Коли прибули у володіння філії «Рідний край» ПрАТ «Зернопродукт Миронівський хлібопродукт», нам повідомили, що її директор, депутат обласної ради Володимир Прокопчук офіційно перебуває у відпустці.
— Чому саме офіційно? —  поцікавилися ми.
— Тому що він постійно — на своєму бойовому посту, адже ось-ось жнива. А, як відомо, хліборобська праця спочинку не передбачає, — почули у відповідь.

І справді, довідавшись про журналістів нашої газети, Володимир Олександрович за якихось
20 хвилин прибув до контори і  вже розповідав нам про господарство. Почав із сухої статистики: врожайності, скільки чого вирощують і беруть з одного гектара.  — Два роки тому зібрали
63 центнери  зерна з гектара, — пригадує Володимир Олександрович.
Ще думку не закінчив, а мій колега захоплено: оце так врожайність!
— Еге ж, я через той показник стільки наслухався, — продовжив Володимир Олександрович, — бо врожайність пшениці на полях «Рідного краю» маємо — 100, а кукурудзи і за  120 центнерів з гектара беремо.
 Як кажуть у таких випадках, плач і заздри нам, Європо! Бо скільки б того «допінгу» не сипала у свої поганенькі грунти, а українських чорноземів тобі не здолати!
Так-так, «Рідний край» таки побив світові рекорди у рослинництві. А це, безперечно, потужна база для тваринництва. Корми — перша запорука його ефективного розвитку.
І от ми на фермі у Соснівці (Білогірський район). Донедавна це були приміщення, що, м’яко кажучи, бовваніли жахливими пам’ятниками «великим реформам» Леоніда Кучми, який спромігся пустити наших сільгоспвиробників із торбою по світу. Звісно, «Рідний край» і є промовистим винятком того, як можна виживати й успішно господарювати і при ось таких «кучмах», і при його правонаступниках.
Так ось, тут реконструювали родильне відділення, телятник, звели ще один на 110 голів утриманням до двох місяців.
На наших очах росла ще одна будова, де доглядатимуть  110 телят віком від двох до шести місяців.
Заступник директора з тваринництва тутешнього відділку Юрій Семенюк за майбутнє своїх «підопічних» спокійний.
— Перший ужинок кормів — «золотий». Фактично стовідсотково заготовили їх, — каже він.  
Попереду ще один-два ужинки. А, як відомо, запас у кишені  не муляє. А славний почин — усю справу вершить.  
Донедавна на тваринницьких фермах відділку  села Новоставці (Теофіпольський район) планували переобладнати доїльну залу. Нині задум став реальністю. Головний зоотехнік Іван Шатайло — ентузіаст і глибокий знавець своєї справи:
— Доїмо від кожної корівчинки по 22 літри щодоби.
Усе до краплини молоко забирає компанія «Люсдорф». Її вимоги до якості — «драконівські». Воно й зрозуміло, компанія виробляє дитяче харчування. Інтерес саме до молока «Рідного краю» — очевидний, бо їздять сюди, у Новоставці, за... 350 кілометрів лише в одну сторону.
Тут же на фермі побачили, як корівчині знімали із копит омертвілу тканину.
— Це наш головний «манікюрник» Максим Букевич, так обережно  і дбайливо позбавляє годувальниць незручностей та мук, — розповідає Володимир Прокопчук.
 Ось-ось у селі Кривовілька (Теофіпольський район) відзначатимуть  першу річницю, як тут «Рідний край» відродив тваринництво, розпочавши із телятників для групового утримання  віком від двох до шести  місяців. Приміщення — сучасні, з водопоїлками із підігрівом у холодну пору року. По сусідству із цим приміщенням зводиться ще одне...
Далі дізнаємося і про свинокомплекс, на якому відгодовується майже 10 тисяч голів. І про те, як власних нетелів доглядають для поповнення рік молочних та на продаж. Ще багато побачили й почули такого, що, на жаль, для багатьох районів області та багатьох областей України є розкішшю, а то й досягненнями на рівні фантастики.
Звісно, усе це сталося завдяки директору філії «Рідний край» Володимиру Прокопчуку, який зумів згуртувати колектив однодумців та професіоналів-аграрників. А це, погодьтеся, велика справа, коли права рука знає, що робить ліва, коли очі бачать, куди вести, а розум і досвід служать одній загальній і корисній справі.
А втім роки навчання Володимира Прокопчука  мистецтву ведення сільського господарства в Німеччині — не минули даремно. Бо успішний менеджер — це той, хто не живе одним днем, одним врожаєм, одним бажанням — усе і зразу. Успішний керівник той, хто насамперед має неспокійний, творчий хист, тонку інтуїцію, де саме ховається  успіх, той, хто, даруйте, бачить на камені... квіти.
І як влучно з цього приводу сказав Теккерей, мовляв, погано, коли левів веде за собою баран, добре, коли баранів веде  за собою лев, і, безперечно, вже ідеально, коли левів  скеровує  лев. Так ось, за характером лев, Володимир Прокопчук побачив у своїх колегах-хліборобах саме левів. Саме через це і відбувся успішний  проект — філія «Рідний край» ПрАТ «Зернопродукт Миронівський хлібопродукт».