Курси валют

Валютні кредити — задоволення не з дешевих. Позичальники — а їх в області сотні — відчули це ще кілька років тому. Обпеклися, зализали фінансові рани, і — куди дітися? — таки змушені сплачувати той кредит. І ось вкотре долар зріс майже удвічі (порівняно з початком кредитування). Соціальна напруга зростає, держава і банк шукають компромісне розв’язання проблеми. Чи знайдуть?

На ці та інші питання фахівці управління НБУ в області повідомили, що досі надзвичайно гострою залишається ця проблема. Непрості фінансова і політична ситуації в державі вплинули на курс валют, а отже — і на суму щомісячних виплат за такими кредитами. Банкіри розуміють, що переважна більшість позичальників не має джерел надходжень в іноземній валюті. І як наслідок — обслуговувати зобов’язання за кредитом стає дедалі важче. Виплати за валютними кредитами не лише забирають нині левову частку сімейного бюджету, це і питання стабільності банківського сектору. Адже неповернення кредитів призводить до банківських збитків. І якщо банки почнуть один за одним гинути, банківська система похитнеться, то й не витримає такого болю економіка країни. Це розуміють і в уряді, і в парламенті.
Останні кілька місяців позичальники, банківська спільнота та органи державної влади обговорюють ситуацію та шукають шляхи виходу з неї. Вже найближчим часом народні депутати повернуться до розгляду питання реструктуризації валютних іпотечних кредитів, переконані банкіри. Ситуація зміниться. Валютні кредити можна буде перевести у гривневі.
Ряд законопроектів, що пропонувалися до обговорення в сесійній залі, зокрема щодо перерахування валютних кредитів у гривневі по курсу 7,99 гривні за долар і тому подібні, могли призвести до колапсу банківського сектору. Адже фінансова система країни зазнала б тоді величезних збитків, що в свою чергу негативно вплине на економіку всієї держави, а отже, і статки всіх громадян.
Розуміючи складне фінансове становище у країні, державні органи, банки та їх клієнти погодилися на компромісне рішення. Так, третього липня цього року було прийнято за основу відповідний законопроект «Про реструктуризацію кредитних зобов’язань з іноземної валюти в гривню». Після подальшого доопрацювання документ буде знову винесений у стіни парламенту для обговорення та голосування.
За оцінкою фахівців, законопроект є найзбалансованішим із запропонованих у процесі перемовин, дискусій та професійного діалогу. Документ демонструє зваженість у вирішенні такого складного питання, як реструктуризація валютних кредитів конкретними дійовими методами. Він передбачає, що банки можуть піти назустріч громадянам, котрі взяли валютні зобов’язання і стали заручниками девальваційної ситуації.
Якщо приймуть законопроект, вплив девальвації національної валюти на фізичних осіб, які мають кредит в іноземній валюті, забезпечений іпотекою, буде мінімізовано. Це захистить статок населення України та убезпечить банки від зростання обсягів проблемних кредитів на їх балансах.
Отже, положення законопроекту надають можливість фізичній особі-позичальнику протягом трьох місяців з моменту набрання чинності цього закону звернутися до банку із заявою про перерахунок зобов’язань за кредитом з іноземної валюти у гривню за курсом, що буде встановлено банком на момент проведення цієї операції. При цьому, банку буде заборонено вимагати від позичальника сплати будь-яких платежів, зборів, комісій тощо на свою користь за проведення та оформлення реструктуризації.
Крім того, пропонується, що відсоток за таким гривневим кредитом буде зафіксовано до кінця дії кредитного договору у розмірі фіксованої процентної ставки, яка діяла за кредитом до моменту реструктуризації.
Наступна сприятлива для позичальника норма законопроекту передбачає оплату останніми платежами різниці між сумою зобов’язань за кредитом на дату реструктуризації, перерахованою у гривню за офіційним курсом гривні, встановленим на дату проведення реструктуризації, та за офіційним курсом гривні, встановленим на перше січня цього року.
Ще одна можливість повного погашення валютної заборгованості перед банком, що визначена законопроектом, — повернення предмету застави, тобто квартири банку, навіть якщо вартість житла є меншою на момент повернення, ніж сума кредиту до погашення.
Такі можливі додаткові угоди з банком мають бути викладені у змінах до іпотечного договору, що посвідчується нотаріусом. Розмір плати за таку послугу нотаріуса буде зафіксовано — не більше 500 гривень. Всі інші необхідні дії, пов’язані із державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, у зв’язку з проведенням реструктуризації, здійснюватимуться безоплатно.
Як наголошують фахівці управління НБУ в області, Національний банк приєднався до вирішення питання реструктуризації заборгованості за валютними кредитами та, у разі прийняття зазначеного законопроекту, проведе усі необхідні процедури нормотворчого характеру та контролю у межах своєї компетенції. Вони переконані, що положення, які лягли в основу цього законопроекту, загалом відповідають принципам соціальної відповідальності держави та бізнесу, верховенства права та справедливого захисту споживачів фінансових послуг. Пропонований законопроектом механізм розподіляє фінансову відповідальність між державою (шляхом внесення змін до Податкового кодексу України), банками та фізичними особами-позичальниками, що, на думку регулятора, є компромісним варіантом.