Надрукувати
Категорія: Економіка
Перегляди: 1099

Щоб ти жив на одну зарплату! Та ще й мінімальну! Та ще й у нашій державі! Оце, скажу вам прокляття: не одна найгостріша на язик молодиця, мабуть, сміливо може взяти його до свого арсеналу різноманітних, так би мовити, недоброзичливих побажань.
І не ганьбіть мене, будь ласка, не встидайте докорами, як у мене, мовляв, рука піднімається таке писати? Адже он з 1 січня мінімальна зарплата зросла в нас удвічі, і вже не якихось куцих 1600 гривень, а цілих 3200 маємо! Тож усі ми з вами нині, вважай, в шоколаді... І, зауважте, шоколад той найвищого гатунку — бо гірчить. Словом, чорний, як кажуть у народі. Як і життя наше?
Отже, минуло три місяці з дня підвищення одного з основних соціальних стандартів — мінімальної заробітної плати. Підвищення, я б сказала, було мало не карколомним, відразу вдвічі! Одні, очікуючи збільшення зарплати, потирали руки: нарешті, розбагатіємо! Другі намагалися вдумливо аналізувати: виграємо від цього чи програємо? Треті взагалі песимістично махали руками: інфляцію матимемо!
Так що ж, власне, маємо? Хто мав рацію? І, найголовніше, чи задоволені люди? Про це ми їх і запитали.

Олена Степанівна, санітарка:
— Звичайно, коли я тепер отримую «чистими» на руки 2600 гривень, то, ясна річ, задоволена. Але чомусь не стало легше жити. Бо ціни, дивіться, які! Усе, буквально, усе поповзло вгору. Там на гривню, там на дві, а там на всі десять. Чий гаманець це витримає? От навіть проїзд візьміть. Мені добиратися на роботу в обласну лікарню з Ярмолинець. Тепер уже в один бік треба платити 22 гривні. І ще за маршрутку в місті треба віддати 4 гривні. Сумно, але десять гривень нині — це не гроші. Бо за них хіба буханку хліба купиш і кілька пачок сірників.
Валентина, продавець (м. Деражня):
— На мене підняття «мінімалки» ніяк не вплинуло. Як отримувала свою тисячу гривень, так і отримую (тільки, заради Бога, прізвища мого не вказуйте і навіть ім’я змініть). Правда, хазяїн оформив мене офіційно на роботу, але зарплатню залишив колишню. Та, як кажуть, і на тому спасибі, бо можу взагалі  залишитися без роботи і копійки грошей. У свої 53 роки на-вряд чи щось зможу знайти. А так вдома худобу тримаю, птицю. Продаю молоко, сир, яйця — вже якась поміч дітям та онукам. Та й тепер трудовий стаж мені буде йти, і це добре.
Пан підприємець (м. Хмельницький):
— Мусив двох своїх працівників офіційно оформити на роботу (штрафи, самі розумієте, дуже великі). Але плату їм не підняв, так і плачу по півтори тисячі. А як підніму, якщо мушу за кожного працівника відраховувати по  1300 гривень до бюджету? А прибуток в мене не збільшився, ні. Так само, здебільшого, роблять мої знайомі підприємці. Тому сподівання на те, що народ масово почне виходити з тіні, так би мовити, на сонце, дуже примарні. Більше того, у кого не вистачить сил, той взагалі свій бізнес закриє. І буде погано не тільки йому, але і його колишнім працівникам.
Ірина КРИВІНСЬКА, пенсіонерка, колишня вчителька (м. Старокостянтинів):
— Я вважаю дуже несправедливим те, що мінімальну зарплату підвищили, а мінімальну пенсію — ні. Бо страждають тепер найбільше пенсіонери, адже ціни піднялися до неба! І хоч скільки разів не обходь ряди на базарі, шукаючи найдешевший товар, це не допоможе. Бо за безцінь, все одно, ніхто нічого не віддасть, по-перше. А по-друге, гаманець же у тебе практично порожній. Якби знали, як це принижує та знесилює! Як дістає ця безкінечна бідність. І в найстрашнішому сні не приснилося б, що таку незабезпечену старість матиму...
Владислав КОМАРНИЦЬКИЙ, будівельник, колишній інженер (м. Хмельницький):
— Я проста людина, але ще тоді думав, що не можна так різко, на голому місці, піднімати мінімальну зарплату. Якщо не працює економіка належним чином, на якій підставі можна збільшувати виплати? Знаєте, буквально днями почув, що ООН визнала, що в Україні понад 60 відсотків проживає за  межею бідності, тобто дохід на день менше двох доларів.
Слухайте, а може, нам зар- плату тому підняли, що, за міжнародними вимогами, якщо дохід людини становить менше чотирьох доларів на день, то з неї заборонено стягувати оплату за житлово-комунальні послуги. Може таке бути, правда ж? От і зробили такий мінімум, від якого толку мало, бо ціни так зросли, що навіть трьох тисяч гривень (якби дійсно мали їх «чистими») не вистачає.
Ольга ЗАЯРНЮК, начальник головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області:
— У поточному році за рахунок збільшення розміру мінімальної заробітної плати з 1600 до 3200 гривень спостерігається позитивна динаміка надходження власних коштів до бюджету Фонду. Надходження єдиного соціального внеску в першому кварталі 2017 року склали 818 мільйонів гривень, що на 228 мільйонів більше до відповідного періоду минулого року (темпи зростання 139 відсотків). Найбільше коштів надійшло від бюджетних установ — 277 мільйонів гривень (темпи зростання 142 відсотки) та від фізичних осіб-підприємців 82 мільйони гривень (темпи зростання 140 відсотків). Відповідно до частки розмежувань єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове пенсійне страхування до бюджету фонду надійшло на 183 мільйони гривень більше (710 мільйонів).

При збереженні відповідних темпів зростання бюджет Фонду області в поточному році отримає додатково близько 600 мільйонів гривень, що на 40 відсотків більше минулого року.
Фонд оплати праці платників єдиного соціального внеску області за січень склав 1163,4 мільйона гривень, що на 394 мільйони гривень більше, ніж за відповідний період торік. У бюджетній сфері фонд оплати праці склав 472,6 мільйона гривень (темп зростання 136 відсотків). У тому числі фонд оплати праці уста-нов, що фінансуються з місцевого бюджету — 299,4 мільйона гривень з темпами зростання   160 відсотків.
Згідно зі звітністю за січень цього року 85 тисяч найманих осіб (38 відсотків від загальної кількості працюючих) отримали зарплату в розмірі на рівні або менше мінімальної. В тому числі 27,6 тисячі осіб (12 відсотків від загальної кількості працюючих) отримали заробітну плату менше від мінімальної (по державі 17 відсотків).
Збільшилася кількість фізичних осіб-підприємців — на 2209 осіб (3,1 відсотка). І станом на 1 березня їх перебуває на обліку 72936 тисяч осіб.
Віталій Роздорожний, заступник начальника відділу праці управління Держпраці у Хмельницькій області:
— Впродовж січня-лютого до управління звернулося 42 особи з питань дотримання рівня мінімальної заробітної плати. Під час перевірок додержання законодавства про працю, проведених працівниками управління за цими зверненнями, факти порушень мінімальних гарантій в оплаті праці не знайшли документального підтвердження.
У січні-лютому поточного року проведено 36 планових перевірок додержання законодавства про працю на підприємствах, установах, організаціях області усіх форм власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю. В обов’язковому порядку досліджувалося дотримання мінімальних гарантій в оплаті праці.
За січень-лютий 2016 року за інформацією головного управління ПФУ проведено 28 перевірок, в ході яких на 13 підприємствах встановлено порушення щодо оформлення трудових відносин у встановленому порядку; на двох підприємствах — порушення щодо строків надання відпусток без збереження заробітної плати. За результатами перевірок винесено 12 постанов про накладання штрафів відповідно до вимог законодавства про працю на загальну суму 30400 гривень.