Чергова спроба виїзної технічної бригади ПАТ «Хмельницькгаз» встановити лічильник у будинку на Львівському шосе, 55 виявилася марною — мешканці багатоквартирки завадили ремонтникам. Недовіру людей до нововведень зрозуміти можна, бо експерименти уряду часто вилазять їм боком. То чим страшний лічильник?
Передусім, кожен мусить знати, що існує Закон України «Про забезпечення комерційного обліку газу». Не будемо заглиблюватись в нього, лише коротко зазначимо – лічильники мають бути скрізь. Подобається це комусь чи ні – Закон треба виконувати.

Леся АНДРЕЙКО, фахівець із зв’язків з громадськістю ПАТ «Хмельницькгаз»:
– Наше підприємство вже встановило 109 загальнобудинкових лічильників газу. Це дає можливість без зайвих витрат відійти від постійно змінюваних урядом норм споживання та сплачувати за реально спожитий газ.  ПАТ «Хмельницькгаз» у 2016 році має встановити 634 загальнобудинкові лічильники, оскільки із 2018-го року постачання газу буде дозволене лише споживачам, які забезпечені приладами обліку, як індивідуальними так і загальнобудинковими. Зараз йдеться лише про тих людей, які використовують газ тільки для приготування їжі (це понад 40 000 сімей по області), оскільки в оселях, де застосовують водонагрівачі та газові котли, лічильники встановлені стовідсотково.
Для того, щоб у вказаний термін виконати вимоги Закону України «Про забезпечення комерційного обліку газу», НКРЕКП створила робочу групу, котра окреслила проблеми, що виникли:
1. Висока загальна вартість встановлення приладів індивідуального обліку (понад 4,6 млрд. грн.)
2. Надзвичайно великий обсяг робіт (необхідно буде встановлювати по одному мільйону чотириста тисяч лічильників на рік, та додатково закласти в тарифи по 2 млрд. гривень на рік).
3. Довготривалі терміни – понад 10 років.
Тому пропонується за рахунок встановлення будинкових лічильників (це близько 2,3 млн. абонентів), вартість обліку зменшити в 5 разів, термін встановлення скоротити в десять.
Тож  на цьому етапі газопостачальні компанії взяли на себе зобов’язання своїм коштом встановити лише прибудинкові лічильники, оскільки, як уже зазначалося,  інші витрати обов’язково ляжуть тягарем на і так немаленький тариф. А, найголовніше, – фізично виконати всі роботи  у встановлений законом термін газорозподільчі компанії не в змозі.
Ну що ж, позиція зрозуміла. Але чому непокояться люди? Цікавимось у міської  влади.
Анатолій Нестерук, заступник Хмельницького міського голови:
– На мій погляд, Національною комісією необ’єктивно прописаний механізм проведення розрахунків за показниками прибудинкового  лічильника. Кількість спожитого газу розписується на кожного зареєстрованого за вказаною адресою. А скільки насправді в квартирі проживає людей, хто і для чого, і в якій кількості використовує газ? Цілком справедливо було б, щоб  кожен, образно кажучи, платив лише за свій борщ. Наведу приклади. В квартирі прописана бабуся, а реально живуть квартиранти, чи господиня цілодобово шкварить пиріжки на базар. Ось і виходить – мешканці  будинку не хочуть платити за чужий газ.  Іще один нюанс. Мешканці виїхали на заробітки, чи влітку на дачу. Газом  не користувалися, а на них розписали! Крім цього, існують квартири, в котрих ніхто не зареєстрований, а є тільки власник, який накупив їх по місту декілька десятків, і помешкання здаються в оренду, чи там проживають родичі або знайомі власника. То чому люди, які зареєстровані в будинку, мають сплачувати за сторонніх? Це все одно, що обленерго скаже – ми вам встановимо один лічильник на будинок і ви будете платити по ньому, а не кожен по своєму. І як би відреагував народ? Тому не дивно, що люди не хочуть платити за газ у загальний котел.
Додам, що за цих два роки відколи нараховують субсидії населенню, споживання газу збільшилося на тридцять відсотків. А мало б зменшитись. То постає питання, чому за рахунок держбюджету у вигляді «субсидійних» донарахувань, українці як платники податків інвестують газовидобувні компанії, в котрих і так ціна на газ захмарна? На мою думку, було б доцільніше зробити доплати у вигляді субсидій на особисті рахунки громадян, щоб вони мали право спрямувати ці кошти за потребою – на воду, електрику, газ чи тепло. Тоді б люди закривали «дірки» сімейного бюджету на свій розсуд. Але така схема не створює корупційне середовище. Напевно, це комусь невигідно! Шкода, що уряд, приймаючи ті чи інші постанови, не питає думки органів місцевого самоврядування.
Ще раз наголошу – альтернативи індивідуальним лічильникам немає. Та з іншого боку, декілька років тому хмельничани могли придбати лічильники за двісті п’ятдесят гривень і заплатити ще двісті за встановлення. На жаль, той хто проживає в будинку з централізованою гарячою водою, не хотів платити за лічильником, а нині ціни значно зросли і малозабезпеченим сім’ям, пенсіонерам купити лічильник дуже дорого. В цьому році уряд запланував виділити 40 мільярдів гривень на субсидії, а чому б не передбачити з них 4,6 мільярда на встановлення лічильників?
Позиція заступника міського голови дуже слушна. Правда, у ПАТ «Хмельницькгаз» зробили уточнення: якщо мешканці виїжджають на будь-який період, то плити опломбовуються і плата не нараховується. Варто додати, що відповідно до «Програми підтримки сім’ї на 2016-2020 рр.», затвердженої рішенням п’ятої сесії Хмельницької міської ради від 16 березня 2016 №10 зі змінами від 20 липня 2016 року, міська влада береться встановлювати лічильники для вимірювання об’ємної витрати газу в помешканнях одиноких осіб – пенсіонерам за віком, недієздатним особам, малозабезпеченим та багатодітним родинам, дітям-сиротам, дітям,  позбавленим батьківського піклування та   дітям-інвалідам, інвалідам загального захворювання. Встановлюють лише в одному житловому будинку чи квартирі за місцем реєстрації заявника та при умові, що дана особа є власником (співвласником) житла чи квартиронаймачем (якщо квартиру не приватизовано). Тож бачимо, що місто про найбільш незахищених потурбувалось.
З  подробицями можна ознайомитися за електронною адресою: http://www.soczahist.km.ua/index.php?ID=336   
Звичайно, такий жест влади заслуговує добрих слів. А іншим доведеться платити. І все-таки – скільки? Про це я запитав Івана Станчука, майстра ЖЕКу №3 під стінами уже згаданого будинку №55 по Львівському шосе, він і назвав цифру в три тисячі гривень, за які можна встановити лічильник.
З незначними відхиленнями ціну підтвердили підприємства і підприємці, що мають право на проведення відповідних робіт. Була названа лише знижка на 200 гривень в разі, якщо встановлення проводитиметься колективно. Тож беремо 3000 грн., віднімаємо вартість лічильника (називали в межах 800 грн., лічильник Октава G 1,6 в Інтернеті 765 грн. ), отримуємо 2200 і множимо на 40 000 сімей по області, отримуємо  88000000 гривень! Гарний ринок, правда?
Тут є ще одне важливе уточнення – ПАТ «Хмельницькгаз» встановленням індивідуальних лічильників зараз не займається.  
Х-м! Заради цікавості завітаємо на сайт «Київгазу», цитую за оригіналом: «Згідно із  Законом України про забезпечення комерційного обліку газу, зараз лічильники встановлюють централізовано, безкоштовно, у квартирах із газовими колонками. У квартирах, де встановлено тільки газову плиту, лічильники газу будуть встановлювати протягом наступних двох років – із 2016 по 2018 рік. Якщо ви не можете чекати на безкоштовне встановлення, то  маєте можливість встановити лічильник зараз, за власні кошти, за повну вартість. Вартість робіт, матеріали для роботи із встановлення складають від 460 грн. – 1500 грн. http://kyivgaz.ua/montazh-ta-tekhnichne-obslugovuvannya-gazovikh-lichilnikiv.html»
Погодьтеся – від 460 гривень просте встановлення до 1500 – складне у Києві і 2200 вартість встановлення у Хмельницькому! Як кажуть в Одесі, це дві великі різниці! Крім того, хмельничани говорять, що їх змушують встановлювати лічильники одного українського виробника або дорожчі імпортні. Звертаємось за роз’ясненнями  в Антимонопольний комітет.
Віталій Олуйко, голова Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України:
– В Україні є сертифікованими та ліцензованими майже 15 видів лічильників. Споживач має право встановити будь-який з них і протекціонізму з боку постачальної компанії не повинно бути. Потрібно лише звертати увагу на точні технічні параметри для встановлення за місцем призначення. Ми ініціюємо круглі столи, проводимо роз’яснювальну роботу із керівництвом «Хмельницькгазу»,  «Хмельницькгаззбуту». Вони  враховують наші поради, але ситуація, на жаль, далека від ідеальної.
Фактів завищення ціни чи домовленості про ціни між суб’єктами господарювання, що встановлюють газові лічильники, у відділенні Антимонопольного комітету немає, бо немає відповідних скарг та звернень громадян. Змова, цінова змова заборонена законодавством України, тому по формуванню калькуляцій у нас були випадки, коли ми змушували ті чи інші підприємства встановлювати ціни на окремі послуги ринково обґрунтованими. В разі виявлення таких порушень Антимонопольний комітет  штрафує винуватців і штрафи немалі.  
Що стосується громадян, то хочу висловитись як депутат обласної ради: сподіватися сьогодні, що держава і надалі буде постачати дешевий товар чи послугу – наївно.  Переважна частина господарів нашої області вже має встановлені засоби обліку витрат газу, а інші сподівались, що витрачати неконтрольоване блакитне паливо зможуть і надалі. Зараз так не буде. З іншого боку, якщо у когось є питання щодо ціни на послуги по встановленню, звертайтеся, будемо розслідувати.  
Здавалось би, можна і риску підводити. Але ми ж в Україні! Заходимо на сайт НКРЕКП і бачимо наступну інформацію: http://www.nerc.gov.ua/index.php?news=4406
Даруйте, ну не «дурдом»?! Звертаю увагу на інформацію «Газова колонка + газова плита». Ми знаємо, що людям ставили безкоштовно не тільки прибудинкові але й індивідуальні прилади обліку, то  чому ж таку  аналогію не можна застосувати до інформації  «Тільки газова плита»? Як писав на початку цього матеріалу, тлумачення підзаконних актів у держструктурах виходить не завжди однаково.
Віталій Рейда, комерційний директор ПАТ «Хмельницькгаз»:
– Згідно із Законом України, якщо до 2018 року не будуть встановлені лічильники, то для мешканців будинку застосується подвійна норма, а потім можливе повне відключення. Втім, вже зараз у будинках із загальними лічильниками по Львівському шосе 39/1 та 43 газоспоживання за показниками вийшло менше на 5 відсотків від зареєстрованих за нормами. Тож страх перед перевитратами є передчасним. Витрати в порівнянні із загальнобудинковими   вийшли навіть меншими від норм. Я не бачу доцільності в придбанні лічильника, особливо самотнім людям. Тому  пропоную встановити загальнобудинковий, і вже побачите, що обсяги газу будуть в межах норми, а то й менші. А тоді будете вирішувати чи потрібен вам персональний прилад обліку. Крім того, через деякий час, можливо, держава і виділить кошти на встановлення безкоштовних лічильників, тож радимо не перешкоджати виконанню Закону про комерційний облік газу, аби весь будинок не залишився без газопостачання.
Окремо наголошу, коли люди виїжджають на літо на дачу, ми приймаємо такі заяви і плату за газ не нараховуємо, також не нараховуємо її, коли людина їде  на заробітки за кордон. І ще раз нагадаю – оформляйте субсидію, тоді оплата за комуналку не ляже тягарем на сімейний бюджет.
Люди, які вже поставили індивідуальні лічильники, ЗАВЖДИ розраховуються тільки за власні витрати голубого палива. Лічильники в квартирах ми приймаємо на облік всіх виробників, сертифікованих в Україні із типорозміром G 1,6. Преференції немає.