Цікава штукенція цей бюджет. Мільйон сюди, мільярд туди. Раз — і знайшли додаткових доходів кілька мільярдів, два — загубили десь. У лікарів забрати — вчителям дати. Чи навпаки. Або й тим і тим дати, а когось іншого обділити. Можна й знайти в бюджеті резерви, щоб мінімальну зарплатню не 1600 гривень платити, а 3200. Цікава ж, кажу, штукенція, гумова якась. І так хочеться іноді долучитися до його розподілу, заволати, агов, не туди ж гроші спрямовуєте! Але — зась, для цього є спеціально навчені люди. Міністри та депутати звуться, що краще за нас, темних, відають, як подерибанити державну скарбницю. Але ж хочеться, так хочеться долучитися до цього розподілу. Й цьогоріч з’явилася можливість узяти участь у цьому процесі. Нехай не на державному рівні — на місцевому. Віднині кожен мешканець міста Хмельницького може спробувати «поділити» кошти бюджету обласного центру. Нехай поки лише мільйон гривень є для громадського розподілу, але з часом, обіцяють, ця сума зросте.
В Хмельницькому міськрада ухвалила Програму бюджетування за участі громадськості або, якщо простіше, — Бюджет участі. Як зазначив міський голова Олександр Симчишин на презентації для громадськості цього проекту, Бюджет участі дозволяє будь-якому мешканцю міста долучитися до розподілу коштів; запропонувати свій проект покращення умов проживання в обласному центрі. Запропоновані громадянами ідеї можуть стосуватися міського житлово-комунального господарства, культури, освіти, спорту, охорони здоров’я та довкілля тощо. Очікується, що реалізація проектів від населення підвищить комфортність проживання, естетичний вигляд міста, сприятиме соціально-економічному та культурному розвитку.
Звісно, ви можете запропонувати, до прикладу, будівництво велодоріжки біля свого будинку або гойдалки-каруселі в дворі. Ніхто не заборонятиме таких ідей. Але, по-перше, разом із проектом ви маєте надати підписи п’ятдесяти однодумців, які підтримують таку інновацію. На дурничку стільки підписів і не назбираєш. По-друге, на 2017 рік Бюджет участі передбачено лише на рівні мільйон гривень (надалі він зростатиме. Попередньо очікується, що у 2018-му до двох мільйонів, 2019-му — до трьох. Але, якщо пілотний наступний рік буде вдалим, то й сума може значно зрости). Тому за ці кошти, не виключено, розгорнеться серйозна боротьба між більш значущими пропозиціями хмельничан. Боротьба яка? Голосування громадян за всі подані хмельничанами проекти. Електронне — на сайті міськради, особисте — в Центрі надання адміністративних послуг. І на цьому моменті в учасників презентації виникли певні застереження.
Як запобігти “закрутці” голосів? Голосувати можна лише за п’ять різних проектів один раз, документально засвідчивши свою особу копією паспорта. Якщо відверто, то ми вже стільки разів надавали свої копії документів різноманітним банкам-жекам, що хвилюватися за те, що ще десь побачать ваші дані не варто. Але тим, хто таки боїться надсилати «у світову павутину» особисті дані, порадили прийти проголосувати до ЦНАПу. Інше застереження: а як же просунути свій проект, де знайти так багато однодумців, які за нього проголосують на тлі «організованих мас». Про кого йдеться? Про школи з вчителями-батьками, що можуть забезпечити тисячі голосів за, скажімо, покриття паркетом шкільного подвір’я.
Чому згадали про «шкільні маси»? Бюджет участі — це не винахід Хмельницького; подібні програми нещодавно запрацювали в багатьох обласних центрах України. Й, як розповіла одна з учасниць засідання, в Чернігові, до прикладу, вісімдесят відсотків коштів пішли на ініціативи навчальних закладів. А що? Директор кинув у маси: голосуй за лінолеум або отримуй поганий атестат. Діє, звісно — голосують підневільні батьки за шкільні ініціативи. Справді, визнають організатори заходу, така можливість існує. Але з іншого боку, і навчальний заклад — це частина міста, і батьки — це його мешканці. Мають право. Тим більше, якщо почати вносити будь-які обмеження в умови конкурси та голосування, тож розумієте, що розпочнеться. Усіляке обмеження, писане чиновницькою рукою, — це початок тіньової схеми. Тому наразі вирішено: усе чисто, прозоро, без перешкод. Переможуть школи — нехай так і буде.
Хоча не все так похмуро. Може, шкільному директорату ліньки буде висувати пропозиції (або міське управління освіти натякне — не треба), може, неслухняними виявляться батьки учнів. А може, взагалі наші громадяни вигадають такі захоплюючі перспективи, такі креативні ідеї для розвитку міста, що всі голоси віддаватимуть саме за їхні пропозиції.
Так що зараз будь-хто, що має раніше нездійсненну мрію про покращення життя в місті, може готувати свій проект і брати участь у конкурсі. Лише варто не забути, що цьогоріч є обмеження у сумі для однієї ідеї — сто тисяч гривень. Так що фантазуйте в межах цієї суми, а міський бюджет у разі вашої перемоги — оплатить.
Gismeteo 
