Як не стати жертвою аферистів.
“Звернутися до редакції змусила мене халепа, в яку потрапила. В лютому минулого року вирішила влаштуватися на роботу. Щоправда, так, без оформлення, адже отримую допомогу на дітей, яких у нас п’ятеро, четверо з них — неповнолітні. Та ще й субсидію на комунальні послуги маю. Тому офіційно працювати не вигідно.
Взяла газету з оголошеннями про вакансії, зателефонувала на кілька номерів. По одному з них одразу ж запропонували прийти на співбесіду. Пішла. І дуже зраділа, коли отримала відповідь: “Так, ми вас беремо... З двомісячним випробувальним терміном. За цей час повчитеся та пройдете стажування. Сплатіть у касу 570 гривень”.
Жодних підозр тоді це не викликало. Адже компанія широко відома не лише в Україні, а й за кордоном (чому не вказуємо її назви та справжнього прізвища дописувачки, зрозумієте далі — авт.). Натомість навпаки з неабияким натхненням взялася до справи. З тиждень нам, новачкам, інтенсивно, по кілька годин щодень, начитували лекції, та все, мовляв, про унікальність та всесвітню славу компанії, у якій нам просто “пощастило” працювати. Потім ще зо п’ять днів навчали азам “сучасного бізнесування” та як “легко розбагатіти”. Методів і засобів для того, щоб затягнути у свої танета, не шкодували: аудіо-, відеофільми, зустрічі з особами, котрі слугували “живими прикладами” успішного втілення всього, що обіцяли нам під час тренінгів, — багато й на всі смаки. Було ще й кілька поїздок на так звані регіональні семінари — у Харків, до Києва, Львова, Одеси. Зрозуміло, все за наш кошт...
Якщо чесно, й не угледіла, як наступив отой переломний момент, коли і я стала однією з них — зомбованих та ошуканих. Та ще й неабияк! Спочатку не змогла погасити кредитку, потім позичила у банку велику суму грошей, заклавши двокімнатну квартиру, яку мали в центрі Хмельницького. А в кінцевому рахунку ми залишилися без житла та ще й зі стотисячним боргом.
Аби хоч якось виживати, довелося переїхати до моїх батьків у село, де й мешкаємо нині...
Куди я тільки не писала, до кого лише не зверталася: і у міліцію, і в прокуратуру, і в СБУ, і до народних депутатів — ніхто нічим не зарадив. Редакція — остання надія. Може, хоч ви мені допоможете...”
Пані Алла залишила свої координати, і ми відразу зателефонували їй та домовилися про зустріч. А вже при розмові з’ясувалося чимало подробиць, які й обумовлюють саме такий виклад цього матеріалу. Виявляється, що останній абзац листа — неправда. Жінка не зверталася до правоохоронних органів, бо її близька родичка, яка працює високопосадовцем у прокуратурі, сказала, що це намарно. Адже жодного(!) документального підтвердження того, про що написала авторка у скарзі, немає. Ані угод, ані розписок, ані квитанцій, ані свідків розмов... Нічогісінько! Тобто, все це можна назвати бурхливими фантазіями “обдарованої особи”. Власне, саме на таких “підходящих кадрів” і роблять ставку чимало нечесних компаній та фірм, або й відвертих пройдисвітів. Як правило, у “чорних” бізнес-імперіях працюють професійні “ловці лохів” (даруйте за грубість). Але біда, що ми самі почасти даємося себе ошукати. Що, власне, і сталося з нашою героїнею. Поради від фахівців, як уберегтися від подібного, подамо далі.
Ясна річ, що для пані Алли — це невелика втіха. Певно, тепер вона й недругу заказуватиме ніколи, за жодних обставин не вестися на “дешевий сир у мишоловці”. Тим паче жінка слізно просила: “Нічого не пишіть. Я сама винна. Я не хочу розголосу і ганьби. Я боюся...”. “А не боялися, коли хотіли неофіційно влаштуватися на роботу? Коли віддавали “чортові в зуби” тисячі гривень замість того, щоб купити яку одежину чи смаколика для дітей? Зрештою, не боялися, коли заставляли квартиру, позбавляючи даху над головою свою багатодітну сім’ю?” — хотілося запитати скаржницю. Та я не стала посипати сіллю її рану. Лише дотримала обіцянки — прізвища дописувачки не вказуємо, як і назви (справжньої чи вигаданої авторкою листа) компанії, яка, можливо, добряче “підживилася кров’ю” чергової своєї жертви.
А от усім шукачам роботи варто знати, що:
1. Однією з найбільш поширених шахрайських схем при працевлаштуванні є ненав’язливе вимагання грошей під час прийому на роботу. Зазвичай, нечисті на руку компанії пропонують кандидату на місце пройти платне навчання, без якого він нібито не зможе розібратися в тонкощах своєї нової посади. А витративши час і гроші на здобуття не дуже то й потрібних знань, претендент залишається ні з чим — у зв’язку з тим, що... ситуація, мовляв, змінилася, тому, наприклад, пропонують прийти “пізніше”, через кілька місяців.
2. Шахраї можуть не лише намагатися видурювати гроші, а й використовувати претендентів як безкоштовну робочу силу. Наприклад, перекладачеві пропонують для оцінки його здібностей перекласти з десяток сторінок, а копірайтеру — написати кілька рекламних матеріалів. У таких випадках слід бути обережним і поцікавитися, чому обсяги роботи такі великі. Або ж кандидата можуть взяти на роботу з низьким рівнем оплати на час випробувального строку і розпрощатися з ним після його закінчення, мотивуючи тим, що він не впорався. Аби уникнути таких випадків, бажано заздалегідь детально обговорювати з роботодавцем всі умови взяття на роботу.
3. Аби підстрахувати себе та не втрапити в халепу, передусім потрібно попросити у роботодавця документи, які засвідчують його особу, реальне існування підприємства та необхідної вакансії. Зверніть увагу на заробітну плату, яка вказана у вакансії. Вона не повинна перевищувати середню по галузі, неправдоподібно висока має наштовхнути на думку про шахрайство. Коли вам телефонують із запрошенням на співбесіду, аферисти воліють якомога менше говорити по телефону, а детальну інформацію обіцяють повідомити на співбесіді, на яку запрошують усіх і кожного навіть без прохання наді-
слати резюме. Співбесіда ж, як правило, відбувається у формі лекції з усіма шукачами разом. Не сплачуйте кошти роботодавцю за обіцяне “майбутнє” місце роботи, або спецодяг, навчання, товари для подальшого продажу, проїзний, відкриття зарплатного рахунку в банку та інше. Чесний роботодавець усі витрати бере на себе. Укладайте трудові договори чи інші письмові підтвердження, які засвідчують ваше виконання трудових обов’язків. Якщо ж цього не зробите, то питання про встановлення трудових відносин доведеться вирішувати лише через суд. Будьте обережні з посередниками на ринку працевлаштування. Почасти особи, які видають себе за посередників у пошуку роботи, беруть гроші з довірливих громадян, обіцяють працевлаштування, а потім зникають. І довести вину останніх дуже тяжко.
4. Можна виокремити шахрайства в такій сфері, як робота вдома. Є багато видів діяльності, якими можна займатися, не виходячи з дому. Скажімо, набір текстів на комп’ютері, послуги телеоператора або виготовлення тих чи інших виробів. Але шахраї пропонують привабливі умови і в той же час просять переказати під незрозумілим приводом на рахунок фірми від 30 до 100 гривень. Чи варто говорити, що після цього “роботодавець” випаровується без сліду. Утримайтеся також від придбання сумнівних дисків з відеоуроками, аудіозаписами або будь-якої іншої літератури. Сучасні ділки вигадують безліч способів виманювання грошей. Тому дотримуйтеся принципу: за роботу повинні платити вам, а не ви — фірмі!
5. І наостанок: у жодному разі не залишайте роботодавцю документи, які посвідчують вашу особу та підтверджують громадянство України (паспорт, ідентифікаційний код, водійські права тощо).
Стати жертвою аферистів дуже легко. Тому при влаштуванні на роботу будьте дуже уважні, пам’ятайте, що за будь-якою привабливою на перший погляд вакансією може приховуватися ретельно продумана шахрайська схема. Щоб розпізнати її, не треба бути ані психологом, ані юристом. Просто не дозволяйте власній жадібності затьмарити здоровий глузд.
Gismeteo 
