Курси валют

Пригадується, в’їхав колись в Україну з Румунії, поблизу Берегова. Наче на пральну дошку потрапив. Різниця між європейськими дорогами та вітчизняними ніколи ще не була такою разючою. Автобус ледь плентався зі швидкістю кілометрів 30 на годину. Ні, далі усе було більш-менш гаразд, поки не дісталися до Золочіва, що на Львівщині, і продовжили гру — не вскоч у яму. На тлі цих ділянок у Закарпатті та на Галичині дороги Хмельниччини ще в пристойному стані. Не всі, звісно. Бо також згадав відрядження, коли «мандрував» Красилівщиною й була потреба доїхати до Великої Медведівки. Сказати, що туди є дорога — перебільшення, так, напрямок, що зветься шляхом. Тобто ремонтувати-відновлювати-будувати в області в цій сфері є багато чого. А тут ще й «несподівано» зима закінчилася. Й традиційно, як усі вже звикли казати: зійшов сніг, а разом з ним і асфальт. І безліч ям на дорогах постали в усій красі. «Подільські вісті» звернулися до начальника служби автодоріг у Хмельницькій області Петра ГНИДЮКА, аби він розповів, коли наведуть лад на наших шляхах, що ремонтуватимуть цьогоріч.

— Петре Івановичу, українці нарікають на безліч речей, але дороги — ледь не пріоритет серед усіх зауважень. Вже весна, коли дамо лад своїм дорогам?
— Правильно кажете, весна, тому й розпочалися роботи з відновлення шляхів. Самі ж розумієте, що в холодну пору року неможливо якісно проводити ремонтні роботи. До 1 червня маємо намір провести ямковий ремонт на основних дорогах державного значення. Між іншим, у нас в області їх небагато-немало, а аж 2,1 тисячі кілометрів з 7,2 тисячі, що перебувають на балансі служби автодоріг.
— Добре, що з державними дорогами хоч щось визначено. А як бути з місцевими?
— Спочатку кілька слів про гроші: в галузі хронічне недофінансування, на якому докладно зупинимося пізніше. Тепер другий аспект. Погляньте на інтерв’ю, яке нещодавно дав керівник Укравтодору Славомир Новак. Нині в нас найгірша ситуація за всі роки, бо недофінансування накопичувалося весь цей період. Окрім того, цьогорічна зима була жахливою з точки зору дорожників. Більше п’ятдесяти разів погода переходила через позначку нуль. Розумієте ж, навіть згадуючи шкільну фізику, що п’ятдесят разів вода замерзала та танула протягом зими, знищуючи асфальт. Наразі по всій Україні, як каже очільник Укравтодору, є кошти лише на ремонт третини ям. У нас же ситуація ще катастрофічніша із грошима.
— Як так може бути? Я був у Києві, коли Прем’єр-міністр Володимир Гройсман презентував проект бюджету. Тоді він розповідав, здається, про сорок мільярдів, які виділять на дороги. Що, немає коштів?
— Я не можу коментувати слова Прем’єр-міністра. Лише скажу, що грошей стало менше. Дивіться, торік ми освоїли та профінансували робіт з усіх джерел на 288,3 мільйона гривень. Так, це значно більше, ніж 2015-го — використано 125 мільйонів. Але на поточний рік нині ми маємо з Державного бюджету лише 192,7 мільйона. Приблизно в півтора раза менше дала держава, ніж минулого року. Ви думаєте за ці кошти можна щось суттєве зробити? Ще в 2012 році ми зробили розрахунки: щоб забезпечити мінімальний, підкреслю, мінімальний рівень експлуатаційних витрат, Хмельниччині потрібно 450 мільйонів гривень щорічно. Врахуйте інфляцію з того часу. Нині мільйонів вісімсот становитиме. А щоб не тільки мінімально латати та підтримувати дороги в робочому стані, а й розвивати мережу області необхідно 1,6 мільярда на рік. Усі розрахунки та пропозиції ми зробили та надіслали у відповідні інстанції. Навіть більше, згідно з даними, отриманими інститутом «Укрдіпродор», на 2017 рік потреба коштів на капітальний ремонт 334 кілометрів доріг Хмельниччини складає 9,2 мільярда. А поточний ремонт такої протяжності доріг — це 1,9 мільярда гривень.
— Що, ремонтувати та будувати дороги таке дороге задоволення?
— Дуже дороге. Наведу приклад. Цьогоріч ми маємо намір провести поточний середній ремонт ділянки автодороги М-12 від села Прибузьке до Давидковецького перехрестя довжиною 2,6 кілометра. Знаєте, скільки це коштуватиме? Майже п’ятдесят мільйонів гривень! Хочете ще приклад? Торік у серпні було оголошено тендер на ділянку траси від Голоскова до кордону з Вінницькою областю. В проекті беруть участь європейці, скажімо, італійці розробили проект. У тендері є пропозиції на будівництво від тих же італійців, китайців, турків, азербайджанців, білорусів, росіян. Звісно, й українців. Незабаром знатимемо, хто ж робитиме цю ділянку. Так ось. Дорога довжиною трохи більше сорока кілометрів коштуватиме… близько п’ятдесяти мільйонів доларів. Мільярд гривень! А тепер порівняйте з тими сумами, які нам виділили. Порівняйте з тисячами кілометрів у нашому обслуговуванні.
— Я так розумію, що справи кепські і дороги лише заштопають. Та й то на найважливіших напрямках.
— Якщо говорити про нинішній рівень фінансування, сподіватися лише на ті кошти, що нам реально обіцяні, — менше двохсот мільйонів, то про жоден розвиток і нормальний рівень утримання доріг мову вести неможливо. Але погляньмо оптимістично. По-перше, два роки тому в чотирьох західних областях розпочався експеримент. Половина коштів, що митниця отримала понаднормово, спрямовувалася виключно на дороги. Скажімо, у 2015-му Івано-Франківська область на дороги мала аж сімсот мільйонів гривень. Це дало можливість зробити чудову дорогу від Чернівців до Коломиї. На цей рік експеримент поширюється на всі області України, включно з Хмельниччиною. Місяць тому президент Петро Порошенко провів нараду з цього приводу. Тому ми дуже сподіваємося за допомогою вдалої роботи нашої митниці отримати додатковий ресурс для ремонту та відновлення шляхів.
— Непогано, якщо митниця спрацює. А на кошти місцевих громад не розраховуєте? Принаймні торік у них грошей було чимало.
— Знаєте, розраховуємо. Минулоріч з місцевих бюджетів усіх рівнів профінансовано дорожніх робіт на 17,5 мільйона гривень. Сподіваємося, що цього року місцеві громади ще більше активізуються та виділятимуть гроші на ремонт шляхів. А хто має дбати про свої дороги? Логічно, що місцеві громади. Тим часом від окремих чиновників чую: мовляв, дороги державні, то нехай Київ і фінансує. Мушу їх засмутити. З 2018 року місцеві дороги перейдуть у власність відповідних громад. Тільки їм доведеться витрачати кошти на їх ремонт, а не державі. Й, аби не довести шляхи до повного занепаду, краще вже цього року почати фінансування ремонтів. Бо наразі нам коштів виділили, як ви бачите, вкрай мало. Їх вистачає лише на ямковий ремонт на основних шляхах і на окремі незначні проекти.