Курси валют

Позичати – погано, бо потрібно ж віддавати. А якщо все ж довелося позичити, то краще таки повернути борг до останньої копійчини; перевіривши-звіривши, документально засвідчивши, що розрахунок остаточний. Бо нині на боржників чекають зграї круків – колектори. А вони можуть неабияк зіпсувати життя. До нашого часопису надійшов лист:

Від банку пішов…
«Шановна редакціє газети «Подільські вісті»!
Звертається до вас Кирильчук Світлана Корніївна. Річ у тім, що в 2013 році мій син Олег узяв кредит в «Альфа-Банку» на суму 6,8 тисячі гривень, мав повернути 8,67 тисячі; я сплатила 9190 гривень. Останній платіж здійснила 31.07. 14 – 900 гривень.
Минуло два роки, і несподівано я отримала листа від загадкової компанії ТОВ «Кредитекспрес Юкрейн Ел. Ел. Сі.» від 9 червня поточного року, в якому вони вимагають 6,407 тисячі гривень, мовляв, за боргом «Альфа-Банку».           21 липня вони вже вимагали 6,658 тисячі гривень; і в той же день отримала СМС-повідомлення на суму 7157 гривень.
1. На якій підставі банк передав мою заборгованість якимсь колекторам?
2. Звідки взялася ця заборгованість, якщо я навіть переплатила обумовлену суму?
3. Чому за два роки банк не повідомив про існування заборгованості?
4. Чи можу я вирішити фінансове питання безпосередньо з банком, уникаючи нахабних колекторів?
Я згідна сплатити суму заборгованості – 1257 гривень, які нарахував банк. Але чому мене тероризують невідомі київські колектори, які вимагають більше семи тисяч?
P. S. Ви знаєте, колектори довели мене до того, що я готова була віддати їм п’ять тисяч, аби відчепилися. Але ж зараз вони хочуть 7000».
Хвилювання пані Світлани можна зрозуміти: нізвідки виникає якась фірма, що вимагає чималеньку суму коштів; шле листи, телефонує, надсилає СМС-повідомлення. «Подільські вісті» звернулися за коментарем до ПАТ «Альфа-Банк» і отримали відповідь від прес-служби: «Дякуємо Вам за звернення до нашого банку та бажання розібратися в проблемі взаємин кредиторів і боржників. Мусимо зазначити, що наразі ця проблема в українському суспільстві дуже актуальна. Як щодо запозичень громадян, так і великих компаній. Про це багато говориться в ЗМІ на рівні банків та компаній, а також громадських організацій та регулятора фінансового ринку – НБУ. З боку банків важливо забезпечити можливість вчасного виконання своїх зобов’язань перед клієнтами, в тому числі й щодо повернення депозитів. Інакше кажучи, якщо один клієнт не повертає банку кредит, то є ризик, що інший клієнт не зможе отримати в строк свій депозит...
Безпосередньо щодо питань, які порушуєте в своєму запиті, хотіли би зазначити: подібних випадків прострочення заборгованості можна уникнути, якщо вчасно і докладно ознайомитися із умовами кредитного договору, який підписується між клієнтом та банком, та дотримуватися умов погашення боргу.
Адже банк як фінансова установа діє винятково в рамках підписаних угод, чинного законодавства та регулятивного поля НБУ. В тому числі й у питаннях простроченої заборгованості, про які йдеться в запиті вашого видання.
Зазначимо, що зазвичай у подібних випадках банки, відповідно до умов кредитних договорів, застосовують такий механізм взаємодії з клієнтом. У разі, якщо погашення боргу відбувається із порушенням графіку, банк через СМС-повідомлення або через кол-центр інформує клієнта про прострочку заборгованості.
Зокрема, нагадує про необхідність здійснення та розмір найближчого платежу. Таких нагадувань до моменту, коли клієнт сплачує борг, може бути у різних випадках від 1-2 до 20. У разі, якщо клієнт продовжує ігнорувати нагадування про порядок погашення заборгованості, банк може передати цю справу до іншої фінансової компанії. Якщо й далі борг навіть частково не погашається, то банк у рамках чинного законодавства може продати його фінансовій компанії, після чого зобов’язання клієнта перед банком припиняються, а переходять до фінансової компанії. (Законом передбачена можливість заміни кредитора в зобов’язанні (Громадянський кодекс України, ст. ст. 515-519 ГК України), а також можливість застосування факторингу (гл. №73 ст. ст. 1077-1086 ГК України)). Таким інститутом, як факторинг (передача права на відшкодування боргу) та проведення заміни кредитора в зобов’язанні, користуються багато банків, страхові та фінансові установи в Україні.
На сьогодні пан Кирильчук Олег, про якого йде мова у вашому запиті, не є клієнтом Альфа-Банку Україна».
Ця відповідь та спілкування з працівниками банку дали зрозуміти, що фінансисти неодноразово нагадували (так вони запевнили) позичальнику Олегу Кирильчуку, а не його мамі Світлані, про борг, але він їх ігнорував. Саме тому ПАТ «Альфа-Банк» 21 червня 2016 року уклав договір факторингу ТОВ «Кредитні ініціативи», за яким відступив «своє право вимоги на користь ТОВ «Кредитні ініціативи». У повідомленні про відступне, написаному на ім’я Олега Кирильчука вказано, що «кредитна заборгованість – 910,76 гривні; заборгованість за процентами та щомісячними комісіями – 346,81 гривні; сума заборгованості вказана без врахування штрафних санкцій».
…До колекторів прийшов
Отже, як бачимо, банк порахував борг у сумі 1256 гривень. А звідки ж узялися вимоги на шість, а зараз і на сім тисяч гривень? Це штрафні санкції? Не завеликі? Й зачекайте – прочитаємо знову повідомлення про відступне: банк передав борг кому? ТОВ «Кредитні ініціативи»! А хто тероризує пані Світлану? ТОВ «Кредитекспрес Юкрейн Ел. Ел. Сі.»! Що це загадкове товариство, яке вискочило як Пилип із конопель та вимагає кошти в нашої дописувачки? Ні вона, ні банкіри не знають. У банку зазначили, що передали справу зовсім іншій структурі.
Наразі жодних документів (договору доручення чи договору факторингу) про участь у цій справі «Кредит-
експрес» до нашої читачки не надходило. Була від них лише «Претензія-вимога» та «Роз’яснення до претензії-вимоги» під галасливою шапкою – «Розпочате судове стягнення заборгованості». Тобто ми натрапили на колекторство чистої води – шантаж, залякування, тиск. Причому зверніть увагу — цей тиск має вплив: пам’ятаєте постскриптум у листі пані Світлани? Вона вже готова була віддати п’ять тисяч! Таки діють зухвалі методи шантажистів, бо пересічні люди звикли боятися судів. Добре що не заплатила!
А як реагувати на вимоги колекторів, редакція попросила прокоментувати адвоката Миколу Лозінського, що представляє адвокатську контору «Місяць і партнери». Він поінформував:
«Звісно, краще не допускати появи заборгованості. Щоб вона не виникла «несподівано», як у випадку, що аналізують «Подільські вісті», клієнту банку після погашення заборгованості варто вимагати довідку, що підтверджує відсутність боргу. Це найперше.
Друге. Дійсно, законодавство передбачає можливість відступлення банком права вимоги на користь іншої юридичної особи. Причому стаття 517 Цивільного кодексу України передбачає, що первісний кредитор передає новому кредиторові документи та інформацію, але «боржник має право не виконувати свого обов’язку перед новим кредитором до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов’язанні». Простіше кажучи, ваша читачка (це, до речі, стосується усіх громадян, що матимуть справи з колекторами) має право вимагати від колектора, аби він надав документи, що підтверджують передачу банком боргових зобов’язань. Більше того, людина має право вимагати деталізованого розрахунку заборгованості по її кредиту. Випадок, який ви розглядаєте, якраз свідчить про явну непрозорість розрахунку. Маю сумнів, як кредитна заборгованість 910,76 гривні та заборгованість за процентами та щомісячними комісіями – 346,81, що зафіксував ПАТ «Альфа-Банк» станом на 21 червня 2016 року в «Повідомленні про відступлення», чесно перетворилася в колекторів у 6407,57 гривні. Клієнтка повинна вимагати розрахунок.
Третє. Якщо колектор вимагає таку зависоку суму, тим паче, якщо протягом короткого терміну починає її ще підвищувати та погрожує судом – погоджуйтесь! Зазвичай колекторські організації «грають» на страху громадян перед судом – не бійтеся! Будь-який суд порахує належні відсотки та штрафні санкції, що можуть застосовуватись у випадку порушення боржником грошового зобов’язання – такої зависокої суми не буде. Причому, слід зауважити на тому, що особа (клієнт банку), до якої пред’явлено позов в суд про примусове стягнення заборгованості за кредитним договором, має право на підставі ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України заявити в суді клопотання про зменшення нарахованих банком чи колекторською фірмою штрафних санкцій (неустойка штраф, пеня), які є надмірно високими і перевищують суму основного боргу – тіло кредиту та відсотки за користування кредитом.
Іноді колектори лякають навіть не судом, а конфіскацією та арештом майна і тюрмою – це все фікція. Арешт та опис майна боржника здійснюються лише органами Державної виконавчої служби та на підставі рішення суду. Тому розмови про тюрму та арешт – взагалі порожні: за несплату споживчого кредиту за грати не кидають. Це по-четверте.
І останнє. Колектори тиснуть на психіку боржників залякуванням та погрозами. Дехто піддається й віддає їм гроші – на це вони й розраховують. Повторюся – не бійтеся, а можете переходити в контрнаступ. Стаття 297 Цивільного кодексу України передбачає, що «гідність та честь фізичної особи є недоторканими». Якщо вам телефонують вночі, вдаються до відвертих погроз або грубощів, ви можете вимагати захисту своєї честі та гідності, а також відшкодування моральної шкоди, звернувшись із відповідним позовом до суду. Взагалі-то за такі дії, які полягають у примушуванні вас до виконання зобов’язань, передбачається навіть кримінальна відповідальність. Тобто людина, якій особливо дошкуляють колектори, може звернутися до органів поліції з відповідною заявою-повідомленням про вчинення кримінального правопорушення за ст. 355 Кримінального кодексу України – примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань – тобто вимога виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов’язання з погрозою насильства над потерпілим або його близькими родичами, пошкодження чи знищення їх майна за відсутності ознак вимагання;
Можете попередити колекторів про свій намір звернутися до правоохоронних органів та суду, аби «вимагачі» стали коректнішими.
Звісно, борг таки доведеться віддати, але реальну суму, а не вигадані тисячі, як у вашому випадку».