Щось дивне відбувається у транспортній галузі держави. Спека, середина літа, безліч люду у відпустках — багато хто прагне потрапити на море. Куди? Закордон — не  всім  по кишені. Окупація Криму в адекватних українців відбила бажання туди їхати — «розкошує», відповідно, в туристах Одещина та Херсонщина. Фото в інтернеті прекрасно ілюструють, яким користується попитом узбережжя материкової Вкраїни. Проте цьогоріч дістатися до моря, принаймні залізничним транспортом, ще та проблема. Спробуйте купити квитки!

Редакції поскаржився один з читачів: проблема взяти залізничний квиток у південному напрямку. Немає. Тобто зовсім немає. Ніяких квитків. Навіть анекдотичної верхньої бокової біля туалету. Довелося нашому дописувачу мандрувати дещо дивно: до Києва, а звідти вже до Херсона. Навіть не повірилося, бо останніми роками купити квиток у будь-якому напрямку через Інтернет — звична та проста справа. Вирішив поглянути, що ж робиться. До Херсона йде два львівських потяги, й на жоден немає квитків. Навмання переглянув якісь дати. Липень — порожньо, серпень — теж саме (див. фото). А вересень? Теж немає! Ще раз підкреслимо: літо, південний напрямок — найбажаніший. Де додаткові вагони? Де додаткові поїзди? Про що думає керівництво залізниці? Більше того, як розповіли фахівці Хмельницького вокзалу, поїздів до Херсону стало менше, ніж торік, бо один з них спрямували у Генічеськ.
Добре, Херсон — не найголовніша Мекка вітчизняних відпочивальників. Як із Одесою? Все ж таки чотири поїзди курсують Хмельницьким до Південної Пальміри. Й що бачимо? Майже аналогічна ситуація! Немає місць і на Одесу! А чому майже? Бо на якісь дні таки залишилися місця. Не найкращі, звісно, але придбати «хоч щось» можна. Повторюємо питання: де додаткові потяги? Чи Укрзалізниця поголовно захопилася рок-музикою та забула, що люди прагнуть відпочити? А що профільне міністерство? Чи воно в битві за повітряний транспорт оминає увагою наземний?
Взагалі-то ситуація із літаками нині склалася вкрай кумедною. Пам’ятаєте, що, інтегруючись в Європу, найвища влада вирішила дозволити прийти на наш ринок повітряних перевезень знаному ірландському лоукосту «Рейнеїр». Що таке літати лоукостом? А дуже просто можемо розповісти на такому прикладі. Отже, 500 гривень на автобус до Варшави та 39 злотих на літак — і ти майже в будь-якій столиці нашого континенту. Забув, додамо ще злотих 20, аби від столиці Польщі доїхати до аеропорту «Модлін». Тобто загалом із Хмельницького приблизно за 30 євро можна дістатися практично до будь-якої країни Європи.
Якщо говорити суто про літак, то саме так: за десять євро летиш куди завгодно. Звісно, квиток треба брати заздалегідь, почекати якусь акцію ще краще, але ж десять євро лише! Це дешевше, ніж на наших «Хюндаях» кататися. Й уявіть, що лоукост «заходить» в Україну. Це економія грошей на квиток до Варшави, а ще часу, аби дістатися до столиці Польщі. Вигідно для громадян? Безперечно! Зручно? Без сумнівів!
Уся абсурдність ситуації в тому, що президент, прем’єр, міністр транспорту та інфраструктури дали «зелене світло» «Рейнеїру», а загальмував ситуацію «якийсь»  директор аеропорту «Бориспіль»! Мовляв, їм це не вигідно. Якщо хто не знає, то летовище «Бориспіль» правильно називається Державне підприємство «Міжнародний аеропорт Бориспіль». На перше слово звернули увагу? Державне! Й, з’ясовується, Порошенко-Гройсман-Омелян «не указ» цьому директору. А хто «указ»? Один знаний олігарх, що «керує» провідними авіалініями України? Йому-то навіщо конкуренція.
Якщо відверто, то ситуація з Борисполем — знакова для нашої держави. Летовище, яке забезпечує дві третини повітряного пасажиропотоку Вкраїни — понад вісім мільйонів людей торік пройшли через Бориспіль, — виявилося непідконтрольним господарям київських владних пагорбів. Якщо в цьому герці: олігарх — влада перший переможе, то з’явиться чітка ознака, що безлад продовжує панувати, а феодалізм руйнує країну. В усій Європі лоукости працюють на ринку, маючи свою нішу — студенти, туристи на вікенд, лише ми досі залишаємося на узбіччі: маємо сплачувати тисячі гривень за будь-яку повітряну подорож  українськими авіалініями.
Наразі ситуація з «Рейнеїр» «переграється», сторони знову сідають за стіл переговорів. Бо, в першу чергу, президент усвідомлює: не домовимося з перевізником — ганьба державі, з нею не можуть вести справу серйозні компанії. До речі, «Подільські вісті» вже колись писали, як було б чудово, щоб цей лоукост «зайшов» до Хмельницького, на наше летовище. Це ж не тільки престиж, а й великі гроші та можливості. Чому про це згадували? Бо в Польщі, до прикладу, компанія працює не тільки у варшавському аеропорту «Модлін», а на летовищі такого собі міста Жешув. Чим Жешув кращий за Хмельницький?
Є сподівання, що лоукост таки «приймуть» в Україні. Не певен лише, що квитки коштуватимуть десять євро. А нехай і двадцять чи тридцять. Не кортить у Париж? Чи Барселону з Римом? Хочеться жити ж за європейськими звичками, коли на вихідні можна махнути кудись…
Переносячи в країну європейський транспортний досвід, хочеться зауважити напівжартома, що не весь він нам потрібний. Якщо розпочали розмову із залізниці, то лише кілька штришків із власного досвіду. Ви знаєте, що Ельзас та Лотарингія — споконвічна німецька земля, яку лише Людовик XIV приєднав до Франції. Й роки французького панування таки позначилися, внесли певний галльський безлад. Маючи квиток, куплений через Інтернет, на потяг Страсбург — Мец на 16.04, не знайшов у розкладі такого поїзда. Немає його — хай йому грець. Відправлявся «схожий» о 16.08. Більше того, прибути потяг у Мец мав вже по п’ятій. Аж раптом зупинка в 16.50, і більшість пасажирів виходять. Виявилося, після довгих розпитувань українсько-англійською, що таки Мец.
У німців такого безладу з часом не буває: славетна тевтонська педантичність. У них інша проблема: багато колій не будують — усі поїзди ходять одними рейками. Тому екскурсовод у Берліні переконливо рекомендувала не користуватися метро. Бо була одна група з Росії. Вирішили під’їхати на метро. На один поїзд не сіли — багато людей. І на інших не захотіли — брудненький. Обрали гарний та порожній. Виявилося… То був не потяг метро, а швидкісний залізничний. «Спіймали» групу на наступній зупинці… чи-то в Гамбурзі, чи-то в Ганновері, не пам’ятаю вже подробиць.
Отже, цьогоріч маємо залізничний колапс на південному напрямку. Що ж, міністерство та Укрзалізниця дають можливість заробити приватним автобусним перевізникам. Або ж заробляють на подорожах «гаком»: у Херсон через Київ.