Придбати квиток на потяг через інтернет, роздрукувавши вдома, — це вже звичайнісінька справа для українців. Пред’явив надрукований «папірець» провідникові, він провів спеціальним пристроєм — валідатором, і — подорожуй. Для нас електронний квиток на поїзд — ледь не єдина можливість побачити в дії переваги е-мандрів. У світі ж в електронному вигляді можна придбати будь-які білети. Навіть українці, не виходячи з дому, мають змогу купити та роздрукувати квитки на всі потяги—літаки—автобуси, щоправда, в Європі. Тобто свою поїздку можна «роздрукувати», сидячи в кріслі перед екраном монітора. Єдине, що поки здається неможливим — купити квитки на громадський транспорт в європейських містах. Але й він давно електронізований. Скажімо, в Амстердамі придбав е-квиток, заходиш у трамвай, підніс його до валідатора і можеш їхати, а згодом використати свій квиток у наступному виді транспорту — метро або автобусі. Бо електронний білет діє на всі види транспорту.
В Україні днями президент підписав Закон про використання е-квитків. Черговий маленький крок до цивілізації зроблено. Але як це виглядатиме насправді, коли запрацюють е-квитки в Хмельницькому, «Подільські вісті» вирішили дізнатися в директора КП «Електротранс» Віктора ПАЛАМАРЧУКА.

— Вікторе Анатолійовичу, я чув, що ви ще до прийняття закону купили валідатори. Чому такий поспіх та як їх застосовуватимуть — до чого готуватися пасажирам?
— Ви знаєте, на цей, як ви кажете поспіх, нас надихнув міський голова Олександр Симчишин, відрядивши мене до наших сусідів-тернополян переймати досвід. Вони вже два роки використовують е-квитки; ми подивилися, поспілкувалися і вирішили в Хмельницькому запровадити. До речі, серед перших в Україні. Найголовніше те, що використання цієї технології дозволяє більш чітко налагодити облік пасажирів, а також дає чималий економічний ефект. Наприклад, у Тернополі щоденна виручка тролейбусного парку зросла на 2-2,5 тисячі гривень.
— 700-900 тисяч на рік додаткових надходжень – чимала сума, згоден із вами. А як на практиці використовуватимуть ці валідатори?
— Попервах він буде в кондуктора. Він невеличкий, схожий на пристрій у магазинах для розрахунку банківськими картками. Пасажир сплачуватиме кошти, а кондуктор, провівши електронною карткою, видаватиме електронний квиток, що друкує валідатор. Думаю, що вже в квітні ми це запровадимо на усіх маршрутах «Електротрансу». Наразі наші кондуктори проходять навчання, як ними користуватися, а ми готуємо місце та розетки в тролейбусному парку, де їх вночі заряджатимемо. Аби зарядити всі 85 валідаторів, вже проклали необхідні дроти. Тобто готовність до запровадження майже стовідсоткова.
— Але змін для пасажирів, я так розумію, практично не відбудеться — так само плати «живими грішми» кондуктору?
— Наразі так, але в перспективі є наміри зробити валідатори стаціонарними. Проте тоді треба у тролейбусах встановити камери спостереження: ви ж знаєте, в нас можуть знайтися вандали, які захочуть запхати, скажімо, жувальну гумку куди не треба. Більше того, закуплені пристрої дозволяють розраховуватися банківськими картками, щоб оплата була безготівковою. Це теж на перспективу Також є задуми, аби через управління соціального захисту зробити електронні картки усім пільговикам. Тоді ми матимемо повний, абсолютно об’єктивний облік пасажиропотоку, матимемо чітке уявлення про кількість безкоштовно перевезених пільговиків та розмірів компенсації за них. Бо на цій темі дуже багато спекуляцій.
— Ще б не погано було б зробити облік у приватних маршрутках, бо там теж вистачає спекуляцій і скандалів із перевезенням пільговиків. Тим більше, що це завжди впливає на розрахунок вартості перевезень. До речі, можете чітко обґрунтувати, чому має подорожчати проїзд у тролейбусі.
— Це дуже просто. В нас сімдесят відсотків працюючих отримували мінімальну зарплатню. Її зростання удвічі — до 3,2 тисячі гривень зрозумілим чином позначається на вартості проїзду, бо вона становить сорок відсотків собівартості послуг. А ще Національна комісія майже удвічі — до 2,4 гривні за кіловат-годину зробила дорожчою електроенергію для комунального електротранспорту. А електрика — це двадцять відсотків у собівартості. Наші розрахунки показують, що реальна ціна квитка має становити 2,8 гривні, якщо зовсім не говорити про розвиток підприємства. Наразі обговорюється з громадськістю ціна 2,5 гривні.
— Ви сказали про розвиток. Які плани щодо оновлення тролейбусного парку? Наша газета писала, що є наміри купити дуобуси, які працюють як від електрики, так і на дизельному ходу.
— Так, такі плани є. Сподіваюся, що цьогоріч придбаємо мінімум чотири дуобуси. Їх виготовляють і в Луцьку, і у Львові, є й закордонні постачальники. Здається, що це дуже зручний спосіб, аби покращити маршрутну мережу Хмельницького. Будувати контактну мережу разом із підстанціями — це десятки мільйонів гривень, а продовжити маршрути за рахунок дуобусів — дуже просто. Перехід з електричної тяги на дизельну триває менше хвилини, пасажири навіть не встигнуть цього помітити; водію й не треба виходити з кабіни — все автоматично відбуватиметься. А таким чином ми зможемо продовжити тролейбусні маршрути, до прикладу, у Гречанах, у Лезневому. Є міркування пустити нові транспортні засоби напряму до Озерної по Степана Бандери, з’єднати Львівське шосе через Толстого та Красовського з Ракового.
— Ви тоді складете гарну конкуренцію маршруткам. А взагалі, Вікторе Анатолійовичу, комунальне підприємство спроможне забезпечити всі потреби хмельничан у перевезеннях? Наразі в зв’язку з черговим підвищенням тарифів на проїзд можливі скандали — проблеми з приват-   никами. Уявімо ситуацію, що вони застрайкували, «Електро- транс» спроможний перевезти всіх пасажирів?
— Уявіть собі, теоретично так! Наших потужностей вистачає, аби повністю забезпечити хмельничан транспортом. Навіть не враховуючи розширення парку, а крім дуобусів міська влада планує придбати і звичайні тролейбуси, транспорту для потреб міста достатньо. Замість 72-73 тролейбусів, що нині виходять на маршрути, ми легко можемо запустити 90-92, інші транспортні засоби — цього достатньо. Жодного транспортного колапсу не буде, навіть якщо всі приватники «стануть». Є єдине але: нам бракує водіїв. Навіть катастрофічно не вистачає.
— І у вас є потреба в робочих кадрах?! А може, мало платите?
— Як вам сказати. 4,5 тисячі гривень — це мало чи нормально? Навчання відбувається для людини безкоштовно — платить служба зайнятості. Навчайся, сідай за кермо та заробляй. Але, так здається, у нас звикли скиглити, що немає роботи, а насправді працювати за такі гроші не хочуть. Так, і в депо не вистачає робочих рук, причому, ще раз наголошу, катастрофічно. Користуючись нагодою, запрошую усіх охочих до нас на роботу.