Що складніше: провести форум чи підбити його підсумки? Склалося враження, що друге — важче. Бо Форум економічного розвитку Хмельницького, що наприкінці квітня відбувся в обласному театрі, пройшов, так здається, на дуже пристойному рівні. А ось із підсумками вийшло, як не дивно, складніше. З десяток організаторів дійства засідали в президії на прес-конференції, присвяченій цій події, а до пуття журналістам нічого не могли сказати. Почули, що зареєструвалися на форумі 491 особа, а взяли участь — 523; спікерів було дев’ять, а презентованих інвестиційних проектів десять; залучили сорок волонтерів. А, забув, кількість підписників сторінки форуму у Фейсбуці становила 403. І скажіть, це підсумки заходу?
Члени президії трималися, як партизани на допиті: нічого цікавого та корисного розповідати не хотіли. Ви ж не вважаєте, що потрібною інформацією було: головне — «ми це зробили», як пролунало на прес-конференції. Звісно, за півмільйона гривень, з яких триста тисяч — бюджетні, можна зібрати півтисячі чоловік. Зауважу, ми всі часто десь збираємося. Сидимо. Говоримо. Але бюджет наші посиденьки, на жаль, не фінансує. Натомість за наші кошти відбувається безліч збіговиськ чиновників (кому як не журналістам про це знати, бо службовий обов’язок примушує витрачати на них свій час), які минають у порожніх розмовах.
Дуже не хотілося, щоб і форум виявився такою ж марною балаканиною, тому й кортіло, дуже кортіло, знати пресі, які ж реальні підсумки зустрічі. На що врешті-решт пішли півмільйона гривень? Маємо що донести нашим читачам корисного, крім про відвідувачів у Фейс-буці, кількості відеороликів, сюжетів на телебаченні та згадок у газетах? Лещатами таки вдалося з наших «партизанів» витягнути корисну інформацію. По-перше, вже є підприємства, які готові стати ядром або, як назвав їх заступник міського голови Володимир Гончарук, якорем майбутнього індустріального парку «Хмельницький». По-друге, заявлені роботи на сміттєзвалищі набувають обрисів. А саме — відбір супутнього газу. Найближчим часом відкриють заявки конкурсантів, і, можливо, до кінця року проект реалізують.
І третє — найцікавіше. Стратегічне для міста. Летовище! Після гучної заяви, яка викликала бурхливі оплески, міського голови Олександра Симчишина на форумі, що місто готове «взяти» аеропорт, розпочалися й справи. Володимир Гончарук поінформував пресу, що наразі готується необхідна документація й найближчими днями вона буде передана до обласної ради, яка є власником об’єкта. Це вже схоже на підсумки, про які варто вести мову. Особливо про аеропорт, бо це «загальнообласна власність» і цінність усього краю. Шкода, що десяток років він стоїть пусткою; зараз з’являється шанс на відновлення летовища. Якщо, зрозуміло міська та обласні влади порозуміються. А це ще питання.
Аби зрозуміти ставлення обласної ради до аеропорту та можливості його передачі на міський рівень, «Подільські вісті» звернулися по коментар до депутата обласної ради Віталія Олуйка. Наводимо його думки з цього приводу:
«За нинішній стан Хмельницького летовища дуже соромно. Останній виліт літака з Хмельницького аеропорту відбувся 10 років тому — комерційний рейс до Китаю. З того часу навіть урядові та президентські борти наш аеропорт оминають стороною і використовують Старокостянтинівський військовий аеродром, який, за висновками експертів, міг би з часом стати регіональним аеропортом спільного базування (як, наприклад, Івано-Франківський). За ці 10 років обласне комунальне підприємство «Аеропорт» дерибанили не на жарт всі, хто мав до нього відношення. Продано, передано, списано, викрадено все основне технологічне обладнання, а саме: авіадиспетчерське, навігаційне, світлове, метеорологічне, радіомаячне, візуальне і т.д. Немає заправників літаків.
Аеропорт позбувся статусу міжнародного і в нього забрано ліцензії та сертифікати. Частину землі «вкрали». Зараз йдуть суди, щоб повернути. Злітно-посадкову смугу перерили, і вона потребує дуже серйозного ремонту, а також продовження ще на 800 метрів для прийому сучасних літаків. Найголовніше — немає професійних кадрів.
За ці роки госпрозрахункове комунальне підприємство випросило на сесіях обласної ради до 30 мільйонів гривень — на погашення боргів та збільшення статутного капіталу і «успішно» їх «проїло». На сьогодні знову борги до 5 мільйонів. Це споживацька, неринкова психологія. Скажемо самокритично — не вміємо ми господарювати. Товчемо воду в ступі, а чекаємо масла. Хто відповість за таке неефективне «спалювання» коштів платників податків? Усі пропозиції наші, депутатів обласної ради, на жаль, не були навіть розглянуті. Що далі? Яке майбутнє Хмельницького аеропорту?
На мою думку, аеропорт — це перш за все, великий міжнародний бізнес. Це не лише літаки та польоти, це готельний, ресторанний сегмент, це торгівля, офісні парки, розваги, логістика і т.д. Потрібно йти на спів-працю перш за все з Хмельницькою міською радою, у них зараз прогресивна команда, та іншими територіальними громадами і підприємствами області. І саме через можливості Закону України «Про державно-приватне партнерство», який дозволяє залучати інвестиційні ресурси, як, наприклад, у низці європейський країн.
Злітно-посадкова смуга при цьому повинна залишитися в комунальній власності згідно з чинним законодавством, і на її реконструкцію можна отримати державне фінансування через урядову програму».
Отже, принаймні один з депутатів за співпрацю. Як інші? Найближчим часом побачимо, бо після отримання документів з міськради обласні мають вивчати ситуацію та приймати рішення. Якщо самі за десять років не спромоглися дати раду летовищу, то, може, нехай нададуть можливість іншим врятувати аеропорт.
Gismeteo 
