Надрукувати
Категорія: Економіка
Перегляди: 1088

Ціну на проїзд в маршрутках Хмельницького виконком збільшив. Це погана новина. Хороша: вартість проїзду становитиме чотири гривні, а не 4,5, як попервах планувалося проектом рішення. «Тарифи — не політика, а економіка, —  наголосив міський голова Олександр Симчишин перед  винесенням на голосування цього питання. — Тільки після того, як береш до рук калькулятор і рахуєш усі складові, можна ухвалювати рішення». І здається, саме з підрахунками в міської влади все гаразд: рішення справедливе та цілком економічно обґрунтоване. Пам’ятаєте, минулого тижня ми писали (див. «ПВ» від 10 лютого № 20, «Маршрутний спрут»), що «може не треба тариф збільшувати до 4,5 гривні, а вистачить і чотирьох?» Самоцитування, звісно, справа не вельми гарна, але наразі воно доречне, бо свідчить про відповідальну позицію нашої влади, яка дослухається не тільки до нахрапистих перевізників, а й до громадського загалу, до преси.

А на засіданні виконкому перевізники знову співали своє: пальне-мастила-шини. Все подорожчало. Ой-ай. Як нам жити-виживати? Пісня стара та знайома, бо, як нагадав Олександр Симчишин, вони ще з 2015 року торочать про «обґрунтовану ціну» у п’ять гривень. Могли б і про десять говорити. Але, як бачимо, й за 3,5 гривні минулоріч возили — економічного колапсу в перевізників не зафіксовано. Все ж можна порахувати! А розмови в міського голови з транспортниками, за його ж словами, були «й гострі, й дискусійні, й спокійні». Найголовніші теми — якість та вартість. Перевізників, звісно, цікавило друге, голову — передусім перше.
Шансон, який рідко, але все ще можна почути в маршрутці, — одна з вічних тем у стосунках водіїв і пасажирів. І де ж їх таких набирають, що «музику буцегарні» полюбляють? Чи спеціальна підпільна школа водіїв при в’язниці відкрилася? Отже, відсутність шансону — обов’язкова вимога влади при кожних перемовинах з транспортниками. Друга вимога — ввічливість. Бо, як наголосив міський голова, «головна цінність у трикутнику влада-перевізник-пасажир – це саме пасажир, бо він платить гроші». А ще міська влада не пробачатиме неналежне поводження з героями-захисниками Віт-
чизни. Трапляються випадки, коли водії відмовляють у безкоштовному перевезенні воїнів АТО. Якщо надходить повідомлення з цього приводу, то вихід один — негайне звільнення водія.
Всі ці вимоги, мабуть, будуть чітко прописані вже під час укладання нових контрактів на перевезення пасажирів у 2018 році. Нагадаємо, що нині діючі угоди закінчуються наприкінці поточного. Наразі влада вже розробляє нову транспортну мережу. Причому в ній передбачені нові пріоритети — великогабаритні автобуси, до прикладу. Це дозволить суттєво зменшити кількість малих маршруток на вулицях міста (в дужках зазначимо, що відповідно й їхній вплив на тарифну політику в сфері перевезень). Окрім того, за словами міського голови, вже зараз ми «готові випустити на маршрути сто тролейбусів, а виходить тільки 72». Чому? Не вистачає водіїв! Будемо сподіватися, що до 2018-го їх встигнуть підготувати, аби кількість тролейбусів на вулицях Хмельницького справді зросла.
А поки зросла не кількість, а вартість проїзду в електротранспорті. «ПВ» також писали про вимушений крок щодо підняття ціни: подвійне зростання тарифу на електроенергію для комунального транспорту та мінімальної зарплатні. Виконком затвердив ціну на проїзд у тролейбусі на рівні, запропонованому в проекті рішення — 2,5 гривні. Це питання не викликає особливих суперечок з огляду на те, що собівартість становить 2,7 гривні, тобто міськвладі все ж доведеться дотувати комунпідприємство «Електротранс». До речі, можна було б і не збільшувати вартість квитка. Олександр Симчишин поінформував членів міськвиконкому: якщо ви готові виділити «Електротрансу» сімдесят мільйонів гривень, то можна залишити тариф без змін. І додав: якщо ж виділити 150 мільйонів гривень, то взагалі можна зробити проїзд безкоштовним.
Отже, з 1 березня проїзд дорожчає. А також квартплата для хмельничан зростає. А ще не забудемо, що вчергове подорожчає електро-
енергія. До ста кіловат-годин  з початком весни вона коштуватиме для населення 90 копійок (нині 71,4 копійки), більше — 1,68 гривні (зараз 1,29 гривні). Як бачимо, нарахувала Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 26-30 відсотків зростання «на рівному місці». Причому, якщо ви пам’ятаєте, вже два роки поспіль комісіянти кожні шість місяців планово нам «накручують» тариф на 20-50 відсотків щоразу. Пам’ятаєте, скільки коштувала електрика, до прикладу, рівно два роки тому — в березні 2015-го? Можливо, ви будете вражені. До 150 кіловат-годин (нині сто) коштувало… 30,84 копійки, понад — 41,94 копійки. Нині — у три-чотири рази більше! Чому? Які такі складові подорожчали? Залишається загадкою.
Як вже йшлося, рахувати треба з калькулятором, як зробила міська влада. Якими корупційними схемами змащений калькулятор Нацкомісії, нині воліє знати вся Україна. В наступних публікаціях газета спробує розібратися, яким чином електрика для громадян за два роки подорожчала учетверо; розгляне  розрахунки комісіянтів, особливо в розрізі сепаратистського вугілля.