При зустрічі мої давні колеги по роботі в аграрній галузі області постійно запитують: «Ну, як там справи з комплексом? Ви вже відвоювали його? Коли у ньому відновиться виробництво?» Звичайно ж, їх, як і нас, людей, котрі віддали сільському господарству заледве не все своє життя, це питання хвилює.

Майже десять років ми боремося за повернення комплексу в Олешині Хмельницького району нашому господарству та відновлення у ньому виробництва. Змінюються люди у владних кабінетах, звучать все нові й нові гасла про підтримку села. А на ділі змін майже не видно. Чи то інерція заважає, чи міцні зв’язки минулого із сучасним гальмують, чи надмірна обережність не дозволяє відповідальним працівникам вжити рішучих заходів, аби розв’язати нагальні проблеми аграріїв.
Десятиліття тому продано тваринницький комплекс. А це десятки виробничих приміщень, комунікації, 16 гектарів землі. Кому ж продано? І з якою метою? Яке відношення має той так званий «покупець» до сільського господарства? А якщо справді має відношення, то чому він на всіх рівнях не добивається можливості господарювати на комплексі? І де він зачаївся? Ми неодноразово ставили ці питання на сторінках «Подільських вістей» і відповідали на них.
Та нині цілком очевидно, що покупець — то тільки гвинтик. А оборудка спланована не ним і не в його інтересах. Ті ж, хто спланував і реалізував план захоплення тваринницького комплексу, не втрачають надії на здійснення свого задуму.
З цього приводу вже відбулося декілька зустрічей заступника голови облдержадміністрації В. І. Кальніченка з керівником виконавчої служби та начальником управління юстиції. І на словах нібито досягнуто порозуміння й домовленості про те, як довести до логічного кінця цю справу. Але що далі? Пан Кутняк з головного управління юстиції заявляє, що за прийняття такого рішення міністр зніме його з роботи. Запитується, за що, пане Кутняк, міністр має знімати вас із роботи? За справедливе рішення, яке дозволить відновити роботу об’єкта тваринницької галузі? Чи, може, за створення півсотні робочих місць?
А одним із ключових факторів вирішення справи є повернення коштів покупцю. Адже кілька судових інстанцій визнали торги незаконними. А чиновники з відомства Кутняка розмахують написаною від руки шпаргалкою, в якій «покупець» не дає згоди на повернення йому коштів. І з якої такої причини у нього треба просити дозволу? Адже то не він її не дає, а ті, хто затіяв цю оборудку і ще на щось сподіваються.
Є рішення про вилучення документів проведення торгів. Але що роблять слідчі Хмельницького районного відділу поліції? А заявляють, що не можуть вилучити ці документи, бо покупець не знає, де він їх подів! А як же в такому випадку він надавав їх нотаріусу Желіховській для реєстрації? Адже тоді тільки наше вчасне втручання зупинило цей процес і змусило нотаріуса анулювати видані нею документи.
Про все це відомо і в прокуратурі. Та й в одній із її відповідей ідеться, що документи все-таки вилучені. То де ж правда? А її поки що так і не встановлено. Бо хоч під нашим тиском і замінили слідчого, та справа так і не рухається. Чому, запитаєте? Хто гальмує таку велику і потрібну для села і міста справу?
Нещодавно ми в черговий, уже кільканадцятий раз, направили звернення і надали всі документи цієї майже десятирічної історії в обласну раду, облдержадміністрацію, управління поліції та прокуратуру. А депутат обласної ради Сергій Петрович Іващук подав на розгляд сесії облради депутатський запит щодо проблеми тваринницького комплексу в Олешині. Мені пощастило бути присутнім при розгляді цього питання на сесії 20 жовтня цього року. Депутати прийняли одностайне рішення,  його виконання поставлено на контроль. З’явилася надія.
Але ми не зупиняємося — ведемо реконструкцію комплексу. На днях до нас приїдуть наші іноземні партнери. Без їхніх коштів запустити комплекс неможливо. Вони нам вірять і готові профінансувати завершення робіт. То чому ж ми врешті-решт не можемо розв’язати свої проблеми? Ми ж не просимо ні коштів з бюджету, ні підрядників, ні пільг. Ми можемо все це зробити самі. Бо ж маємо дружний, працьовитий колектив, який сподівається, що прийняте депутатами обласної ради рішення таки остаточно розв’яже нашу проблему.