Наприкінці липня Кабмін ухвалив рішення скоротити на 30 відсотків обсяги постачання природного газу промисловим підприємствам та на 10 відсотків бюджетним організаціям, які обігріваються від котелень «Теплокомун-енерго». Також говорять про можливе тимчасове припинення електропостачання населенню. У Міністерстві регіонального розвитку розробили проект постанови про стимулювання заміщення природного газу у сфері теплопостачання і чекають звітів про плани від обласних кризових енергетичних штабів акурат до початку опалювального сезону. У тривозі народ «змітає» з прилавків бойлери і буржуйки, заготовляє дрова... Дехто через скруту запасається  лише теплими шкарпетками. Про якісь довгострокові прогнози щодо цьогорічної зимівлі відповідальні особи усіх рівнів та усілякі кризові центри говорять дуже скупо. Але як, приміром, мають зимувати школи і дитячі садки — хіба не топ-тема, яка усіх достеменно цікавить?
На обласному зібранні освітян в кінці серпня посадовці повідомили: ще не вирішено питання забезпечення закладів освіти твердим паливом, при потребі вугілля на сезон 15716 тонн, у наявності лише 5837 тонн (33 відсотки). Найбільша проблема з цим у Кам’янець-Подільському, Летичівському, Старосинявському районах. Загалом по області до роботи підготовлені 519 шкільних котелень, а це 88 відсотків. Керівництво ж управління Державної служби з надзвичайних ситуацій повідомило, що ряд шкіл з районів написали заяви на відновлення (у разі нестачі газу) пічного опалення.
ЗАМЕРЗЛИ — ЇДЬТЕ ДО НАС!


«Як з дітьми зимувати будете?» — запитали «ПВ» директора сільської школи Наталю Коваль у віддалених Старих Нетечинцях Віньковецького району.
— О, ми об тім зовсім не печемося, — аж зраділа нашим відвідинам пані директор. — Ви ще всі будете до нас з’їжджатися, якщо схочете цю зиму перезимувати в теплі. Якби ви мене запитали про це торік, я би сказала, що дуже хочу, аби в школі був газ, бо й трубопровід на село якраз йде через шкільне подвір’я. Про підведення газу я багато літ поспіль клопотала. А тепер все по-іншому. І нині завдячуємо нашому керівникові відділу освіти, що не зоставив школу поза увагою. Нам цього літа надали кошти на ремонт грубок, оплатили роботу працівника. Отож полагодили їх, перемурували  димоходи. На другому поверсі переклали грубку, на першому поверсі також грубки перепланували, щоб обігрівали не стіни, а класи і зали, поміняли у них рушти-решітки. Всього у нас діє 14 грубок.
Цьогоріч ми «з головою» забезпечені вугіллям і дровами, продовжує Наталя Іванівна.  Торік зима була не сувора, то мали суттєву економію, а нині відділ освіти довіз нам 13600 тонн вугілля та 12м3 дров, на підході дрова на дитсадок, уже проплачені в лісництві. Воно, до речі, спрацювало відмінно. Дрова гарні, уже завантажені привезли, ми й до лісу не їхали, як бувало. Ось вже й порізали  їх, склали, що й казати, мені наша незалежність подобається: скільки хотіли, стільки напалили. До речі, з ініціативи батьківського комітету було закуплено ще й електрообігрівачі, проведено додатково електропроводку на випадок сильних холодів, та цим  користуємося рідко.
Можна додати, що новостворений цьогоріч Нетечинецький НВК (на базі ЗОШ I-III ступенів та дитсадка) прикликав до науки 53 вихованців: 37 школярів та 16 дошкільнят. Дирекція та старша школа містяться у пристосованому приміщенні — чудовому двоповерховому будинку 1898 року, що дістався селу у спадок від шляхтича Тиравського і прекрасно зберігся: товсті цегляні стіни, дубова підлога, грубки — усе доглянуте. За словами пані Наталі, давній зодчий так продумав і опалення, і вентиляцію, і дренаж ґрунту довкола будівлі, що тут завше сухо, не заводиться пліснява. На відміну від споруди початкової школи 1985 року, де з грибком довелося поборотися. А ще школі дістався панський дендропарк (нині лісок), де за великої скрути з паливом, посміхається директор, знайдеться сухого дерева доволі.
ВУГІЛЛЯМ І ДРОВАМИ ЗАБЕЗПЕЧЕНІ ВДОСТАЛЬ
Наголошує начальник відділу освіти райдержадміністрації Василь Гевко, кажучи про шкільну мережу. Із 21 закладу — 9 ЗОШ I-III ступенів, 6 НВК (утворені цьогоріч шляхом реорганізації шкіл І-ІІ ступенів та дитсадків у Подолянці, Грим’ячці, Калюсику, Старих Нетечинцях, Карижині), 5 шкіл І-ІІ ступенів та одна І ступеня. Загалом на придбання дров і вугілля виділено з районного бюджету 103000 гривень, на оплату природного газу 975000 гривень, на теплопостачання Віньковецького НВК та закладів освіти: господарської групи, методкабінету, Будинку школяра  480 тисяч. Пічне опалення — у Грим’ячці і Старих Нетечинцях, їм виділено по 20 тонн вугілля та 12 кубометрів дров. В інших школах котельні: в Охрімівцях — електроопалення, у Женишківцях — і газове, і електричне. У Подолянці цьогоріч провели реконструкцію котельні, встановивши твердопаливні, піролізні котли. Крім цих п’яти, у решті шкіл газові котельні, але район працює над проектами реконструкції котелень у бік економії, себто встановлення твердопаливних котлів.
Дбайливі віньківчани  досвідом, напрацьованим  з енергозбереження, можуть поділитися із сусідами. Кілька років тому за підтримки громад вдало реалізували проект Європейського Союзу та програми розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» із термомодернізації 4 приміщень: заміни вікон і дверей у Зіньківському НВК (там за кошти Кіотського протоколу ще й утеплили зовнішні фасади), Женишковецькій ЗОШ, Калюсецькій ЗОШ та Віньковецькому ДНЗ №1. За таку оперативність комісія цієї програми дала можливість реалізувати ще два проекти: обладнання піролізної котельні у Подолянському НВК (там же  2 роки тому, силами громади повністю замінили вікна) та вуличне освітлення за допомогою сонячних батарей у Зінькові. Крім того, уже власною ініціативою за останні роки реконструювали котельні у Майдан-Олександрівській та Яснозірській ЗОШ І-ІІ ступенів. Коштом селищної ради торік збудували модульну котельню для Віньковецького НВК (встановлено 2 піролізні та газовий резервний котел). А це суттєва економія.
Нині важливо, наголошує Василь Гевко, закінчити реконструкцію котельні Віньковецького НВК, де навчається третина учнів району. Вона буде використовуватися і для опалення відділу культури, муз-школи, районної бібліотеки, ДНЗ №2. Спершу побудували теплотрасу з попередньо ізольованих труб, встановили два твердопаливні котли. Та ще слід провести об’єм робіт на 600 тисяч гривень. Планують за якийсь місяць завершити.
У відділі освіти підрахували, що встановлення твердопаливних котлів дає економію у 30 відсотків, тим паче, є своя деревина — із комунальним лісовим господарством, яке очолює Василь Чорний, серйозна спів-праця. Усі дрова для шкіл до вересня вивезено. Та ще є резерв, бо при  запланованих 103 тисячах гривень на дрова і вугілля використали 70 тисяч. Заяви про можливий перехід на пічне опалення жодна із шкіл району не складала, каже начальник.  Освітяни сподіваються, що газ буде,  і до пічок не дійде.
А от переобладнати котельню під твердопаливний котел задля суттєвої економії — задоволення недешеве. Сам котел потужністю 80-100 кіловат, як для школи, вартує 30 тисяч гривень. Проектно-кошторисна документація тягне  150000-200000 гривень. Реально це «світить» великим закладам, де 100-150 дітей.
Василь Іванович каже, що мають уже готовий проект на переоснащення школи у Пилипах-Олександрівських, який кілька років підряд включається на бюджетне фінансування за рахунок державного агентства з енергоефективності (ним нині займаються правоохоронці). Та ж  ситуація в Осламові. Коли у держави дійдуть руки до шкіл, які зачекалися такої модернізації, питаннячко...
ТІЛЬКИ КОМПЛЕКСНИМИ ЗАХОДАМИ ДОСЯГАЄТЬСЯ РЕЗУЛЬТАТ
Наголошують у «Центрі організаційно-господарського забезпечення закладів освіти» обласної ради, говорячи про енергозбереження. Себто, якщо у школі одночасно замінили вікна, утеплили фасад, покрівлю, зробили реконструкцію систем опалення та зовнішніх тепломереж, котелень... Якби ж те було у наших школах можливим. Поки що звітують: цьогоріч десь у п’яти школах відремонтовано 238 п/м зовнішніх тепломереж, у 23-х внутрішні системи опалення, утеплено всього 4218,8 квадратів покрівель. Замінено на металопластикові 736 вікон, капітально відремонтовано котельні у 12 навчальних закладах, замінено 15 котлів та 7 насосів... Більшість робіт виконана за місцеві та спонсорські кошти...
Фахівці закладу  підтверджують, що найбільшу ефективність показують твердопаливні та піролізні котли. При переході закладів освіти з газового на тверде паливо здешевлюється вартість 1 метра квадратного опалювальної площі у 2-3 рази. Та поки що 110 шкіл області опалюються від комунальних закладів. На вугіллі діє 138 шкільних котелень, на електроопаленні 52, на дровах 3, системі «Електропік» 28, електроконвекторах 4, на пічному 98, на газу 364. Підкреслюють, у разі відсутності природного газу, опалення в школах буде здійснюватися електроконвекторами та електровентиляторами. А якщо будуть перебої з електроенергією, будуть коригуватися і шкільні плани.
До речі, з’ясувалося, що тут вихід із ситуації кожен район запланував по-своєму. Десь переходять на шестиденку... Віньковецькі ж освітяни, до прикладу, не перейшли, а натомість планують зменшити осінні канікули та продовжити зимові. Проте, каже Василь Гевко, підрахували, що й тоді суттєво на газу не зекономиш. Все одно треба й на канікулах пропалювати, витрачати практично ту саму кількість газу, щоб заклади не захололи, системи опалення не вийшли з ладу. А  воду зливати — собі збитків завдавати. Ось така газово-шкільна арифмети-ка...
До речі, офіційно затверджено: якщо впродовж 3 діб середньодобова температура нижча +8 градусів, місцеві органи виконавчої влади мають  видавати розпорядження про початок опалювального сезону.