Відкритий лист колективу ДП «Нігинський кар’єр»  до голови Хмельницької обласної державної адміністрації.

Важкий і звитяжний шлях протягом усієї своєї більш ніж вісімдесятип’ятирічної історії пройшов колектив державного підприємства «Нігинський кар’єр»,  досягнувши численних здобутків у наполегливій праці, в умінні відстоювати свої кровні інтереси, які завжди збігалися з інтересами держави і суспільства. Яскраві сторінки справжньої стійкості і принциповості вписали трудівники нашого підприємства в його історію  за роки незалежності України.
  Як відомо, в часи так званої перебудови підприємство стало об’єктом рейдерських захоплень, різного роду махінацій, було кинуто у вир шахрайства і   руйнування. За порівняно короткий час різні ділки та підозрілі менеджери, шляхом сумнівних, а точніше явно кримінальних оборудок, здавалось, дощенту зруйнували потужний технічний потенціал кар’єру та затягли підприємство у боргову яму з далекосяжними намірами –  привласнити ласий шматочок через фіктивне банкрутство.
Та колектив вчасно розгадав підступні наміри зухвалих ділків. Попри  усі негаразди долі, судився успіх сахкамінцям. І, як кажуть, сам Господь Бог допоміг у цій справі.
У 2014 році до керма підприємства прийшов молодий та енергійний, а головне досвідчений у тонкощах керівництва гірничорудної галузі Микола Миколайович Ткач. Йому за порівняно короткий термін вдалося знайти ключик до сердець людей, побороти їхню зневіру, і врешті-решт зупинити падіння виробництва. Більш ніж 200 робітників отримали можливість працювати, вчасно одержувати зарплату. Подбали тут і про поліпшення побуту працівників, зокрема організували їм гаряче харчування. Людей із віддалених сіл почали доставляти до місця роботи транспортом підприємства. Розпочалося широкомасштабне погашення численних боргів, які накопичувались роками.
  Звісно, такий хід подій не всім прийшовся до душі. Закінчувалися часи, коли вдавалося ловити рибку у каламутній воді. Вся область і в цілому Україна затамувавши подих слідкували за боротьбою, що розгорілася тоді на сахкамінських схилах. Робітники стіною стали на захист рідного підприємства і, зокрема, нового директора            М. М. Ткача, який стараннями нечестивців–бюрократів у верхах, протизаконно, з порушенням конституційних  норм, міг бути усунутий з посади. Всі як один вийшли сахкамінці на захист своїх інтересів. Мерзли на морозі, перекриваючи  стратегічну трасу, їздили на мітинги під стіни Верховної Ради, і перемогли. Успішний розвиток кар’єру продовжився.
  Та чиновницька братія не заспокоїлась, не склала зброю. Раз по раз з’являються охочі завадити успішному розвитку. Ось і тепер на горизонті  раптом з’явилося таке собі новоспечене товариство з обмеженою відповідальністю під претензійною назвою «Європейські вапняки». І на повному серйозі пропонує ДП «Нігинський кар’єр», що має вже, як було згадано, більш ніж 85-річну історію, про свій намір взяти наш цілісний майновий комплекс у свою оренду. Ще й супровідний лист від Фонду державного майна України за підписом його голови             Д. Парфененка  додає. Отак, ні більше ні менше! Віддайте, дядьку, все що маєте нам, а ми вже вами покеруємо. Візьмемо вас, досвідчених і солідних, під своє крильце.
 Що ж то за «Європейські вапняки» такі і звідки вони взялися? Щось про них ні сном ні духом не чули досі. А вони ж бо від Сахкаменя далеченько, за сотні кілометрів, аж у Кривому Розі Дніпропетровської області. І офіційна адреса, місцезнаходження юридичної особи, якась дивна (з домашнім відтінком): м. Кривий Ріг, вул. Покровська, кв. 15. Тут же для солідності сповіщається, що ТОВ «Європейські вапняки» внесено до Єдиного державного реєстру юридичних і фізичних осіб, підприємств та громадських формувань, і створене 13 березня 2017 року! Виявляється, цьому курчатку, що збирається навчати уму-розуму досвідчену і хазяйновиту квочку, ще і трьох місяців немає. А адреса на Покровській — домашня адреса і місце дислокації новоявлених «Європейських вапняків» Андрія Михайловича Кушніренка, що є «єдиним засновником, учасником, та генеральним директором установи». Отож, про своє нестерпне прагнення оволодіти цілісним майном у далекому від Криворіжжя Сахкамені він сповіщає, не виходячи за поріг власної квартири.
Що ж, як кажуть, об’єкт для своїх зухвалих зазіхань пан Кушніренко вибрав вдалий. У Сахкамені є що орендувати. Річна потужність лише одного дробильно-сортувального заводу складає 800 тис. тонн фракційного вапнякового каменю. Тут же діє і цех вапнякового борошна потужністю 250 тис. тонн на рік, який працює на відходах вапняку фракції 0-20 мм.
Не міг врахувати пан Кушніренко й іншого. Отримавши у 2014 році розвалене підприємство, сахкамінцям вдалося у повному обсязі відновити господарську діяльність і, що головне, у стислі строки погасити заборгованість із виплат заробітної плати. Водночас освоєно нові ринки збуту, створено умови для нарощення потужностей, забезпечено надходження коштів до державного і місцевого бюджетів. Роботу організовано у дві зміни, щомісячно відвантажується понад 1000 вагонів готової продукції. Не забувають про модернізацію і удосконалення виробничих процесів, оновлюється технологічний транспорт та обладнання. На черзі впровадження енерго-зберігаючих технологій.
  Підприємство відзначено грамотами й нагородами обласної і районної рад, державних адміністрацій. В 2015 році кар’єр нагороджено дипломом «Золотий символ якості національних товарів та послуг України». Два роки поспіль ДП «Нігинський кар’єр» удостоюється звання «Підприємства року за бездоганну ділову репутацію» і є дійсним членом Ліги кращих підприємств України.

Як бачимо, у виборі об’єк-та для майбутньої оренди пан Кушніренко із «Європейських вапняків» не помилився. Не врахував він лише однієї визначальної обставини, не врахував основного фактора: думки і бажання самого колективу. У людей пани із Кривого Рогу забули запитати, чи хочуть вони отого орендування і розповісти їм, що несе воно для підприємства і якими будуть наслідки. Всі як один члени загартованого боротьбою за свої права колективу одностайно заявляють: нам за жодних умов ні в яку оренду йти не можна, ми самі є господарями своєї долі, бо рішуче і сміливо власними руками створюємо своє майбутнє і майбутнє своїх дітей та внуків. А всілякі плани і задумки, що потай і змовницьки замислюються за нашими плечима, нічого крім почуття обурення у трудівників не викликають, є для нас глибоко образливими. Бо маємо в головах власний розум, здатні самі в кожному конкретному випадку визначати свої пріоритети.
З кожним днем мужніє, зріє і розвивається колектив ДП «Нігинський кар’єр», мета кожного трудівника стати справжнім господарем свого підприємства і своєї долі, а людський загал, як відомо, у своїх намірах не помиляється. У свідомості людей виношується заповітна мрія про те, як стати справжніми, а не задекларованими господарями підприємства. Обговорюються конкретні деталі справжньої і справедливої приватизації підприємства. Бо саме у такий спосіб кожен трудівник зуміє сповна проявити свої творчі здібності з найбільшиою віддачею повною мірою прислужитися громаді.
 Отож, шановні пани із криворізьких «Європейських вапняків» вам належить врахувати ту обставину, що думка сахкамінців єдина і несхибна: немає жодної потреби іти в оренду до будь – кого, втрачати все, що нагромаджено в результаті багаторічної звитяжної праці. Колектив заявляє: «Ми єдині у своєму прагненні самим будувати свою долю, і ніхто крім нас наших проблем не вирішить! На тому стояли, стоїмо і стоятимемо до кінця!»