують стан захисту прав людини в країні, позначаються на безробітті, відсутності освіти та охорони здоров’я. Іншими словами, корупція вбиває людей.
Як мовиться, Бог у поміч вам, шановний Угасе. От лише муляє моє серце тривога і непевність за «своїх» – у давній і звичній імітації гри без наслідків.