В Україні назріло питання відкриття ринку землі. Значну кількість аспектів цього архіважливого і багатовекторного питання розглянули журналісти на медіа-тренінгу в Києві під назвою «Перевірка фактів. Міфи та зміст. На прикладі земельної реформи в Україні».

Захід організовано і проведено Українською асоціацією медіа-бізнесу, модератор – президент УАМБ Олексій Погорелов. Понад п’ятдесят працівників ЗМІ з усіх областей мали можливість безпосереднього живого спілкування з провідними агроекспертами нашої держави. Було висвітлено низку земельних питань, які хвилюють сьогодні тисячі українців. Експерти агроринку лобіювали головну ідею фактично готового законопроекту: це документ про продаж землі.
Мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення, що діє в країні, критикується багатьма спеціалістами – економістами, аграріями. За свідченням фахівців, відкриття ринку землі в нашій державі є пекучою вимогою сьогодення. Це питання, на їхню думку, є значно важливішим, аніж безвізовий режим для України чи євроінтеграція. Зрештою, земе́льна реформа, а в її розрізі – обіг земель – є складовою частиною економічної реформи, здійснюваної в  Україні  у зв’язку з переходом  економіки держави до ринкових відносин.
Михайло Кухар, економіст, партнер IMF Group Ukraine, викладач Міжнародного інституту менеджменту, висловлювався чи не найрішучіше:
– Якби мене як економіста попросили б намалювати модель – як віддати всю землю олігархам найбільш тіньовим і найбезсовіснішим способом, то це була б модель, наближена до нинішньої ситуації. Її спрощений варіант: виконком сільської ради (будь-якої іншої) засідає і своїм рішенням узаконює, кому віддати землю, яка їй підпорядковується. Підкупити можна, як не сумно, чи не кожного чиновника, який має доступ до виділення частки матеріальних благ. Ось і маємо те що маємо. Хіба зараз земля фактично не продається?
За роки мораторію на продаж землі утворився цілий вал попиту як на купівлю, так і на продаж земельних ділянок. Але до величезної кількості потенційних учасників земельних торгів не спішать вливатися керівники великих агропідприємств, крупні орендарі паїв і взагалі уся та маса «тримачів» значних земельних ділянок, яким нині і так добре живеться. Навіщо їм узаконене право на землю, прозоре, зі сплачуванням податків? Володіють тисячами гектарів, направо і наліво порушують технологію агровиробництва, виснажують землю і взагалі роблять на ній, що заманеться, прикриваючись орендою і правом сильного. «Питання мораторію на землю – одне з найбільш дискусійних в Україні. В нього вплетені великі бізнес-інтереси, за які, прикриваючись гаслами про захист прав пролетаріату, роками воюють політики та аграрні магнати», – інформує столичне видання НВ «Бізнес» в одному зі своїх номерів (08.10.2016). І ще одна цитата: «Відсутність ринку землі істотно стримує розвиток як аграрного бізнесу, так і взагалі притік інвестицій».
Є питання, пов’язані з пануванням вітчизняних банків, що часто диктують невигідні умови кредитів для сільгосппрацівників. Під заставу майбутнього урожаю аграріям і зараз дають, хоча зі скрипом, кредити.  «Можете самі уявити, на яких фінансових умовах отримуються ці кредити. Під заставу землі умови кардинально інші. Та з’являться зарубіжні іпотечні банки, які вже мають у цій галузі досвід, ресурс і небачено низькі як для України відсоткові ставки. Ви ж розумієте, кому сьогодні це загрожує? Тим самим потужним агрохолдингам, які мають власний капітал і можуть діяти практично без жодної конкуренції, а ще нашим «коханим банкам-кровопивцям», – зазначає відомий політик і блогер Тарас Чорновіл, додаючи, що з відкриттям ринку землі «на село прийдуть цивілізовані відносини та дешеві кредити».
Новий законопроект, за словами його розробників, передбачає повну прозорість ринку землі і дуже вигідні умови, преференції для дрібних власників паїв, фермерів. Вони після відкриття земельного ринку в Україні зможуть купувати землі державної власності в розстрочку, що дасть змогу їм поступово виплачувати вартість ділянки протягом 10–15 років під 7 % річних від нормативної грошової оцінки ділянки. «Держава буде продавати землю, і дрібний фермер матиме можливість пролонгування платежу. Він зможе отримати розстрочку на 10–15 років під 7 % річних. І він фактично за 10 років, замість того, щоб платити орендну плату, буде виплачувати вартість своєї ділянки, після чого отримає її у власність», – наголосив під час зустрічі директор департаменту землеустрою, використання та охорони земель Держгеокадастру, досвідчений фахівець у сфері біоресурсів та природокористування  Олександр Краснолуцький.
«В Україні середній розмір фермерського господарства – 87 гектарів. Саме для того, щоб створити «середній клас» на селі, задля пріоритетної підтримки фермера і здійснюється земельна реформа, - підкреслив під час розмови на тренінгу перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк. Цей керівник, якого ще називають «головним архітектором земельної реформи», не приховував, що в земельних питаннях є багато недоліків, недопрацювань. Існує, зокрема, велика проблема недовіри до влади, яка гальмує поступальний розвиток реформи. Тому опоненти, ті, хто виступають проти запровадження ринку землі, мають в руках відомі козирі-аргументи. Людей залякують, мовляв, відберуть у вас землю, а деякі продадуть її за пляшку... Ще мусується думка, що на українську землю полюють іноземні латифундисти, та й Міжнародний валютний фонд без цього не надасть кредити. Проте відстоювання ідеї продажу землі, за словами М. Мартинюка, викликано в першу чергу не вимогами МВФ, а бажанням захистити інтереси громадян.
Слід особливо відзначити, що в новому законопроекті врахована необхідність захисту української землі від іноземного загарбництва: громадяни інших країн і особи без громадянства не мають права придбання наших ґрунтів. У підготовленому законі прописано, що продаж землі здійснюється лише фізичним особам, не більше 200 га в одні руки.
Теза про те, що селян можуть обібрати, також не витримує критики. Адже до 2008 року в Україні вже було дозволено продаж землі навколо міст-мільйонників. Скажімо, біля Києва, у радіусі 30 км, уся земля вже давно куплена. Та щось не чути скарг від селян, що їх образили…
Крім того, щоб землю штучно не знецінювали, на неї буде встановлено індикативні ціни, нижче за які земельні наділи не можна придбати. Тобто, вираховується середня ціна гектара у кожному регіоні й виставляється на прозорі електронні торги. Це ще один запобіжник того, аби унеможливити корупцію. Адже таким чином чиновника усунуть від контакту з потенційним покупцем. А взяти участь в електронних торгах можна буде з будь-якої точки України, навіть за допомогою мобільного телефону.
 Про все це воліють замовчувати ті, хто виступає проти земельної реформи, критиканти. Показовим тут є гучні політичні гасла, покликані захищати бізнес можновладних землевласників…

Чи не найважливішим аргументом на користь запровадження ринку землі в Україні є усвідомлення того, що в теперішній ситуації український грунтець, переважно, не має ефективного власника, адже, згідно із статистикою, майже чверть власників паїв в Україні сьогодні старші 70 років. Ці люди не можуть самостійно обробляти землю і отримати від неї прибуток, належну користь.  Тому кожен десятий селянин хоче продати свою ділянку. Як зазначив на медіа-тренінгу один з агроекспертів,  партнер юридичної фірми ОМП Микола Орлов, орендні відносини не виправдали себе як основа для капіталомісткого бізнесу – через слабкість і корумпованість державних чиновників та свавілля землевласників. Не просуваючись уперед, Україна і далі суттєво гальмуватиме у порівнянні з темпами розвитку аграрного сектору інших країн, а світові сучасні тренди дуже змінилися. І тому українські експортери, переважним чином не визначають, а приймають ціни на агропродукцію, сформовані на світових біржах.
Багато труднощів і з успадкуванням паїв.  Зі старінням сільського населення і практично вимиранням багатьох сіл збільшується кількість «відумерлої» землі, складної в оформленні. На цьому тлі в країні процвітає тіньовий ринок землі. За підтримки корумпованих чиновників сільгоспземлі досить легко фактично продаються і купуються. Схем, за якими це можливо зробити, існує чимало. Ось хоча б одна із них: людина позичила гроші, а пай віддала у заставу. Потім гроші вона не повертає, земельний пай переходить до кредитора. У той же час багато фермерів бажають придбати землю, але не можуть, заважає вимога орендувати і так звана «мозаїка». Зазвичай поля розпайовані у шаховому порядку. До кожного клаптика, згідно із законом, повинна бути прокладена дорога, по якій туди заїжджає техніка. Таким чином, якщо на полі кілька орендарів, воно зменшується, враховуючи кількість під’їзних шляхів. Відкритий ринок землі міг би усунути такий стан речей, оскільки в новому законі передбачена можливість обміну рівноцінними земельними ділянками, їх можна сконцентрувати в одному місці.
Де і як знайти відомості про земельну ділянку, як скористатися нею, розповів на тренінгу директор департаменту землеустрою, використання та охорони земель Держгеокадастру України, Олександр Краснолуцький. Він пояснив: Державний земельний кадастр, незважаючи на те, що знаходиться багато охочих його критикувати, є джерелом відкритої і вичерпної інформації. З          1 січня 2013 року відомості про земельні ділянки, що містяться в Державному земельному кадастрі України, є відкритими.  Зокрема, йдеться про Публічну кадастрову карту.  Саме через ці документи, викладені в інтернет-ресурсах, громадяни України можуть знайти інформацію про земельні ділянки, які їх цікавлять, і прослідковувати всі операції із землею.
Опоненти, що виступають проти запровадження ринку землі, часто наводять як аргумент тезу про те, що Держгеокадастр на сьогодні ще недосконалий, не упорядкований належним чином. Але апріорі неможливо утримати незмінний і чіткий виклад інформації в такому велетенському державному банку даних про землю, адже вона перебуває в постійному русі, – переконував очільник департаменту земле-устрою.
Усіх присутніх на тренінгу представників мас-медіа хвилювало питання про вартість земельних ділянок, які будуть виставлені на продаж в результаті запровадження ринку земель. Агроексперти пояснили: остаточну вартість кожного гектара визначить ринок. А поки що можна говорити лише про приблизну стартову ціну – вона коливатиметься в межах 1000 доларів за один гектар. У подальшому ціна безперечно зростатиме. За словами згаданого вже Михайла Кухаря, економіста IMF Group Ukraine, проведено дослідження ситуації у країнах, які відкрили свої ринки землі (Болгарія, Румунія, Естонія, Польща, Чехія, Литва, Латвія, Угорщина). Воно показало, що за перший рік після запровадження ринку землі її вартість зросла в середньому на 25%, за другий – на 37%, третій – на 18%, четвертий – на 8%, у наступні роки – відповідно 12%, 15%, 18%, 23%, 15%, 15%, 9%.
«Ми очікуємо, що за перші 2 роки після відкриття ринку землі в Україні ціна гектара зросте на 76%», –  каже економіст. Звісно, усі розуміють, що земля сільськогосподарського призначення  на великій території України не-однакова за своїми агротехнічними характеристиками, за своєю віддачею, і це також вплине на її вартість.
***
Тема землі є надзвичайно чутливою для українців.  Поруч з тим, що шановні агроексперти дуже переконливо доводили журналістам необхідність запровадження ринку землі, не можна забувати, що в країні триває збір підписів проти цього, організований Аграрною партією.  Її прихильники переконані, що остаточне рішення щодо реформи має ухвалити український народ на референдумі. Як це вплине на майбутнє – покаже час.
В одному не доводиться сумніватися: землю мають обробляти ті, хто її любить і хто по-справжньому бажає займатися сільським господарством.