Певно, відтоді, як через селище Дунаївці проклали залізницю, тутешнім жителям дошкуляє досить серйозна проблема. Адже залізничні колії практично поділили цей населений пункт навпіл: з одного боку — лікарня, школа, дитячий садок, підприємства, з іншого — селищна рада, магазини, пошта та більша частина житлового сектору.

До того ж ця станція ще за радянських часів була досить потужною, та й нині через неї курсує чимало поїздів, найперше – вантажних. І саме у селищі їхній рух розгалужується на кілька колій. Відтак майже постійно пішохідний перехід через залізницю перекритий потягами. І люди змушені очікувати, коли поїзд продовжить рух або розімкнуть і розтягнуть вагони.
Про незручності для тутешнього люду, особливо для матерів з дитячими візочками, неповносправних громадян, стариків, годі вже й казати. Тут би питання безпеки людей вирішити, бо ж не одну трагедію вже  пережили, на жаль, траплялися навіть смертельні випадки, а дехто залишився калікою на все життя...
Розв’язати цю проблему пообіцяв ще під час передвиборної кампанії Антон Камінський. І відразу, коли став селищним головою та очолив тутешню об’єднану територіальну громаду, взявся до справи. Передусім звернувся до керівництва «Укрзалізниці», особисто побував у столиці, де вів мову про будівництво пішохідного   надзалізничного мосту. Працівники відомства вже й виїжджали на місце, обговорювали технічні та фінансові питання спорудження такого об’єкта. Тож є надія, що невдовзі у селищі Дунаївці таки з’явиться зручний, облаштований за усіма сучасними вимогами, а головне — безпечний перехід через  залізницю.